Регіональна економіка - Качан Є.П. - Пріоритети розвитку

Значний природно-ресурсний, виробничо-технічний і науковий потенціал позитивно позначився на розвитку господарства регіону. Тут сформувалась найпотужніша в Україні машинобудівна промисловість. Харків став найбільшим центром вітчизняного машинобудування, зокрема виділяються енергетичне та електротехнічне машинобудування. Тут випускають турбіни для електростанцій, електродвигуни. Підприємства цього профілю працюють також у Полтаві, Сумах, Глухові (рис. 13.4).

Рис. 13.4. Північно-Східний економічний район

Транспортне машинобудування найбільш розвинене у Кременчуці, де знаходяться найбільший в Україні вагонобудівний завод, автомобільний завод (КрАЗ), та у Харкові, де розташований відомий за межами України авіазавод.

Значного розвитку в районі набуло сільськогосподарське машинобудування; у Харкові випускають трактори і двигуни до них, в Сумах, Карлівці, Охтирці — інше сільськогосподарське устаткування.

Верстатобудування зосереджене в Харкові, Лубнах, Глухові,

Широку географію та спеціалізацію має і приладобудування району (Харків, Полтава, Суми, Лубни тощо).

У Харкові знаходиться одне з найбільших підприємств військово-промислового комплексу — танковий завод ім. Малишева,

На місцевій сільськогосподарській сировині розвивається харчова промисловість. У районі виробляється близько 32 % цукру, 17 % олії, 16 % масла вершкового від загальноукраїнських обсягів. Географія галузі надзвичайно широка. Помітне місце у структурі промисловості району займають швейна, текстильна, галантерейна галузі, їх найбільші центри — Харків, Полтава, Суми, Ромни.

Багатогалузева хімічна промисловість району. У Кременчуці знаходиться один із найбільших в Україні нафтопереробних заводів. ВО "Хімпром" у Сумах виробляє фосфорні добрива, отрутохімікати, лаки, фарби, товари побутової хімії. У Шостці на ВО "Свема" виготовляють кінофотоплівки, лавсан та ін., в Шебелинці — хімреактиви.

Потреби індустрії зумовили розвиток промисловості будівельних матеріалів (найбільші центри галузі — Харків, Балаклія, Кременчук, Полтава, Суми, Охтирка та ін.).

Основу енергетики району становить мережа теплових електростанцій, серед яких найбільшою є Зміївська. Хоча в районі виробляється значна кількість електроенергії, власних потреб він не задовольняє.

Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку, соняшнику; у тваринництві переважають скотарство, свинарство, птахівництво. Продуктивність сільського господарства району значно вища за середню по Україні. Тут виробляється до 15 % загальноукраїнських обсягів зерна, соняшнику, овочів, 14 % молока, 14 % м'яса.

Транспорт. Найбільше внутрішніх перевезень в районі здійснюється автомобільним транспортом. Щільність автошляхів вища середньоукраїнського показника. Достатньо розвинений і залізничний транспорт: найбільші залізничні вузли — Харків, Лозова, Конотоп, Кременчук, Суми, Полтава.

У річкових перевезеннях району бере участь Кременчуцький порт на Дніпрі.

Надзвичайно густа також мережа трубопроводів, що складаються із транзитних газо- і нафтопроводів та значної кількості спрямованих у радіальних напрямках від родовищ нафти і газу до споживачів.

У Харкові діє метрополітен протяжністю 36 км.

Для Північно-Східного регіону характерний високий розвиток інтелектуального потенціалу. Частка спеціалістів з вищою і середньою освітою значно вища, ніж пересічно в Україні. Спеціалізація на машинобудуванні зумовила розвиток наукових пошуків в галузях енергетичного, атомного, залізничного, комплексного машинобудування, військового устаткування. Харків за обсягами наукових і науково-дослідних робіт поступається тільки Києву.

Хоча район підтримує економічні зв'язки з понад 80 країнами, їх обсяги незначні. Частка району в зовнішньоторговельному обороті країни не перевищує 7 %. В експорті переважають руди та концентрати, а також устаткування залізничного транспорту (Кременчуцький промисловий вузол), що ще раз засвідчує глибоку кризу машинобудування району та країни.

Пріоритети розвитку

Головними напрямами перспективного розвитку регіону є:

— реструктуризація і модернізація машинобудування, хімічної і легкої промисловостей;

— просторова диверсифікація господарства з метою подолання дуже значних диспропорцій між розвитком великих міст та малих населених пунктів і периферії;

— у межах загальнодержавної аграрної політики більш повне використання можливостей сільського господарства регіону.