Релігієзнавство - Кислюк К.В. - РОЗДІЛ 7. ЕВОЛЮЦІЯ ХРИСТИЯНСТВА

7.1. ОСОБЛИВОСТІ ВІРОВЧЕННЯ, КУЛЬТУ Й ЦЕРКОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАВОСЛАВ’Я

Християнізація значної частини Європи й Азії, створення централізованої церковної організації, уніфікація християнського віровчення мали своїм неминучим наслідком і початок розколів усередині християнства, нескінченних суперечок з тих або інших богословських питань, масові єретичні рухи. Назагал, ми розглядатимемо два основні розколи: Великий Розкол XI ст., внаслідок якого утворились такі провідні напрями християнства як православ’я та католицизм, 2) Реформацію X VI—XVII ст., яка спричинила появу третьої значної гілки християнства — протестантизму.

Ще в V ст. від щойно сформованої Християнської Церкви стали відокремлюватися різні національні церкви, число яких згодом перевищило півтора десятки. В цей же часу східній частині Римської імперії — Візантії, склалася самостійна церковна організація, що у 1054 р. розірвала і без того не дуже міцні зв’язки із Західною Християнською Церквою. Відбулася ця подія шляхом накладення взаємних анафем (відлучення від Церкви) з боку Папи Римською і Константинопольського патріарха, формально знятих тільки в 1965 р. Ця подія одержала назву Великого Розколу (Схизми).

Так виникли дві основних течії в християнстві - католицизм і православ’я.

Християн різних православних церков нараховується за мінімальними оцінками 150-200 млн чоловік (за максимальними — у 1,5 рази більше). Живуть вони в основному на території колишнього СРСР (Білорусь, Росія, Україна, Грузія, Молдова) і в країнах Південно-Східної Європи (Сербія, Болгарія, Румунія, Греція), а також у країнах Близького Сходу (Ліван, Сирія, Йорданія) і Північної Африки (Єгипет).

Відмінності православ’я від інших відгалужень християнства починаються вже з того, що вважати джерелом свого віровчення. Першим джерел ом віри православ’я вважає Священне Писання (тобто Біблію), пояснюючи, що "Усе Писання Богом натхнене" (2 Тим. 3:16). Другим джерелом називається Священне Передання.

Священне Передання у православ’ї досить різноманітне і складне за своєю структурою. До нього відносять віровизначення й правила перших семи Вселенських соборів і деяких помісних, авторитет яких був визнаний Вселенськими соборами; сповідання віри, зроблені "отцями Церкви" (Григорій Неокесарійський, Василій Великий, Григорій Палама та ін.), а також живу традицію і практику (символи віри найдавніших помісних церков, "правила апостольські", тексти богослужінь і молитов, акти мучеників). Тільки християнським Переданням зафіксовані такі основні положення християнського віровчення, як догмат про Трійцю, шанування Богородиці, про боголюдську природу Ісуса Христа та ін. Католицизм також визнає Священне Передання, але до його складу додатково включаються рішення інших Вселенських соборів, що відбувалися в Римській Церкві після 1054 р. (всього 21), і офіційні документи Римських Пап.

Православні вірять:

• в єдиного Бога, що створив світ і людину (Бог являє собою тотожність трьох рівноправних осіб: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого);

• у первородний гріх, що вчинили перші люди Адам та Єва;

• в Ісуса Христа - Бога-Сина, що втілився (тобто прийняв людський вигляд, народившись через непорочне зачаття від Діви Марії) і добровільно приніс себе в жертву за гріхи людства (був розп’ятий на хресті, на третій день воскрес, а через 40 днів вознісся на небо) і прийде знову "у силі і славі", щоб судити живих і мертвих і установити вічне Царство на землі, які на небі;

• у безсмертя душі, в існування пекла і раю, де знаходяться душі померлих до Страшного суду. Відповідно до православного віросповідання врятувати свою душу можна тільки в межах Церкви, що є "містичним тілом" Ісуса Христа, посередником між Богом і людьми (див. текст 7.1; 7.3; 7.4; 7.5).

У православ’ї, як і в кожній іншій релігії, з догматичним віровченням тісно пов’язана система культових дій. Основу цих дій складають сім головних обрядів — таїнств. Таїнствами ці культові дії називаються богословами тому, що в них "під видимим образом передається віруючим невидима Божа благодать". У православ’ї існує сім таїнств: хрещення, миропомазання, причастя (євхаристія), покаяння (сповідь), шлюб, оливосвячення (соборування), священство.