Психодіагностика - Галян І.М. - Методи діагностування системи цінностей особистості

Ціннісний аспект смисложиттєвих орієнтацій досліджують з допомогою діагностичних методів. Найпоширенішим є тест "Ціннісні орієнтації" М. Рокича, який виявляє ієрархію двох класів термінальних та інструментальних цінностей, що відповідають традиційному поділу на цінності-цілі та цінності-засоби. Попри безумовні переваги тесту (компактність, швидкість проведення та опрацювання результатів), він має і обмеження, якими є неоднозначність критеріїв у наданні ціннісних переваг, незахищеність від можливих фальсифікативних стратегій досліджуваного. Основні положення, на яких ґрунтується тест, актуальні і для інших методик: загальна кількість цінностей людини є невеликою; для всіх людей характерними є одні і ті самі цінності, хоча міра їх значущості є різною; цінності організовані в системи; джерела людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві, його інститутах і в особистості; вплив цінностей виявляється майже у всіх соціальних феноменах.

За допомогою "Методики вивчення ціннісних орієнтацій" Д. Леонтьєва, яка є адаптацією методики М. Рокича, можна, крім ранжування переліку цінностей, діагностувати ступінь реалізованості кожної з них у житті особистості (у відсотках).

Послуговуючись переліком термінальних цінностей із тесту М. Рокича, О. Фанталова створила методику "Рівень співвідношення "цінності" і "доступності" в різних життєвих сферах ", що уможливила діагностування внутрішнього ціннісного конфлікту щодо реалізації значуших цінностей.

За допомогою "Морфологічного тесту життєвих цінностей" (МТЖЦ) В. Сопов, Л. Карпушина) діагностують і сферу самореалізації людини, що сприяє повноцінному відображенню структури смисложиттєвих орієнтацій. Вихідними теоретичними положеннями створення цієї методики стали ідеї залежності сили мотиву й ефективності діяльності людини від усвідомлення нею цілі та смислу діяльності, а також тлумачення цінностей як різновиду смислових утворень, які безпосередньо стосуються осмисленої мотивації діяльності.

Ціннісний аспект смисложиттєвих орієнтацій досліджують, послуговуючись методикою "Експрес-діагностика соціальних цінностей особистості". Основою її є питальник, що дає змогу визначити спрямованість професійної, фінансової, сімейної, соціальної, суспільної, духовної, фізичної, інтелектуальної цінностей.

Перевагою методики "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості" С. Бубнова є спрямованість змісту питальника на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості у реальних умовах життєдіяльності.

Дослідження цільового аспекту смисложиттєвих орієнтацій передбачає вивчення системи життєвих цілей особистості, їх ієрархії та співвіднесення з різними сферами самореалізації. Складність дослідження життєвих цілей зумовлена тим, що ціннісні орієнтації є конструктами, які визначають загальні орієнтири.

Методика дослідження цільової спрямованості особистості Я. Васильєва побудована за принципом незавершених речень. Дефіцит часу та стислість формулювань сприяють екстеріоризації внутрішньої мови, дають змогу спонтанно фіксувати думки, що виникають при цьому. Аналіз сформульованих цілей допомагає зробити висновки про цільову спрямованість особистості, організацію часової перспективи, емоційно-вольову налаштованість на досягнення цілей та ступінь їх реалізації. Важливим аспектом цієї методики є зіставлення життєвих цілей зі сферами самореалізації, що уможливлює глибше та повніше дослідження структури смисложиттєвих орієнтацій.

Методика "Самооцінка реалізації життєвих цілей особистості" (М. Молочников) є малоформалізованим питальником, що містить два блоки відкритих запитань. Перший - стосується цільової спрямованості особистості щодо професійної діяльності, побуту, фізичного стану, соціального становища та міжособистісних стосунків, душевної готовності та психологічного стану, сімейного життя. Він діагностує задоволеність людини цими сферами самореалізації та власними фізичним і психологічним станами, розподіл часу стосовно різних видів діяльності та суб'єктивне переживання їх ефективності. Другий блок передбачає дослідження рефлексії життєвих цілей, визначення їх важливості, структурування часової перспективи, а також необхідних засобів для їх реалізації.

Смисловий аспект є структурною складовою смисложиттєвих орієнтацій, яку найважче вивчити емпірично, що зумовлює обмежений вибір методик для його дослідження. Цю сферу суб'єктивної реальності намагаються діагностувати за допомогою Методики кінцевих смислів (Д. Леонтьєв).

