"Застосування цієї методики дає змогу оцінити ступінь володіння особистістю конкретними знаннями, навичками, вміннями в ході виконання конкретної діяльності ч конкретними завданнями та вимогами.
У сучасній психології існують дві великі групи методів, результати дії яких забезпечуються сукупністю методик (тестів).
Перша група - це проективні методи дослідження особистості, в основі яких лежить механізм виявлення проекцій в отриманих даних експерименту з наступною їх інтерпретацією. Сюди входять три види тестів:
1) асоціативні;
2) інтерпретаційні;
3) експресивні.
Друга група методів пов'язана з наданням конкретної психологічної допомоги на запит конкретної людини. Це так звані клінічні методи, які постають як цілісна, процедурно обумовлена техніка подолання критичної ситуації психологічного життя людини. Клінічний метод - це синтез дослідницьких, аналітичних, перетворюючих технік взаємодії з клієнтом, які одномоментно поєднані один з одним та використовуються у просторі проблеми, з якою людина звернулася до спеціаліста (рис. 1.17). Прийнято виділяти ще дві окремі групи тестів: тест-опитник та тест-завдання. Тест-опитник - це метод, який дає змогу оцінити розвиток даної характеристики об'єкта дослідження, на основі кількості відповідей (на поставлені запитання), які збігаються за своїм змістом з уявленням про неї.
Тест-завдання - метод, де судження про психологічні характеристики даної людини здійснюється на основі аналізу успішності виконання поставлених завдань, що дає змогу оцінити їх присутність чи відсутність, а також ступінь їх розвитку.
Серед психодіагностичних методів дослідження, що використовуються у зарубіжній медичній психології, слід виділити: багатофакторний особистісний опитник (ММРІ), опитник Кеттела та опитник Айзенка.
Рис. 1.17 Клінічний метод дослідження
Опитник ММРІ ґрунтується на аналізі 550 стверджуваних відповідей, вивчення яких допомагає визначити самопочуття обстежуваного, ставлення до себе і до навколишнього світу. За цими твердженнями складається профіль особистості, який містить І0 шкал, а саме: жіночність, параноя, психастенія, шизофренія, гіпоманія, інтроверсія - іпохондрія, депресія, істерія, психопатія, мужність. Існують і російськомовні варіанти опитника ММРІ (Ф. Б. Березіна, М. П. Мірошникова, Л. Н. Собчика, 1981).
Опитник Кеттела побудований на оцінюванні полярних якостей особистості, наприклад, самовпевнений - невпевнений, хвалькуватий - скромний тощо, об'єднаних у сиетемокомплекси, такі як циклотимія - шизотимія, збудливість - загальмованість, розумова здібність - розумова недостатність тощо. Опитник Кеттела буде корисним для визначення таких властивостей особистості, як екстра- та інтроверсія, нейротизм і психотизм (відхилення від психічної норми).
Фактори екстра-, інтроверсії та нейротизму можна вивчати також за допомогою опитника Айзенка, що складається із двох паралельних форм (А і Б), які дають змогу провести дослідження повторно. Ця методика привертає увагу вчених простотою формулювань. На відміну від ММРІ, до неї введено шкалу неправди для виявлення осіб із бажаною реактивною установкою. Опитник містить 57 запитань, з них 4 - за шкалою екстраверсії, 24 - за шкалою нейротизму та 9 - за шкалою неправди. Опитник Айзенка знайшов застосування в нашій країні.
Серед проективних методів, основна мета яких - вивчення особистості як єдиного цілого, використовують тест Роршаха, ТАТ (тематичний апперцепційний тест) тощо.
Тест Роршаха полягає в тому, що досліджуваному по черзі демонструють 10 карток, на яких зображені чорнильні плями різних конфігурацій та кольору. Розглядаючи кожну картку, людина має відповісти на запитання: "Що це може бути?" На підставі одержаних відповідей визначається, поряд з іншими показниками, багатство уяви, здатність до синтезу, критичність розуму, інтелектуальна активність. На думку 13. М. М'ясищева. цей метод є цінним для клінічних досліджень, а не для класифікації людей.
Тематичний апперцепційний тест (ТАТ), створений американськими психологами, складається з набору (від 6 до 30) картин із певними зображеннями. Крім того, пропонується один аркуш без зображення, на якому обстежуваний може зобразити на власний розсуд будь-яку картину. Як правило, для опису зображення обстежуваному пропонують понад 20 картин. По кожній картині він складає оповідання, яке записують на магнітофон чи стенографують, або ж обстежуваний сам записує своє оповідання на папері.
