Релігієзнавство - Кислюк К.В. - КОРОТКІ ПІДСУМКИ

Етап Вселенських соборів (325—1054), тобто зібрань представників від усіх Християнських Церков. Найбільш відомі сім перших соборів, чиї рішення визнають усі християни. Головний зміст цього етапу—уніфікація , надання єдності християнському віровченню й обряду. Християнська Церква, що досягла достатнього ступеня централізації, мала погребу в єдиному вченні. На деякі принципові моменти християнського вчення в перші століття нашої ери в різних християнських об’єднаннях існували часом протилежні точки зору. Скажемо, олександрійський священик Арій відкидав божественність Ісуса Христа, стверджуючи, що Він — лише вище Творіння Бога. Константинопольський єпископ Несторій, який намагався пояснити питання про поєднання в Ісусі Христі Божественної і людської природи і їх взаємозв’язок, навчав, що Діва Марія народила просту людину Христа, тому Христос уявлявся простою людиною, що тільки носить у собі Божество. Деякі священнослужителі віддавали перевагу Божественні й природі над людською і уявляли Ісуса Христа тільки Богом. Звідси це вчення називається монофізитством, а люди, які його дотримувалися, — монофізитами, тобто такими, що визнавали в Ісусі Христі тільки одну — Божественну природу. На вченні монофізитів заснована догматика Вірменської, Коптської й Ефіопської Церков. Після випрацювання єдиних положень християнського віровчення ці та інші вчення й течії, що відхилялися від офіційної точки зору, стали вважатися єресями. Незважаючи нате, що люди, які сповідали єретичні погляди, постійно переслідувалися пануючою Церквою, єресі супроводжують усю історію християнства аж до наших днів.

Най значнішими віхами процесу уніфікації стали:

• Прийняття Нікео-Константинопольського (Нікео-Царгородського) Символу віри, що складався з 12 пунктів, (відбулося на соборах у Нікеї в 325 р. і в Константинополі у 381 р.) і наступного схвалення семи основних християнських таїнств.

• Укладання канону Нового Заповіту, визначення складу його книг, остаточне редагування яких затяглося до VII ст.

Відповідно до канону Новий Заповіт складається з 27 книг, розділених на чотири структурні частини:

— по-перше, 4 Євангелія (грецьк. блага звістка) — від Матфея, від Марка, від Луки і від Іоанна, два з яких приписуються безпосередньо учням Ісуса;

— по-друге, Діяння святих апостолів, автором яких виступає євангеліст Лука, учень апостола Павла;

— по-третє, Послання апостолів до різних християнських громад, розсіяним по неосяжних просторах Римської імперії, числом 21, більшість з яких (14) належить апостолу Павлу;

— по-четверте, Апокаліпсис, тобто "Одкровення Іоанна Богослова".

Існували, однак, й інші незліченні тексти — Євангелія, Діяння, Послання й Одкровення, приписувані легендарним і реальним постатям ранньохристиянської історії. Спочатку сприйняті народною вірою, вони були потім відкинуті як "апокрифи", тобто недостовірні, "сховані під неістинними іменами твори".

У IV ст. н.е. обидва Заповіти переклав латиною блаженний Єронім. Цей переклад, що послужив основою для подальшої роботи, одержав назву "Вульгати". Переклад Біблії на слов’янські мови належить до IX ст. На сьогоднішній день Біблію вже перекладено практично на всі відомі мови народів земної кулі (понад 2100). З моменту винаходу друкарства в XV ст. вона вийшла рекордним накладом — більше 4 млрд. примірників. Перше друковане видання церковнослов’янської Біблії — т. зв. "Острозька Біблія" (1581). Літературні переклади Біблії українською мовою почали здійснювати з XIX ст. Проте значного поширення набув переклад І. Огієнка (використаний і в нашому виданні), здійснений протягом 1921—1940 рр., але видрукуваний Об’єднаним Біблійним Товариством лише на початку 1960-х рр. У 1963 р., під час II Ватиканського собору було затверджено інший переклад Біблії, зроблений представниками чернечого ордену Василівн І. Хомеиком, І. Костецьким, В. Бабкою. Однак, і зараз більш ніж півмільярда землян розмовляють мовами, на які ніхто ще не спромігся перекласти Священне Писання. Відтак, перекладацька робота щодо Біблії триватиме ще не одне десятиліття.

