Регіональна економіка - Качан Є.П. - 6.4. Завдання державної регіональної економічної політики

Суб'єктами державної регіональної економічної політики виступають центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції вирішують питання, пов'язані із соціально-економічним розвитком регіонів.

Об'єктами державної регіональної економічної політики є територіальні утворення, у межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування. Склад цих об'єктів визначається адміністративно-територіальним устроєм та економічним районуванням України.

Державна регіональна економічна політика передбачає поєднання широких повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з координуючою роллю держави для забезпечення збалансованого розвитку господарства і стабілізації соціально-економічної ситуації в кожному регіоні.

6.3. Принципи та мета державної регіональної економічної політики

Державна регіональна економічна політика спрямована на забезпечення однакових умов функціонування регіональних господарських комплексів та збереження територіальної цілісності Української держави. Вона ґрунтується на таких основних принципах:

— правове забезпечення подальшого посилення економічної самостійності регіонів шляхом чіткого розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, зміцнення їх фінансово-економічної бази та підвищення відповідальності у вирішенні завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку територій;

— дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни в цілому;

— врахування вимог екологічної безпеки під час реформування структури господарських комплексів регіону і розміщення нових підприємств.

Метою державної регіональної економічної політики є:

— збільшення національного багатства країни шляхом ефективного використання природно-ресурсного, трудового і науково-технічного потенціалу кожного регіону та тісного співробітництва між регіонами;

— послідовне здійснення заходів щодо поступового вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення ефективності територіального поділу праці, раціоналізації системи розселення, врахування економічних, соціальних, історико-культурних та інших особливостей регіонів під час проведення місцевих економічних реформ;

— підтримання внутрішньорегіональної збалансованості економічного розвитку, екологічного стану, соціально-демографічного і суспільно-політичного процесу.

6.4. Завдання державної регіональної економічної політики

Головними завданнями державної регіональної економічної політики України в економічній сфері є такі:

— досягнення економічного та соціально виправданого рівня комплексності й раціоналізації структури господарства регіонів, підвищення життєзабезпечення галузей виробництва в ринкових умовах;

— створення сприятливих умов для розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури, активного проведення приватизації державного майна, земельної реформи, реформи системи державного оподаткування та інших ринкових перетворень;

— формування і розвиток спеціальних (вільних) економічних зон з визначенням насамперед локальних територій для їх розміщення, а також облаштування державних кордонів і налагодження на новій основі системи зв'язків між прикордонними регіонами;

— удосконалення економічного районування України, узаконення на найвищому рівні мережі економічних районів країни.

Завданнями державної регіональної економічної політики України в соціальній сфері є:

— підвищення рівня добробуту і забезпечення єдиних мінімальних соціальних стандартів та соціального захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів;

— стабілізація рівня життя населення, створення міцних засад для його підвищення у всіх регіонах;

— гарантування продовольчого забезпечення регіонів, створення високопродуктивних галузей в агропромисловому виробництві, вихід на продовольчі ринки світу;

— гарантування соціальних прав громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення зайнятості населення шляхом удосконалення функціонування ринків праці та регулювання міграційних процесів;

— запобігання погіршенню демографічної ситуації та депопуляції населення;

— здійснення заходів економічного і соціального характеру, спрямованих на продовження життя та природного приросту населення у регіонах;

— формування раціональної системи розселення шляхом збереження наявних та створення нових населених пунктів, активізація функціонування сіл та міських поселень, регулювання розвитку великих міст і сприяння якісним перетворенням у них.

Завданнями державної регіональної економічної політики в екологічній сфері є:

— регулювання природно-господарської збалансованості регіонів, запобігання забрудненню довкілля, ліквідація його наслідків;

— ефективне використання та відтворення природних ресурсів, збереження генетичного фонду живої природи, унікальних територій та природних об'єктів;

— впровадження економічного механізму природокористування;

— екологічно обґрунтоване розміщення продуктивних сил регіонів.

Державна регіональна політика має забезпечувати передусім розмежування повноважень між центром і регіонами. Економічні реформи, що проводяться в Україні, можуть бути успішними лише за умови децентралізації управління, підвищення ролі регіонів у проведенні економічних перетворень, розвитку нових форм власності, соціальної інфраструктури підприємництва. Розмежування повноважень центру і регіонів сприятиме формуванню інфраструктури ринку.

В умовах формування ринкової економіки в нашій державі зростатиме роль регіонів у багатьох сферах і насамперед в управлінні державним майном, регулюванні використання природних ресурсів, забезпеченні належних умов праці й охорони здоров'я населення. В умовах, коли Україна намагається стати повноправним членом європейської спільноти, провідну роль у цьому процесі відіграватимуть західні та приморські регіони. При цьому особливе значення матиме транскордонне співробітництво між регіонами України, Польщі, Словакії, Угорщини.

Дуже важливим напрямом поглиблення економічного співробітництва є зовнішньоекономічні зв'язки прикордонних регіонів України, Росії, Білорусі, Польщі. В контексті поглиблення цих зв'язків створюються вільні економічні зони в прикордонних регіонах. Згідно з Законом "Про місцеве самоврядування в Україні”, економічний розвиток її регіонів значною мірою залежить від посилення ролі міст, органів їх виконавчої влади.

Водночас зростає роль держави і передусім у сприянні та координації діяльності місцевих органів, їх виконавчої влади у сфері забезпечення економічної безпеки держави, фінансово-економічної стабільності, зміцнення грошового обігу, фінансово-бюджетної дисципліни, валютного і митного контролю, реалізації загальнодержавної, структурної, промислової, аграрної, науково-технічної політики та інших національних пріоритетів і програм.