Для правильного оцінювання одержаних даних (інтерпретації описаних оповідань) необхідно мати певні відомості про минуле і теперішнє обстежуваного. Достовірність певних особистісних тенденцій потрібно перевірити й іншими методами. Описані методи, застосовувані за кордоном, безумовно, мають практичне значення для медичних психологів і психіатрів. Більшість із них, модифікована вітчизняними авторами, застосовується і в нашій країні. Результати, одержувані при використанні деяких методів у нас, відрізняються, оскільки вітчизняні дослідники, інтерпретуючи дані виходять з інших методичних позицій.
Завдання або запитання, з яких складається тест, повинні добиратися за критеріями вигідності (відповідності психічному явищу, яке вивчається), надійності (сталості результатів вимірювання). Тести, які не мають валідності, називають інвалідними, вони непридатні для практичного використання. Але в історії відомі випадки, коли тести, визнані інвалідними для вимірювання одних якостей, виявлялися валідними для вимірювання інших. Такий парадокс пояснюється наявністю такої невід'ємної умови валідності тестів, як надійність. Ненадійний тест не може бути валідним, і, навпаки, валідний тест завжди надійний. Також надійність тесту не може перебільшувати валідність і навпаки.
Своєрідним представником психологічних методів є метод соціометрії. Соціометрія використовується для оцінки міжособистісних емоційних зв'язків у групі. Методично соціометрія являє собою цикл вимірюваних процедур та математичних методів для обробки первинних даних опитувальної методики. Метод соціометрії використовується для вивчення соціальних ролей у малих групах та на групі в цілому. Робочим інструментом у соціометричному дослідженні є так званий "соціометричний критерій". Цей критерій поділяється на дві групи. До першої належать комунікативні та гностичні; до другої - офіційні та неофіційні.
Широке застосування у психологічних дослідженнях займають математичні методи. Найчастіше використовується дві групи математичних методів, які розрізняються залежно від їх функціонального призначення:
1) методи математичного моделювання;
2) методи математичної статистики.
Функціональне призначення методів математичного моделювання полягає в побудові алгоритмів дій та перетворюючій діяльності у вигляді пояснювальних, розвиваючих, навчальних та комп'ютерних моделей.
Статистичні методи - це методи прикладної математичної статистики. Найпоширенішими видами цього методу є кореляційний, факторний, регресійний аналіз.
Кореляційний аналіз - це комплекс процедур статистичного дослідження взаємозалежності змінних, що перебувають у кореляційних відношеннях. При цьому переважає не лінійна їх залежність: це означає, що значенню будь-якої окремо взято.
Загалом більшості психологічних методик притаманні деякі загальні риси їх проведення. Як правило, дослідження поділяється на чотири основні етапи.
Перший етап - підготовчий, де визначається предмет дослідження та його первинний аналіз. У ході цього етапу дослідник проводить теоретизацію предмета пізнання, тобто розглядає його як багатовимірне цілісне і самостійне явище, яке взаємодіє з іншими явищами. Головне в цьому етапі те, що дослідник формує гіпотезу про сутність психологічного факту, який вивчається. Ця гіпотеза повинна бути ним зафіксована та перевірена.
Другий етап - конкретно експериментальний, що визначає емпіричні критерії розглянутого явища. Під час проведення цього етапу дослідження дослідник має можливість безпосередньо контактувати з сутністю даного явища, що становить центральний момент експерименту.
Третій етап - кількісний аналіз, інтерпретація і тлумачення даних, отриманих першими двома способами. Це дає змогу стверджувати про достовірність отриманих даних, що спрямовані на підтвердження первинно поставленої гіпотези. При ньому досить часто використовуються математичні методи психології.
Четвертий, завершальний етап - інтерпретація отриманих даних. Цей етап передбачає "з'ясування правильності чи помилковості гіпотези дослідження".
Як і в кожній науці, методи сучасної психології відтворюють об'єктивний процес наукового пізнання, тому їх широке використання забезпечує високий рівень досліджень.
Напрямки психології XX століття
Становлення та розвиток психологічної науки в Україні
РОЗДІЛ 3. Психологія особистості та діяльності
Поняття особистості
Погляд на особистість з точки зору основних психологічних теорій
Мислительно-інтуїтивний тип
Інтуїтивно-мислительний тип
Інтуїтивно-емоційний тип
Мислительно-розсудливий тип