На закінчення слід відзначити основні причини масового і швидкого поширення християнства.

По-перше, це — ідея християнського універсалізму: "нема ані Гсллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос" (Кол. 3:11). Це була ідея повної рівності перед Богом, яка означала, що моральне самовдосконалення відкрите для всіх людей — різних національностей, різного кольору шкіри, різного майнового і соціального стану, і не має тимчасових меж, відкрите для будь-якої людини протягом усього її життя.

По-друге, поширенню християнства сприяла відсутність детально розробленої догматики віровчення і єдиної організації, тому що це залучало до нової релігії людей, які сповідали до того найрізноманітніші вірування.

КОРОТКІ ПІДСУМКИ

1. Християнство — наймасовіша релігія світу — виникає на початку І ст. н.е. у Палестині — історичній області Близького Сходу, на території якої розташовуються сучасні держави Ізраїль, Сирія і Йорданія.

2. Релігійний ґрунт для виникнення християнства підготувало іудейське сектантство своїми ідеями швидкого приходу на Землю месії, який врятує євреїв від рабства й установить Царство Боже на Землі.

3. Засновником християнства був ІсусХристос. Про його життя, вчення, смерть і воскресіння нам відомо в основному від авторів Нового Заповіту.

4. Проповіді Ісуса Христа були звернені не просто до всіх людей, а до кожної людини окремо. У них він закликав людей до глибокої моральної зміни своїх думок і дій через заповідь "люби свого ближнього, як самого себе". Тому християнство орієнтує людину не на пошук земних благ, а на радикальне зцілення душі.

5. Проповідь Ісуса Христа виявилася не зрозумілою і не прийнятою його співвітчизниками, і він був розп’ятий на хресті.

6. Подальше поширення и організаційне оформлення християнства проходить кілька етапів. Поворотним є ІV ст., коли християнство стає офіційно визнаною релігією пізньої Римської імперії.

7. Тоді ж починають скликатися Вселенські собори, на яких відбувається поступова уніфікація християнського віровчення і культу.

ЗАПИТАННЯ

1. Яка головна особливість світових релігій дозволила їм поширитись по всьому світу?

2. Який новий принциповий елемент внесли світові релігії у вчення про загробну віддяку?

3. Де і коли виникає християнство?

4. Чому релігійним підґрунтям християнства став іудаїзм ?

5. До чого закликав людей Ісус у своїх проповідях.

6. Назвіть основні етапи організаційного оформлення християнства. Який з цих етапів, на Вашу думку, став переломним?

7. У якому році християнство було остаточно визнано офіційною релігією?

8. Яким чином Папи Римські пояснювали свої претензії щодо зверхності над усім християнським світом ?

9. Які причини зумовили швидке поширення християнства?

10. Чим християнство у своїх поглядах на людське єство та можливості людського спасіння різниться від інших релігій ?

ЗАВДАННЯ

1. Коротко поясніть зміст євангельської проповіді Ісуса, який можна звести до висловлювання "Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!" (Мт. 3:2). Чому Ісус у той же час підкреслював: "Моє Царство не із світу цього" (Ів. 18:36)?

2. Порівняйте найважливіші норми людської поведінки, що їх пропонували відповідно іудаїзм і християнство:

"І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу" (Поет. 19:21).

"А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу" (Мат. 5:39). "Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих" (Лк. 6:35). Пов’яжіть заповідь любові зі змістом християнського віровчення в цілому.

3. Висловите свою думку: що мав на увазі Ісус Христос, говорячи "І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?" (Мт. 7:3).


РОЗДІЛ 7. ЕВОЛЮЦІЯ ХРИСТИЯНСТВА
7.1. ОСОБЛИВОСТІ ВІРОВЧЕННЯ, КУЛЬТУ Й ЦЕРКОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАВОСЛАВ’Я
Таїнство хрещення
Таїнство миропомазання
Таїнство причастя
Таїнство покаяння
Таїнство шлюбу
Таїнство оливосвячення
Таїнство священства
Православне духівництво
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru