Психодіагностика - Галян І.М. - Проективні методики

Психологічне вимірювання із застосуванням проектних методик здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності досліджуваного за допомогою слабо структурованого стимулювального матеріалу, який людина доповнює, проектуючи таким чином свою особистість. Існує кілька видів проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретацій ні, ката ртичні, експресивні, імпресивні, адитивні, семантичні.

Конститутивні проективні методики

Вони передбачають структуризацію, оформлення стимулів і надання їм певного значення. До конститутивних методик належать: "Словесний тест асоціації" (стимул-слово - асоціація-слово) (Ф. Гальтон, 1879); "Тест Роршаха" -проектування особистості через бачення образів у нечітких чорнильних плямах (Г. Роршах, 1921); "Тест ранжування картин" - розташування картинок у певній послідовності і складання розповіді (С. Томкінсон, 1957); тест "Словник" - дослідження індивідуального тезауруса і світогляду.

Конструктивні проективні методики

Ці методики спрямовані на створення з оформлених деталей осмисленого цілого, ними є: "Тест Світу" (М. Ловенфельд,1939); "Q-класифікація" - дослідження уявлень про власне Я і оточуючих людей - сортування карток із рисами за близькістю до рис оцінюваного обличчя (В. Стефансон, 1953).

Інтерпретаційні проективні методики

Досліджуваним пропонують прокоментувати будь-яку подію або ситуацію. До таких методик належать: "Тест тематичної апперцепції" - ТАТ(Х. Морган, Г.-А. Мюррей, 1935); тест "Склади картину-історію" - MAPS(E. Шнейдман, 1947); "Тест тривимірної апперцепції" (Д. Твічел-Ален, 1947); "Тест (техніка) об'єктних відношень" (Філліпсон, 1955); "Тест на інтуїцію" (Е. Френч, 1955); "Символічний тест аранжування" (Т. Кан, 1955); "Проективні картинки Пік* форда" (Шкфорд, 1963); "Методика керованої проекції" - дослідження особливостей самоставлення (В. Столін, 1982).

Катартичні проективні методики

Вони передбачають здійснення ігрової діяльності в організованих умовах. Однією із катартичних методик є психодрама Дж. Морено (1946). Прикладами таких меотдик є: "Відкрий себе через музику" (призначена для визначення того, як вперше прослуханий твір впливає на дитину, які почуття, емоції, переживання у неї викликає); "В гостях у казки " (дає змогу з'ясувати рівень досягнення катарсиса через створення учнями казки за прослуханою розповіддю); "Море гойдається - раз..." (призначена для визначення в учнів здатності "вживатися" у запропонований образ, проникати і осмислювати їх емоційний стан). Існують також такі варіанти катарсичних методик, де досліджувані діють опосередковано, проектуючи свої риси і реакції на предмети-замінники, зокрема "Тест ляльок" (А. Вольтман, 1851), де дітей просять розіграти з набором ляльок різні сцени (наприклад, сварку з братом) або спектакль на задану тему. Тест "Неіснуюча тварина" (М. Друкаревич), у якому пропонується намалювати невідоме людям звірятко, дає змогу оцінити особистість досліджуваного.

Експресивні проективні методики

Сутність їх полягає у створенні досліджуваним малюнків на вільну або задану тему: комплекс графічних тестів, створених на основі досліджень Г. Ріда і типології К. Юнга (1921); "Малюнок людини" (Ф. Гудінаф, 1926; модифікація Д. Харріса в 1963); "Тест-мозаїка Ловенфельда" (М. Ловенфельд, 1930); "Міокінетичний психодіагноз Міра-і-Лопеца" (Е. Міра-і-Лопец, 1940); "Малюнок сім'ї" (В. Вулф, 1947); тест "Дім - Дерево - Людина" (Дж. Бак, 1948); "Малюнок людини" (К. Маховер, 1949); тест "Дерево" (К. Кох, 1949); "Графічний тест Аронсона" (Е. Аронсон, 1958); тест "Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур" (Е. Махоні, А. Лібін, 1989); кримінально-асоціативна символіка - КАС; тест "Неіснуюча тварина"; пси-хографологічні технології та інтерпретації.

Імпресивні проективні методики

Ґрунтуються ці методики на виявленні переваги одних стимулів над іншими. До таких методик зараховують "Тест Сонди" і "Тест вибору кольору Люшера" (М. Люшер, 1948).

Адитивні проективні методики. Визначають вони техніку аналізу процесу завершення речення, розповіді, історії або ситуації, наприклад: "Методика малюнкових фрустрацій Розенцвейга" - Тест P-F (С. Розенцвейг, 1942); "Інсайт-тест" (Е. Саржент, 1944); "Тест атитюдів дітей" (Д. Каган, Д. Лемкін, 1960); тест "Завершення речення" (Г. Еббінгауз, 1897; А. Пейн, 1928); тест "Рука" (Б. Брайклін, 3. Піотровський, Е. Вагнер, 1962); "Багато-мірний малюнковий тест" - MDDT (Р. Бліх, 1968); "Системний тест сім'ї" - FAST (Т. Герінг, І. Вілер, 1986) "Формалізований тест фрустрацій" - ФТФ(І. Носе, 1994).

Семантичні проективні методики

Ці методики виявляють емоційне ставлення людини до досліджуваного об'єкта як вираз особистісного значення. До цієї групи належать: "Семантичний диференціал" - СД (Ч. Осгуд, 1952-57); "Техніка репертуарних решіток Келлі" (Г. Келлі, 1955); "Метод семантичного радикала" (А. Лурія, О. Виноградова, 1959); "Невербальний семантичний диференціал" (Ч. Осгуд, 1962); "Окремі семантичні диференціали" (Дж. Керрол; М. Уїш, 1969); "Метод класифікації" - "сортування" (Дж. Міллер, 1971); "Метод суб'єктивного шкалювання" (Р. Вудворс, Г. Шлосберг, І971); семантичний диференціал "Божого Откровення" - СДО (І. Носе, 1994).

Відповідно до особливостей інтерпретації виконання виокремлюють тести, орієнтовані на статистичну норму і критеріально-орієнтовані (КОрТ).