Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Проблеми консультування батьків

Проблеми консультування батьків

Одна з найбільш частих проблем консультативної роботи - скарги батьків на труднощі у взаєминах із своїми дорослими дітьми. Звичайно, із такими скаргами приходять матері, але буває, що й обоє батьків або навіть один батько. При цьому, звичайно, факт свого звернення до консультанта за допомогою вони хочуть зберегти в таємниці від дітей. Це означає, що із самого початку бесіди психолог повинен бути орієнтований на вирішення конфлікту "силами присутніх", без залучення додаткової інформації, не маючи можливості глянути на дану ситуацію очима "звинувачуваних" - дітей. Оскільки в даному посібнику йдеться лише про проблеми консультування дорослих і не передбачається враховувати особливості дитячої психології, тут будуть аналізуватися труднощі у взаєминах батьків із дітьми старших 15-16 років, тобто вже в основному труднощі підліткового віку.

Дуже умовно скарги батьків на дітей можна поділити на такі чотири групи:

1 Відсутність контакту з дітьми: нерозуміння того, як вони живуть, чим цікавляться, неможливість відверто поговорити з ними, відчуття своєї батьківської неспроможності т. д. Для клієнтів із такими проблемами характерні висловлення типу: "Я його (її) зовсім не розумію" або "Я нічого про її не знаю, де вона буває, хто її друзі" або "Він мені нічого про себе не розповідає, не довіряє" і т. д.

2. Неповажне, різке ставлення дітей до батьків, постійні суперечки й конфлікти з ними через дрібниці. Для таких скарг характерні висловлювання типу: "Він починаєте постійно мене ображати", або "Він абсолютно зі мною не погоджується"

3. Тривога за дітей, викликана тим, що вони живуть не так, як повинно було б бути, з погляду батьків. Часто при цьому батьки сприймають своїх дітей як нещасливих, невдачливих, самотніх і т. д., що і є причиною для звернення в консультацію. Скарги, звичайно, формулюються так: "У моєї дочки дуже погані стосунки з чоловіком, я б дуже хотіла допомогти їй налагодити сімейні стосунки, але не знаю, як це зробити" або "Мій син залишив інститут, у якому навчався чотири роки" або "Дочці дев'ятнадцять років, а вона вже зробила два аборти".

4. Проблеми, пов'язані з такими обставинами як: "Моя дочка вживає наркотики, як можна їй допомогти кинути?", "Мій син - член банди" що займається спекуляцією й злодійством, що мені робити?" Природно, якою б не була скарга клієнта, перше завдання консультанта - розібратися в суті проблеми, зрозуміти, наскільки претензії й оцінки батька відповідають дійсності, поставити свій діагноз проблеми. Найбільш очевидний шлях для цього - збір конкретних фактів. Найчастіше прийшовши на прийом, батько як балакучий клієнт, охоче, без навідних запитань розповідає свою історію. І все-таки для того, щоб одержати інформацію про конкретні ситуації, консультантові доводиться спеціально ставити питання про те, як саме розгортається взаємодія дитини з батьком, що вони говорять один одному, чому і як спалахують суперечки, що саме служить підставою для занепокоєння й підозр.

Важливими моментами в постановці точного психологічного діагнозу, що дозволяє висувати й формулювати подальші гіпотези, є:

а) з'ясування того, наскільки серйозна причина занепокоєння батька з приводу дитини, інакше кажучи, чи є дитина "нормальною", тобто чи є її труднощі, вади або особливості поведінки з проявами незалежності, самостійності, уявленнями про життя, відмінними від батьківських, або в її поведінці, висловлюваннях і реакціях дійсно є деякі особливості, що свідчать про будь-які психічні й соціальні відхилення;

б) розуміння того, яка дійсна позиція батька стосовно дитини, що лежить в основі приходу в консультацію - власні проблеми або занепокоєння за сина (дочку), прагнення допомогти Йому (їй) або бажання знайти допомогу й підтримку для себе і позбутися власних страхів, переживань провини, непотрібності і т. д.

Почасти зустрічаються ситуації, коли вірно і те й інше, тим більше, що неблагополуччя, непевність у собі, неадекватність позиції самого батька - це завжди підстави для того, щоб у дитини в житті також були труднощі й проблеми. (Див. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М.: Независимая фирма "Класс", 1999).

Але оскільки реальним клієнтом, що звернувся за консультацією, усе-таки є батько, основна увага консультанта завжди повинна бути спрямована на те, щоб допомогти йому розібратися у власних страхах і проблемах, зрозуміти, наскільки доречні й доцільні переживання за дитину.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що означає психолого-педагогічний дуалізм стосовно особистості, яка розвивається?

2. На які групи можна поділити у консультуванні скарги батьків на дітей?