Загальна психологія - Сергєєнкова О.П. - Форми та види мислення

Результати процесу мислення реалізуються в різних формах (Рис. 2.4.2).

Поняття - це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки

Кожен предмет, явище мають багато різних властивостей і ознак, які є істотними і неістотними. Наприклад, кожен окремий трикутник має три кути, певні розміри - довжину сторін і площу, певну величину кутів. Але тільки перша ознака робить фігуру трикутником, дозволяє відрізнити її від інших фігур. При зміні ж інших ознак трикутник не перестане бути трикутником.

Поняття існує у вигляді слова, позначається ним. Вони поділяються на одиничні та загальні ("країна", "місто", "письменник" - одиничні, "елемент", "зброя" - загальні поняття). Розрізняють поняття конкретні та абстрактні. В абстрактних поняттях відображаються істотні ознаки та властивості відокремлено від самих об'єктів ("вага", "мужність", "добро" тощо).

Поняття з більшим обсягом називаються родовими ("меблі", "рослини") стосовно понять з меншим обсягом ознак ("стіл", "дерево"), які в цьому разі є видовими.

Судження - це форма мислення, яка містить ствердження або заперечення будь-якого положення відносно предметів, явищ або їх властивостей

Характерна властивість судження полягає в тому, що воно існує, виявляється і формується в реченні. Проте судження та речення нетотожні. Речення, які виражають запитання, вигуки, сполучники, прийменники не є судженнями ("Агов!", "Ану!", "Хто це?").

Судження є ствердними та заперечними; загальними та одиничними.

Умовивід - така форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводиться нове

Людина користується в основному двома видами умовиводів - індуктивними (спосіб міркування від окремих суджень до загального, встановлення загальних законів і правил на основі вивчення окремих фактів і явищ) і дедуктивними (це спосіб міркування від загального судження до окремого, пізнання окремих фактів, явищ на основі знання загальних законів і правил).

Названі форми мислення реалізуються в різних видах мислення. Залежно від змісту задачі, яку розв'язує людина, мислення буває таких видів (Рис. 2.4.3):

Рис. 2.4.3. Види мислення залежно від змісту задачі

Наочно-дійове мислення в розвиненому виді властиве й дорослій людині. Особливо воно притаманне людям таких професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування, наприклад, шахістам, конструкторам, винахідникам.

Наочно-образне мислення в розвинутих формах притаманне людям тих професій, які пов'язані з яскравим уявленням тих чи інших предметів або явищ (письменники, музиканти, актори).

Словесно-логічне (абстрактне) мислення дає можливість встановлювати загальні закономірності природи та суспільства, на рівні найвищих узагальнень розв'язувати розумові завдання, будувати наукові теорії та гіпотези.

Зазначені види мислення розглядаються як етапи розвитку мислення у філогенезі та онтогенезі, а також виявляються і перебувають у певному співвідношенні. У розвинутих формах вони можуть виявлятись як індивідуальні особливості мислення людей, зумовлені характером їхньої діяльності, професійними чинниками та іншими причинами.

Залежно від характеру задач, які розв'язує людина, мислення буває таких видів (Рис. 2.4.4):

Рис. 2.4.4. Види мислення залежно від характеру задач

За ступенем новизни й оригінальності, які розв'язує людина, мислення буває таких видів (Рис. 2.4.5):

Рис. 2.4.5. Види мислення за ступенем новизни й оригінальності

Індивідуальні особливості мислення

Розумова діяльність різних людей, підлягаючи загальним психологічним закономірностям, водночас характеризується індивідуальними особливостями, або якостями розуму.

Рис. 2.4.6. Індивідуальні особливості мислення

Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших проблем.

Критичність мислення виявляється в здатності суб'єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту. Людина з критичним мисленням вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення.

Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності.

Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, бачити проблему там, де її не помічають інші.

Широта мислення виявляється в здатності охопити широке коло питань. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.

Послідовність мислення виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності під час висловлювання суджень, їх обґрунтування. Послідовним можна назвати мислення людини,

Інтелект - це певний ступінь здатності людини розв'язувати завдання і проблеми відповідної складності яка суворо дотримується теми міркування, не відхиляється в бік, не "перестрибує" з однієї думки на іншу.

Швидкість мислення - це здатність швидко розібратись у складній ситуації, оперативно обміркувати правильне рішення й прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості розумових навичок, досвіду у відповідній діяльності. Швидкість мислення слід відрізняти від квапливості, що її демонструють деякі люди.

Досить близькими поняттями є категорії мислення та інтелекту. Оцінюючи когось як "розумну людину", ми позначаємо таким чином індивідуальні особливості інтелекту даної особистості.

Відповідним поняттю "мислення" у нашій повсякденній мові можна назвати слово "думання". "Розум" же виражає властивість, здатність, на той час як думання являє собою процес. Розв'язуючи завдання, ми думаємо. В цьому реалізується сфера мислення, а не інтелекту. Отже, обидва терміни виражають різні аспекти одного і того самого явища. Інтелектуальна людина - це та, яка здатна здійснювати процеси мислення. І якщо інтелект - здатність до мислення, то мислення - це процес, в якому реалізується інтелект.

Ми можемо говорити про рівень розвитку інтелекту: низький, середній і високий, а також про його неоднаковий вияв в різних аспектах життєдіяльності: науковий, професійний, життєвий, управлінський, політичний, соціальний тощо.

Всі якості мислення формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована навчальна та професійна діяльність сприяє всебічному розвитку цінних якостей мислення особистості. Розвиток мислення людини має сприяти і розвитку її інтелекту.