Для того щоб визначити форму аргументації, необхідно зробити такі кроки.
1. З'ясувати аргументи та точку зору. Якщо це потрібно, відновити аргументацію в повному вигляді.
2. Визначити, чи є аргументація дедуктивною або правдоподібною.
3. З'ясувати форму аргументації, тобто встановити за формою якого - дедуктивного чи правдоподібного - міркування вона побудована.
4. Оцінити правильність аргументації.
Приклад 1 В оповіданні Конан Дойла "Берилова діадема" банкір Олександр Холдер, у домі якого сталася крадіжка коштовності - берилової діадеми, звернувся по допомогу до Шерлока Холмса. Холдер був впевнений, що в крадіжці винний його син Артур, тому що вночі, коли була вчинена крадіжка, в його руках він бачив діадему, в якої не вистачало одного ріжка з трьома берилами. Але Холдер установив, що до крадіжки діадеми причетна також його племінниця, яка передала діадему крізь вікно своєму коханцю.
Розповідаючи Холдеру про результати розслідування, Холмс навів таку аргументацію: "Мій старий принцип розслідування полягає в тому, щоб виключити всі явно неможливі припущення. Тоді те, що залишається, є істиною, якою неправдоподібною вона не здавалася б. Міркував я приблизно так: звичайно, ви не віддали діадему. Отже, залишається тільки ваша племінниця та покоївки. Але якщо в крадіжці замішані покоївки, то навіщо ваш син погодився взяти відповідальність на себе. Для такого припущення немає підстав. Ви говорили, що Артур любить свою двоюрідну сестру. І я зрозумів причину його мовчанки: він не хотів виказати Мері. Тоді я згадав, що ви застали її біля вікна і що вона знепритомніла, побачивши діадему в руках Артура. Мої припущення перетворилися на впевненість".
Спробуємо відновити аргументацію Шерлока Холмса, тобто з'ясуємо в загальному вигляді головні аргументи та точку зору, яку він намагався обґрунтувати.
Відповідно до принципу розслідування Холмса спочатку визначимо усі можливі припущення: "Діадему могли вкрасти сам Холдер, або Артур, або покоївки, або Мері". Тепер виключимо всі неможливі твердження: "Ні Холдер, ні Артур, ні покоївки діадему не крали".
Те, що залишилося і є точка зору, яку обґрунтовував Шерлок Холмс у наведеному прикладі: "Діадему вкрала Мері".
Наведена аргументація є дедуктивною.
Аргументація Шерлока Холмса побудована - за формою розділово-категоричного міркування, а саме за формою modus tollendo ponens.
З точки зору логіки аргументація побудована правильно.
Словник термінів
Аналогія відношень - це міркування, в якому об'єктом уподібнювання є схожі відношення між предметами, а ознакою, що переноситься, - властивості цих відношень.
Аналогія властивостей - це міркування за аналогією, в якому об'єктом уподібнювання є два схожих предмети, а ознакою, що переноситься, - властивості цих предметів.
Висновок - це висловлювання, в якому міститься нове знання і яке отримують логічно із засновків.
Дедуктивна аргументація - це аргументація, в якій точку зору обґрунтовують або критикують, застосовуючи схеми дедуктивних міркувань.
Дедуктивне міркування - це міркування, яке спирається на логічний закон і в якому з істинних засновків отримують істинний висновок.
Засновки - це висловлювання, в яких міститься вихідне, відоме знання.
Індуктивне міркування - це міркування, в якому здійснюють перехід від знання про окремі предмети або частину предметів певного класу до загального знання про весь клас предметів.
Логічна форма (схема) міркування - це спосіб зв'язку висловлювань у структурі міркування.
Міркування за аналогією - це правдоподібне міркування, в якому висновок про наявність ознаки в предмета роблять на підставі його подібності в суттєвих рисах до іншого
предмета.
Міркування - це розумовий процес, в результаті якого на підставі наявних знань отримують нове знання.
Наукова індукція - це індуктивне міркування, в якому висновок роблять на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин.
Неповна індукція - це індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки в частини предметів певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.
Повна індукція - це індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки в кожного предмета певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.
Популярна індукція - це індуктивне міркування, в якому шляхом переліку встановлюють наявність ознаки в деяких предметів певного класу і на цій підставі роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.
Правдоподібна аргументація - це аргументація, в якій точку зору обґрунтовують або критикують, застосовуючи схеми правдоподібних міркувань.
Правдоподібне міркування - це міркування, в якому зв'язок між засновками та висновком не спирається на логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує істинність висновку.
Форма аргументації - це логічна форма (схема) міркування, на якому вона ґрунтується.
Література
Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. - М., 2003.
Ивин А. А. Основы теории аргументации. - М., 1997. Конверський А. Є. Логіка. - К., 2004. Хоменко І. В. Логіка. - К., 2004. Хоменко І. В. Логіка. - К., 2007.
Хоменко І. В. Еристика: мистецтво полеміки. - К., 2001. Рузавин Г. И. Логика и аргументация. - М., 1997.
Література
Модуль 4. СТРУКТУРА АРГУМЕНТАЦІЇ
4.1. Поняття про структуру аргументації
4.2. Підрядна аргументація
4.3. Сурядна аргументація
4.4. Множинна аргументація
4.5. Рівні складності структури аргументації
4.6. Алгоритм визначення структури аргументації
Словник термінів