Класичні експерименти в психології - Копець Л. - 3.4. Експерименти в соціальній психології

3.4.1. Проблеми дослідження в соціальній психології

У соціальній психології вивчаються психологічні зміни поведінки та діяльності особистості в умовах малих і великих соціальних груп, спілкування і соціальна взаємодія, міжособистісні відносини та їх розвиток; сприймання людьми одне одного, процеси утворення спільнот, психологічна своєрідність різноманітних груп, їх розвиток, функціонування та вплив на особистість, а також просоціальна поведінка особистості.

Вивчення соціальної психології розвиває уявлення про психологічні закономірності соціального життя, сприяє розвитку навичок як дослідження соціальних груп, так і психологічної допомоги особистостям і спільнотам у їхній діяльності, сприяє розвитку небезпідставної впевненості особи у своїй соціальній компетентності. Курс соціальної психології корисний тим, хто бачить себе в майбутньому не лише добрим фахівцем, а і лідером професійних товариств, справжнім творцем осередків позитивної соціальної дії.

Соціальна психологія почала розвиватись завдяки ентузіазму й активності психологів США на початку XX ст. Тут були написані перші підручники, організовані перші лабораторії, в яких сформувалися відповідні атмосфера і стиль досліджень. В американських університетських лабораторіях психологія стала респектабельною наукою з точними методами, в результатах діяльності якої суспільство надзвичайно зацікавлене.

Особливо бурхливим розвитком саме експериментальних досліджень були позначені 20-ті роки XX ст., що отримали назву "період експериментального буму". Перед психологами тоді стояло надзвичайно серйозне випробування - показати себе компетентними вченими, і в цьому аспекті створення теорії вважалось менш значущим мірилом компетентності вченого, ніж демонстрація експериментального результату. Перші соціально-психологічні дослідження були необхідним протиставленням спекулятивному та кабінетному підходам, які склалися в XIX ст. Однак поступово це сформувало в частини соціальних психологів антитсоретичну позицію, коли з науки було витіснено не тільки спекуляцію, а й взагалі теорію. До останніх теоретиків, який запропонував "загальну

теорію соціальної поведінки", що здатна пояснити всю сукупність соціальних феноменів, належить Курт Левін.

Соціальні психологи постійно вдосконалюють свої методи, лабораторні процедури, математичні методи обробки даних, однак для їхньої діяльності важливим є також соціальна спрямованість дослідження і те, що мовою професіоналів називають "соціальне бачення".

Найсуттєвішими ознаками розквіту соціальної психології є те, що її охоче вивчають студенти в університетах, є професія соціального психолога, друкується багато праць, підручників, а роботодавці пропонують соціальним психологам багато вакансій. Однак соціальні психологи висловлюють незадоволеність станом розвитку теорії та досліджень.

3.4.2. Соціально-психологічний експеримент та особливості його проведення

Предмет соціальної психології - це психологічні зміни в почуттях, думках та поведінці індивідів, яке викликає уявна чи дійсна присутність інших осіб. Таке трактування склалося внаслідок прагнення мати простий і зрозумілий предмет дослідження та операціонально його представити. Тобто, це результат скоріше здорового глузду, аніж теоретичних роздумів щодо природи переплетення індивідуального та соціального. Пояснюючи різницю між предметом загальної та соціальної психології, Р. В. Зайонц (1968) висловився так: "Якщо миша, рухаючись по лабіринту, надає перевагу лівому коридору, тому що в лівому є їжа, то таку поведінку вивчає психолог. Якщо ж миша звертає ліворуч, тому що в правому коридорі сидить інша миша, то таку поведінку повинен вивчати соціальний психолог".

Багато психологів критикують таке пояснення, що є просто дуже зручним для розуміння. М. Аргайл пише, що ми звели людину до становища пацюка та ще й ізольованого. Г. Теджфел порівнює розуміння людей у соціальній психології з м'ячами для настільного тенісу. Тож у соціально-психологічному експерименті важливо визначити, що є соціальною ситуацією, чи буде достатньо присутності іншої людини, щоб визначати ситуацію соціальною, чи потрібно приєднати до індивіда інші групи, організувати взаємодію, і взагалі, до якої міри соціальний психолог повинен збільшувати чисельність спільноти, щоб залишатись у межах своєї науки, а не перейти в царину проблем політології чи соціології.

При проведенні соціально-психологічного експерименту соціальні психологи звертають увагу на такі важливі проблеми:

1) непостійність соціальних явищ, що унеможливлює відкриття будь-яких законів;

2) існування свободи волі, що дає змогу людині визначати власну долю замість того, щоб "підкорятись науковим законам";

3) залежність законів від конкретного культурного середовища, що робить неможливим вияв універсальних законів;

4) відносність законів, їхній тимчасовий характер;

5) вплив цінностей ученого на вибір соціальних явищ, інтерпретацію та викладення фактів;

6) труднощі експериментування в соціальних науках і труднощі контролю за досліджуваними змінними;

7) проблема існування відкритого суспільства, в якому нова інформація постійно чинить непередбачуваний вплив на людей;

8) здатність людей дізнаватися про гіпотези соціальних наук і довільно змінювати свою поведінку з метою відкинути ці гіпотези.

Головні питання, які виникають при проведенні експерименту в соціальній психології (за М. Дейчем і Р. Краусом):

1. Чи є люди просто розумними тваринами, чи соціальна взаємодія, постійна необхідність спілкуватися породжують у них особливі властивості, не притаманні тваринам?

2. Чи визначається поведінка людини егоцентричними мотивами, чи людина може прийняти інтереси інших так само близько, як власні?

3. Чи є поведінка людини переважно ірраціональною та закріплюється під впливом випадкових покарань і підкріплень, чи людина усвідомлює та організує свою поведінку на основі досвіду?

4. Чи поведінку людини біологічно визначено або ж форма та зміст вчинків людини визначаються соціальними умовами?

5. Чи поведінка дорослої людини є наслідком пережитого в дитинстві, чи людина розвивається та змінюється під впливом довколишнього середовища протягом усього життя?