Релігієзнавство - Сидоренко О.П. - Додаток 3.7 РАМКОВА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(Страсбург, 1 лютого 1995року)

(Витяг)

Розділ II

Стаття 5

1. Сторони зобов'язуються створити необхідні умови для того, щоб особи, які належать до національних меншин, мали можливість зберігати й розвивати свою культуру, зберігати основні елементи своєї самобутності, зокрема релігію, мову, традиції та культурну спадщину.

Стаття 6

1. Сторони заохочують атмосферу терпимості та міжкультур-ного діалогу і вживають ефективних заходів для поглиблення взаємної поваги, взаєморозуміння та співробітництва між усіма особами, які проживають на території, незалежно від їхньої етнічної, культурної, мовної або релігійної самобутності, зокрема, в галузі освіти, культури та засобів масової інформації.

2. Сторони зобов'язуються вживати належних заходів для захисту осіб, які можуть стати об'єктами погроз або актів дискримінації, ворожого ставлення чи насильства на підставі їхньої етнічної, культурної мовної чи релігійної самобутності.

Стаття 7

Сторони забезпечують поважання прав кожної особи, яка належить до національної меншини, на свободу мирних зборів, свободу асоціації, свободу виявлення поглядів і свободу думки, совісті та релігії.

Стаття 8

Сторони зобов'язуються визнати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право сповідувати свою релігію або переконання і створювати релігійні установи, організації, асоціації.

Стаття 12

1. Сторони, у разі необхідності, вживають заходів у сфері освіти і наукових досліджень з метою сприяння вивченню культури, історії, мови та релігії своїх національних меншин та більшості населення.

Стаття 17

1. Сторони зобов'язуються не перешкоджати здійсненню прав осіб, які належать до національних меншин, встановлювати й підтримувати вільні та мирні транскордонні контакти з особами, які на законних підставах перебувають в інших державах, зокрема, з тими особами, з якими їх об'єднують спільні етнічні, культурні, мовні або релігійні ознаки чи спільна культурна спадщина.

Додаток 3.8 ПАРИЗЬКА ХАРТІЯ ДЛЯ НОВОЇ ЄВРОПИ

(Підписано керівниками 32 держав Європи, США та Канади 21 листопада 1990 року)

(Витяг)

Права людини, демократія та верховенство закону

Ми підтверджуємо, що без жодної дискримінації кожна людина має право на свободу думки, совісті, релігії та переконань...

Ми підтверджуємо, що етнічна, культурна, мовна і релігійна самобутність національних меншин буде захищена і що особи, які належать до національних меншин, мають право вільно виражати , зберігати і розвивати цю самобутність без будь-якої дискримінації та в умовах повної рівності перед законом...

Додаток 3.9 КОНВЕНЦІЯ ПРО СТАТУС БІЖЕНЦІВ

(Прийнята 28 липня 1951 року Конференцією повноважних представників відповідно до Резолюції428 ГАООН від 14 грудня 1950року)

(Витяг)

Стаття 4. Релігійні переконання

Договірні Держави надаватимуть біженцям, які знаходяться на їхній території, сприятливі можливості так само, як і власним громадянам, щодо свободи сповідувати свою релігію і свободи давати своїм дітям релігійне виховання.

Стаття 33. Заборона висилання біженців або їх примусового повернення (до країни, з якої вони прибули)

1. Договірні Держави у жодний спосіб не висилатимуть або повертатимуть біженців на кордон країни, де їхньому життю або свободі загрожує небезпека через їхні расу, релігію, громадянство, належність до окремої соціальної групи або політичні переконання.

Додаток 3.10 ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ

(КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ І ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ)

(Витяг)

Стаття 4

2. Жодна людина не може бути приневолена до примусової чи обов'язкової праці.

3. Для цієї статті термін "примусова чи обов'язкова праця" не охоплює:

б) будь-якої служби військового характеру чи, в разі відмови від неї з релігійних чи політичних мотивів у країнах, де така відмова визнається, служби, визначеної замість обов'язкової військової служби.

Стаття 9

1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії; це право передбачає свободу змінювати релігію або свої переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдно або приватно, в богослужінні, навчанні, виконанні релігійних і ритуальних обрядів.

2. Свобода сповідувати релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони громадського порядку, здоров'я та моралі або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 10

1. Кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право передбачає свободу дотримуватись власних поглядів, одержувати й поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.

Стаття 14

Здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин.

Рим, 4 листопада 1950року