У теоретичному аспекті вона спирається на поняття "динамічна смислова система" (ДСС) - відносно стійка й автономна ієрархічно організована система, що містить різнорівневі смислові структури і функціонує як єдине ціле. За переконанням Д. Леонтьєва, особистість складається з кількох ДСС. Від того, в які динамічні смислові системи входять смислові структури, залежить їх роль у регулюванні життєдіяльності особистості. Таке розуміння ДСС наближене до сутності смисложиттєвих орієнтацій, а саме до зіставлення змісту цілей та цінностей зі сферами самореалізації особистості. Ця зіставність є ознакою, яка робить вивчення смисложиттєвих орієнтацій (не цінностей чи цілей) точнішим, диференційованішим, а отже, доцільнішим при пізнанні життєвої спрямованості особистості.

Вивчення реалізаційного аспекту смисложиттєвих орієнтацій передбачає оцінювання реалізованості, цілеспрямованості та осмисленості життя індивіда. При цьому досліджують, наскільки сприяють чи заважають внутрішні особистісні чинники здійсненню життєвих спрямувань. Реалізаційний аспект смисложиттєвих орієнтацій вивчають за допомогою "Тесту смисложиттєвих орієнтацій" (СЖО) Д. Леонтьєва, який є версією адаптації тесту Дж. Крамбо і Л. Махоліка "Ціль в житті", розробленої на основі теорії логотерапії В. Франкла.

Методика "Життєве покликання" О. Моткова дає змогу виявити зміст і особливості реалізації життєвих призначень, діагностувати актуальні щодо цього внутрішні фактори (локус контролю, усвідомленість покликань, жорсткість життєвих призначень, віра у реальність життєвих покликань) та міру включеності досліджуваного в їх здійснення. Вивчення факторів, які впливають на реалізацію життєвих спрямувань, допомагає пошуку можливостей оптимізації цього процесу, а визначення міри включеності у реалізацію покликань встановлює, наскільки активно людина їх втілює, чи навпаки, лише декларує.

Питальник "Особистісна біографія" О. Моткова діагностує особистість та аспекти її життєдіяльності, відображені у таких шкалах: життєве самовизначення, життєва самореалізація, трансформація особистості, гармонійність людини та її життя, загальна конструктивність особистості. Використання його дає змогу теоретично тлумачити досліджувані явища, центральним конструктом яких є психологічна гармонія - наявність у людини психічного, особистісного, соціального і духовно-психологічного здоров'я; оптимальна організація і функціонування основних компонентів психіки і поведінки (мотиваційної, пізнавальної, психомоторної та поведінкової сфер); розвиток психологічної культури особистості; оптимальність способу життя.

Отже, смисложиттєву проблематику особистості репрезентують такі феномени ціннісно-смислової сфери, як життєві цілі, особистісні цінності, смисли, а також більш інтегральні утворення - смисл життя та смисложиттєві цінності. Психодіагностичне її дослідження спрямоване на психічні процеси, що детермінують виникнення, формування, зміст системи цінностей і ціннісних орієнтацій особистості, її ієрархічну структуру, регуляторну функцію у соціальній поведінці.

Запитання. Завдання

1. Поясніть особливості психодинамічного напряму у вивченні особистості.

2. З'ясуйте сутність явища проекції.

3. Дайте характеристику основних видів проекції.

4. Проаналізуйте переваги та недоліки проективних тестів.

5. Які ознаки характерні для проективних методик?

6. Проаналізуйте найуживаніші з дослідницькою метою типи методик аналізу самосвідомості.

7. Розкрийте зміст стандартизованих самозвітів для діагностики самосвідомості.

8. Поясніть сутність шкали Я-концепції Теннессі.

9. У який спосіб використовують у психодіагностиці шкалу самоповаги Розенберга?

10. У чому полягає роль ідеографічних технік у діагностиці самосвідомості?

11. Визначте поняття "спонукальна сфера" та особливості її діагностики.

12. Зробіть порівняльний аналіз понять "мотив" та "мотивація".

13. З'ясуйте суть психофізіологічного рівня вивчення мотивації.

14. Охарактеризуйте психологічний рівень вивчення мотивації.

15. У чому полягає соціально-психологічний підхід до вивчення мотивації?

16. Опишіть засоби виявлення і оцінювання ознак мотивації.

17. Виконайте порівняльний аналіз різних напрямів сучасних досліджень мотивації (фізіологічний, поведінковий і психологічний).

18. Дайте характеристику теоретичного підґрунтя вивчення ціннісної сфери людини.

19. Вкажіть психологічні особливості діагностики ціннісної сфери

особистості.

20. Проаналізуйте методи діагностики системи цінностей особистості.