Історія релігій - Лубський В.І. - Свята і пости

У пауліністський період формування християнства активно розробляється християнська святковість. Насамперед встановлюється святкування неділі, що необхідно для протиставлення іудейській суботі. Неділя оголошена святом як початок днів Божого творіння. Кожний день у християнському календарі присвячений певним подіям або пам'яті якогось святого. Кожний день є по своєму святковим чи жалобним. Порядок днів тижня християни запозичили у зороастрів, у яких день бога Сонця припадав на перший день іудейського тижня і став Неділею (Воскресінням).

Особливо шануються річні свята. Основні християнські свята пов'язані з біографією Ісуса Христа. Центральні серед них - Пасха (для православ'я) і Різдво (для католицизму).

Пасха (Великдень) присвячена воскресінню страченого на розп'ятті Ісуса Христа. Вона має єдині генетичні корені з численними землеробськими культами вмираючих і воскресаючих богів давнини та пов'язаними з ними уявленнями про спокутну жертву і торжество всепереможного життя. Спорідненістю з язичницькими весняними святами пояснюються специфічні пасхальні обряди та звичаї; випікання пасок, фарбування яєць тощо. Нікейський собор у 325 р. встановив дату Пасхи: перша неділя після весняного рівнодення. Обов'язкова умова - має минути повний тиждень після іудейської Пасхи. Розрахунки Святкових днів християнської Пасхи ведуться за спеціальними пасхаліями, що складаються на багато років наперед і публікуються в церковних календарях. Святкуванню "Пасхи передує Великій Піст, що триває сім тижнів.

Після цього (першого за значенням) свята християнський канон називає такі дванадцять найважливіших свят (дванадесяті свята): Різдво Христове, Хрещення Господнє, Стрітення, Благовіщення, Вхід Господній в Єрусалим ("вербна неділя"), Вознесіння, Трійця, Преображення чи Спас, Успіння Богородиці ("перша пречиста"), Різдво Богородиці, Воздвиження Хреста, Введення в храм Богородиці. Великими церковними святами є також Обрізання Господнє, Різдво Іоанна Предтечі, апостолів Петра і Павла, Усікання голови Іоанна Предтечі та Покрова Пресвятої Богородиці. За 40 днів до Різдва починається різдвяний, або Пилипів, піст. Крім того, влітку проходять Петрівка, або Апостольський піст, і Успенський (Богородичний) піст.

Дуже поширені, особливо в сільській місцевості, свята, встановлені на вшанування християнських святих, ім'ям яких названо місцевий храм. Це місцеві храмові свята.

Храми

Розповімо про історію християнських храмів (не свят, а будівель), культових споруд. Стале місце для проведення зборів віруючих і виконання культових дій завжди було першою умовою існування християнської общини. Перші християни таким місцем обирали гаї, сади, пагорби. Христос дуже любив природу і всі проповіді проголошував у природних умовах. Потім християни стали будувати невеличкі храми і базиліки. У періоди гонінь широко влаштовували храми в підземних галереях і печерах, відомих як катакомби. Але невдовзі християнство перейшло до спорудження фундаментальних храмів, які були базою адміністративних і господарських справ єпископа. Споруджувались вони за греко-католицьким язичницьким храмовим зразком - базилікою. Це прямокутна будівля, поділена всередині колонами чи стовпами на окремі нефи чи кораблі (3 чи 5), з них середній є більшим і головним. У головному нефі з орієнтацією на схід влаштовується вівтар. Храми прикрашаються розписами, іконами, скульптурами, мозаїкою, вітражами.

Архітектура храмів має змістовну історію. Крім культових вимог, вона зумовлена рівнем розвитку будівельної техніки, національними рисами, соціальними факторами. Архітектурна символіка, внутрішній декорум храму мають ідеологічне навантаження, яке виходить далеко за межі релігійних з'явлень, і матеріалізують естетичні та інші уявлення людей часу будівництва храму. При цьому виключного значення набувають ідеї неперехідні, загальнолюдські, загальнонародні. Зразками і пам'ятниками церковної архітектури є Софійський і Володимирський собори у Києві, храми Києво-Печерської лаври, Андріївська церква, чудові собори Чернігова та ряд інших.