Регіональна економіка - Зінь Е.А. - Бібліотеки і бібліотечна справа

На території кожного регіону здійснюють роботу музеї — культурно-освітні та науково-дослідні заклади. Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'ятко-охоронна робота.

Відповідно Закону України "Про музеї та музейну справу" (1995 р.) музеї поділяються на історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо. На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та території, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Музеї можуть бути: загальнодержавні — засновниками яких є центральні органи державної виконавчої влади; республіканські (Автономної Республіки Крим) — засновниками яких є органи державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим; місцеві — засновниками яких є відповідні місцеві органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадяни.

Культурно-освітня та наукова діяльність музеїв має велике значення у здійсненні комплектування, збереження, вивчення та використання пам'яток історії, природи, матеріальної та духовної культури, у забезпеченні етичного та естетичного виховання населення.

Наявність музеїв та розвиток справи на території окремих регіонів залежить від багатьох факторів, характеризується даними, наведеними в табл. 5.13.

Найбільша кількість музеїв розташована в м. Києві — 29 музеїв. За кількістю музеїв на території окремих регіонів виділяються такі області:

Чернігівська та Київська —відповідно 23 і 16 музеїв — Поліський регіон;

Вінницька, Черкаська та Полтавська — відповідно 24, 23 і 19 музеїв — Подільський регіон;

Запорізька, Кіровоградська — відповідно 19 і 18 музеїв — Степовий регіон;

Львівська і Івано-Франківська — відповідно 17 і 15 музеїв — Карпатський регіон;

Харківська і Донецька — відповідно 25 і 22 музеї — Донбаський регіон.

Таблиця 5.13

Наявна кількість музеїв за регіонами

Державні органи влади та органи місцевого самоврядування сприяють розвитку музейної справи. До складу основних заходів входять:

• забезпечення соціально-економічних і правових умов для ефективної діяльності музеїв;

• сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;

• підтримка і розвиток мережі музеїв;

• забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий і соціальний захист;

• бюджетне фінансування (у тому числі на дольових засадах) і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;

• забезпечення охорони музеїв;

• підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою;

• сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи.

Бібліотеки і бібліотечна справа

Працівники бібліотек спрямовують свою діяльність на накопичення, формування та збереження бібліотечних фондів, забезпечують бібліотечне обслуговування громадян з метою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, збагачення духовного потенціалу народу. Бібліотечна справа — складова частина інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності. Включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців.

У бібліотеках акумулюються документально-інформаційні ресурси (книги, документи та інші носії інформації), які містять знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

Відповідно Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (1995 р.) бібліотеки, що діють на території України, відрізняються за своїми цільовим призначенням, складом користувачів, спеціалізацією бібліотечних фондів та іншими ознаками. Це публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва, дітей; наукові і спеціальні, спеціалізовані бібліотеки загального користування, а також для осіб з фізичними вадами, бібліотеки навчальних закладів та наукових установ; універсальні, багатогалузеві бібліотеки тощо. Відповідно до значення і функцій утворюються бібліотеки: всеукраїнські, бібліотека Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські та сільські, централізовані бібліотечні системи. Віднесення бібліотек до зазначених категорій здійснюється відповідними органами Міністерства культури України, Автономної Республіки Крим, місцевими органами влади. Міністерство культури і туризму України визначає бібліотеки, що виконують функції науково-методичних центрів.

Засновниками бібліотек є органи державної влади, що створюють загальнодержавні бібліотеки, органи місцевого самоврядування створюють комунальні бібліотеки, колективи та окремі фізичні особи. Бібліотеки створюються відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, виробничих потреб суспільства за наявності встановленого мінімуму бібліотечного фонду, матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Бібліотеки, засновані на державній формі власності, створюються згідно з нормативами, встановленими відповідними відомствами. Бібліотеки можуть створюватись і діяти в усіх організаційно-правових формах.

Право на доступ до бібліотечних фондів та одержання бібліотечних послуг мають громадяни незалежно від походження, соціального і майнового стану, раси і національності, статі, освіти, мови, віку, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання.

Це право забезпечується створенням мережі загальнодоступних бібліотек, заснованих на державній формі власності, та шляхом державної підтримки загальнодоступних бібліотек, які засновані на інших формах власності і забезпечують безплатне надання основних видів бібліотечних послуг.

Наявність бібліотек та розвиток бібліотечної справи характеризується даними табл. 5.14.

Таблиця 5.14

Наявна кількість бібліотек за регіонами

За кількістю бібліотек виділяється Подільський і Поліський регіони, де використовують відповідно 23,1% і 22,6% загальної кількості бібліотек. Серед областей слід виділити такі, на території яких налічується не менше 900-1000 бібліотек. Це — Житомирська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Донецька.

Фінансування державних бібліотек здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на нормативній основі, що враховує забезпечення необхідного розвитку бібліотечної справи. Основними джерелами фінансування бібліотек, заснованих державними органами, є державний і місцеві бюджети; бібліотек, заснованих на колективній та приватній власності — кошти засновників.

Центральні органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приділяють увагу розвитку бібліотечної справи. В складі заходів, спрямованих на підтримку та розвиток бібліотечної діяльності, такі:

• визначення державних потреб щодо бібліотечного обслуговування відповідно до норм, що гарантують незалежний рівень обслуговування;

• матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення бібліотечної діяльності;

• координація робіт по об'єднанню бібліотек в єдину інформаційну

систему;

• підготовка бібліотечних кадрів;

• контроль за діяльністю державних бібліотек, збереження ними єдиного бібліотечного фонду;

• організація наукових досліджень в галузі бібліотекознавства, бібліотекографії, документознавства та науково-інформаційної діяльності.