Організація і методика аудиту - Кулаковська Л.П. - Управлінський персонал та спеціалісти

Посадові особи здійснюють контрольні функції при виконанні своїх функціональних обов'язків. Нормативно вони зафіксовані в посадових інструкціях. Наприклад, економіст з оплати праці, підписуючи наряд на відрядну роботу, перевіряє достовірність та правильність таких реквізитів первинного документа: обсяг виконаної роботи, норми і розцінки.

Обліковий персонал

Обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов'язків виконує відповідні контрольні функції, які забезпечують надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше як три роки, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Бухгалтерський облік є засобом контролю за господарською діяльністю, який зобов'язаний забезпечити:

♦ визначення складу майна і заборгованості;

♦ контроль за виконанням планів розвитку підприємства, яке функціонує в умовах конкурентної економіки для досягнення основної мети — зростання прибутку;

♦ контроль за збереженістю всіх форм власності, наявністю і станом засобів підприємства на всіх стадіях їх руху, дотриманням кошторисної, фінансової і платіжної дисципліни (посилення контролю за раціональним використанням матеріальних і грошових ресурсів, машин, обладнання);

♦ своєчасний контроль за витратами, пов'язаними з виробництвом і реалізацією продукції і послуг, здійсненням контролю за центрами витрат і відповідальності, визначення фактичної собівартості продукції;

♦ своєчасне попередження негативних явищ у господарсько-фінансовій діяльності підприємства, виявлення і мобілізацію внутрішньовиробничих резервів, підвищення ефективності виробництва;

♦ можливість контролю за дотриманням законів і нормативних актів;

♦ контроль за кінцевими результатами і показниками госпрозрахункової діяльності всіх ланок виробництва; правильне формування повної, достовірної й оперативної інформації про результати діяльності й фінансовий стан підприємства, необхідної для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, податковими і банківськими органами.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на головного бухгалтера покладені такі контрольні функції:

♦ забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

♦ організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

♦ брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із нестачами та відшкодуванням витрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства;

♦ забезпечувати перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Забезпечення інформацією керівництва здійснюється за допомогою системи бухгалтерського обліку — другого елементу структури внутрішнього контролю. До її складу відносять: облікову політику, форму обліку та спосіб обробки облікової інформації.

У ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний упевнитись у тому, що система бухгалтерського обліку достовірно відображає господарську діяльність клієнта.

Система бухгалтерського обліку може вважатися ефективною, якщо відповідає таким вимогам:

♦ операції в обліку правильно відображають період їх здійснення;

♦ операції в обліку зафіксовані в правильних сумах;

♦ у відповідності з прийнятою обліковою політикою операції правильно відображені у рахунках бухгалтерського обліку;

♦ зафіксовані всі операції, які мають значення для обліку і звітності;

♦ обмежена можливість навмисного здійснення зловживань.

Здійснення контролю облікового процесу передбачає використання спеціальних процедур, до яких належать:

♦ санкціонування господарських операцій;

♦ розподіл прав, обов'язків і відповідальності;

♦ документування господарських операцій;

♦ підзвітність;

♦ дотримання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

♦ обмеження доступу до активів;

♦ інвентаризація і документальний контроль.

При веденні бухгалтерського обліку облікові працівники виконують спеціальні процедури:

♦ арифметичну перевірку правильності бухгалтерських записів;

♦ проведення звірок розрахунків;

♦ перевірку правильності здійснення документообігу і наявності дозвільного запису керівного персоналу;

♦ проведення у відповідності зі встановленим порядком періодичних планових і раптових інвентаризацій касової готівки, бланків суворої звітності, цінних паперів і товарно-матеріальних цінностей на предмет з'ясування відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності перерахованих об'єктів;

♦ використання з метою контролю та підтвердження інформації доказів зовнішніх джерел;

♦ заходи, спрямовані на фізичне обмеження доступу несанкціонованих осіб до активів підприємства, до системи ведення документації і записів у бухгалтерських рахунках;

♦ порівняння планових і кошторисних господарських показників із фактичними і з'ясування причин суттєвих розходжень між ними.

Рада акціонерного товариства (наглядова рада)

В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного товариства (наглядова рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (наглядову раду) може бути покладено виконання окремих функцій, які належать до компетенції загальних зборів. Члени ради акціонерного товариства (наглядової ради) не можуть бути членами виконавчого органу.

Ревізійна комісія акціонерного товариства

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними зборами акціонерів згідно зі статутом товариства. В акціонерних товариствах необхідно розробити й затвердити Положення про ревізійну комісію.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, ради акціонерного товариства (наглядової ради) з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10% голосів. Для здійснення контрольних функцій ревізійній комісії акціонерного товариства повинні бути надані всі необхідні матеріали, бухгалтерські або інші документи, а також на її вимогу, особисті пояснення посадових осіб. Про результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає загальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного товариства (наглядовій раді).

Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами та балансами. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не мають права затверджувати баланс.

У разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, учинених посадовими особами, ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь у засіданнях правління із правом дорадчого голосу.

Ревізійна комісія товариства з обмеженою відповідальністю

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше як 3 особи. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія має право вимагати від посадових осіб товариства надання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Про результати проведених нею перевірок доповідає вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами та балансами. Без висновку ревізійної комісії збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.