Психодіагностика - Галян І.М. - Контрольні списки

Вони є різновидом стандартизованого самозвіту. Від питальників вони відрізняються стислістю пунктів, використанням окремих прикметників. Найпоширеніший контрольний список прикметників Г. Гоха, який містить 300 розташованих за абеткою особистісних прикметників. Досліджуваний повинен вибрати ті з них, що відповідають об'єкту. Спочатку список не був призначений для діагностування Я-концепції, однак згодом поширився як інструмент її дослідження. У списку є 24 шкали, 15 із яких відповідають переліку потреб Г.-А. Мюррея, а 9 - отримані емпірично (зокрема, загальна кількість обраних прикметників, захищуваність, самовдоволення, самоконфіденційність, самоконтроль, лабільність, особистісна пристосованість, готовність до консультування).

Контрольний список також передбачає вимірювання глобального самоставлення незалежно від його позитивних і негативних полюсів ("самовдоволення" і "невдоволення собою"). Наявні шкали " захищуваності" і "само-конфіденційності" .

Списки, будучи зручними діагностичними інструментами у застосуванні й обробленні, мають і недоліки:

- нав'язування суб'єкту оцінки за параметрами, можливо, незначущими для Я-концепції;

- внутрішній опір категоричним судженням щодо значущих для суб'єкта особистісних параметрів. Наприклад, сказати "так" чи "ні" щодо дескрипторів "сміливий", "добрий", "правдивий", "чуйний" тощо деякі люди не можуть через скромність або через нез'ясованість обставин прояву цих якостей;

- денотативне, афективне та конотативне значення слів (крім предметного). Самоопис на основі вибору прикметників пов'язаний із самоставленням, незрозуміло, який аспект (знання про себе чи ставлення до себе) ці прикметники виявляють більшою мірою.

Ці недоліки зумовлюють нестійкість семантичної структури самоопису й опису інших з допомогою прикметників при розщепленні вибірки навпіл і факторизації кожної половини даних окремо.

Шкальну техніку, прикладом якої є семантичний диференціал, також застосовують при аналізі Я-концепції, насамперед самоставлення.

Нестандартизовані самозвіти (вільні самоописи)

Оскільки Я-концепція виявляється у розгорнутому самоописі (щоденникових записах, нестандартизованих відповідях на питання анкети або інтерв'ю, листах тощо), до сукупності текстів можна застосувати контент-аналіз.

Тест двадцяти тверджень на самоставлення використовує нестандартизований самоопис з подальшим контент-аналізом. Досліджуваний упродовж 12 хв. дає 20 різних відповідей на адресовані собі питання ("Хто я такий?") у порядку, в якому вони спонтанно виникають, не акцентуючи уваги на послідовності, граматиці та логіці. За результатами аналізу досліджень виокремили категорії, які згодом використовували у контент-аналізі: соціальні групи (стать, вік, національність, релігія, професія), ідеологічні переконання (філософські, релігійні, політичні і моральні), інтереси та захоплення, прагнення, самооцінки.

"Приєднувальні" твердження, у яких фіксується належність досліджуваного до певної категорії людей ("студент", "син", "чоловік"), виносяться раніше, ніж "розрізнювальні" (вказують на специфічну ознаку - "занадто товстий", "безталанна людина" тощо). У великих вибірках зарубіжних досліджень виявлені такі найпоширеніші категорії: професійна ідентичність, сімейні роль і статус, подружні роль і статус, релігійна ідентичність, стать і вік. У відповідях чітко простежуються такі закономірності: вік частіше згадують молодь і люди похилого віку, жінки - сімейний статус, чоловіки - статеву належність. Психологічні закономірності, що є основою відповідей на питання тесту, дотепер недостатньо зрозумілі. Зазвичай вважають, що порядок називання категорій відповідає вираженості і значущості відповідних ознак, тобто структурі самоідентичностей. На відповіді людини можуть впливати стереотипи заповнення офіційних анкет, облікових карток або вираження захисної реакції.

Тест потребує обов'язкової адаптації, виявлення соціокультурних норм, специфічних за віком і статтю. Без знання соціокультурних і статевовікових норм інформативними виявляються лише крайні, найбільш нетипові випадки, наприклад вказування тільки своїх недоліків або індивідуальних ідентичностей.

Перевагою нестандартизованих самозвітів із застосуванням контент-аналізу порівняно зі стандартизованими самозвітами є можливість аналізу самоставлення, вираженого мовою самого суб'єкта, а не нав'язаного дослідженням чи експериментом. Однак це обмежує метод, оскільки суб'єкт із низькими лінгвістичними здібностями і навичками самоопису опиняється в гіршому становищі порівняно з людиною, що володіє багатою лексикою і навичками самоопису. Ці відмінності приховують суперечності у самоставленні і Я-концепції загалом. З іншого боку, контент-аналіз обмежує можливість вивчення індивідуальності досліджуваного шляхом застосування готової системи категорій, наближаючи результати, отримані цим методом, до тих, що одержують з допомогою стандартизованих самозвітів. На нестандартизовані самозвіти також впливає стратегія самоподачі, яку слід враховувати при інтерпретації результатів.