Нині поряд з основними показниками розробки та експлуатації технічних систем (продуктивність, надійність, економічність) різко зросло значення таких показників, як ергономічність, екологічність, естетичність, котрі забезпечують соціальну ефективність нової техніки. Використання досягнень ергономіки при проектуванні техніки й умов її функціонування сприяє підвищенню ефективності та якості праці, зручності експлуатації та обслуговування техніки, скороченню термінів її освоєння, поліпшенню умов праці, економії витрат фізичної й нервово-психічної енергії працюючої людини, підтриманню її високої працездатності.
Ергономічні властивості
Кожна система має нескінченну множину властивостей, що визначають її якість. Під якістю розуміється сукупність властивостей, які характеризують ступінь придатності системи для використання її за призначенням, а відтак ефективність системи. Властивості поділяються на суттєві й несуттєві, загальні й специфічні, необхідні й випадкові, внутрішні й зовнішні (диспозиційні), сумісні й несумісні і т. д.
Участь людини-оператора у функціонуванні СЛТС зумовлює специфічні властивості цих систем, які визначають інтегральні характеристики зв'язку людини й машини в конкретних умовах зовнішнього середовища. Сукупність цих специфічних властивостей, котрі забезпечують можливість динамічної взаємодії людини й технічних засобів з метою виконання системою поставлених завдань у визначених умовах експлуатації, може бути названа ергономічністю системи. Ергономічність охоплює ряд властивостей системи, які називають функціональною комфортністю (керованість, обслуговуваність, освоюваність і заселеність).
Під керованістю розуміється такий розподіл функцій між людиною і машиною, який забезпечує в їхній взаємодії провідну роль людини, враховуючи здатність останньої до випереджуючих дій і виключення з обмиту сигналів і команд, які дезорганізують функціонування техніки або людини. З одного боку, швидкість перебігу процесів у технічних системах, точність дотримування їх параметрів, енергонасиченість машин вимагають точності, своєчасності інформації - як отриманої від машини, так і введеної в машину; а з іншого - останнє слово залишається за людиною. Випередження машиною лій людини неодмінно призволить до втрати контролю над СЛТС, до її некерованості Така ситуація може спричинити аварію або емоційний стрес персоналу з усіма небажаними наслідками.
Обслуговуваність - це просторова доступність регульованих і замінюваних елементів, таке їх розміщення, яке забезпечує раціональні дії персоналу в процесі монтування, транспортування й ремонту СЛТС. Конструктори традиційно опікуються надійністю, довгочасністю експлуатації, масою машин та ін., але через брак ергономічних рекомендацій недостатньо цікавляться зручністю їхнього монтування, транспортабельністю, ремонтопридатністю. Нерідко обладнання, що має дуже високі функціональні характеристики, вимагає від персоналу значних затрат робочої сили через невдале розміщення вузлів машини (низько, затулені іншими деталями, тісно, неможливо застосовувати інструмент і т. д.). Подібні прорахунки можуть призвести до псування техніки, відмови від роботи з нею персоналу, не кажучи вже про помилки в регулюванні.
Освоюваність - це можливість швидкого оволодіння оператором знаннями, вміннями й навичками управління та обслуговування СЛТС, яка забезпечується об'єктивністю інструктивної інформації та адаптацією СЛТС до мінімально допустимої фізичної, психологічної, освітньої підготовки персоналу. Останніми роками накопичено чимало відомостей про параметри антропометричного та інших трупових показників, необхідних для прогнозу й організації навчання операторів. Водночас перехід робітників, наприклад, від універсальних металообробних верстатів до гнучких виробничих систем натрапляє на опір через недостатнє освоєння нового устаткування. Програмування, електроніка, інструкції з експлуатації не орієнтовані на реальний рівень знань персоналу, не враховано психологічних труднощів, пов'язаних з новизною технологічного процесу.
Піл заселеністю розуміється ступінь відповідності умов праці людини біологічно оптимальним параметрам робочого середовища, що виключає надлишкову витрату робочої сили й небезпечні для її психологічного стану, соматичного здоров'я, нормального розвитку фактори. Заселеність визначають не тільки фізичні фактори зовнішнього середовища (температура, шум, загазованість та ін.), а й психофізіологічні (пропорційність інтенсивності надходження інформації щодо можливостей аналізаторів людини), психологічні (міжособистісні стосунки, згуртованість колективу), антропометричні (робота в обмеженому, замкненому просторі, у незручній позі). Вивчення, проектування й експертиза заселеності СЛТС вимагають урахування всіх групових ергономічних показників. Наприклад, робота у виробничому корпусі з недостатнім доступом природного світла, з високою величиною відбиття звуку викличе сильну втому з подальшими негативними наслідками як понеділкового, так і соматичного характеру.
Рівень кожної з розглянутих властивостей залежить від повноти й правильності реалізації ергономічних вимог ігри розробці та експлуатації системи і виявляється в процесі взаємодії оператора з технічними пристроями під час виконання певних функціональних обов'язків.
7.1.2. Упровадження ергономічних знань
7.2. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
7.3. ПСИХОЛОГІЯ СІМ'Ї
7.4. ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