Регіональна економіка - Качан Є.П. - Населення

Причорноморський економічний район заселений значно менше, ніж інші регіони України. Середня щільність — 62 особи/км2, а щільність сільського населення степової частини регіону не перевищує 20 осіб/км2. У містах проживає 64 % населення.

Як і в усій Україні, несприятлива демографічна ситуація призвела до інтенсивного скорочення населення — тут найвища дитяча смертність серед усіх регіонів України.

Особливістю вікової структури населення є те, що частка людей старших вікових груп регіону найнижча в Україні (20 %), а працездатного населення — найвища. Хоча більшість його поки що зайнята в матеріальному виробництві, частка зайнятих у невиробничій сфері досить велика — 48 % — і, до того ж, постійно зростає. Рівень безробіття, будучи високим, водночас значно менший, ніж в інших регіонах України. Навантаження на одне вільне робоче місце незначне.

Історичні особливості освоєння території наклали відбиток на етнічну строкатість населення. Хоча в цілому по регіону українці переважають, в АР Крим вони становлять лише 26 % населення.

Серед етнічних меншин виділяються росіяни, кримські татари, молдавани, болгари, гагаузи, греки. Національна політика держави в регіоні повинна бути активною і виваженою, спрямованою на задоволення потреб національних меншин при одночасному забезпеченні інтересів українців.

Господарство

В загальноукраїнському поділі праці район виділяється машинобудуванням, зокрема виробництвом суден та сільськогосподарських машин, харчовою промисловістю, сільським та рекреаційним господарством (рис. 13.5).

У машинобудуванні регіону зайнято близько 1/3 промислово-виробничого персоналу. Галузь має високий рівень спеціалізації, особливо в суднобудуванні. Потужності верфей Миколаєва, Херсона, Керчі, Феодосії дають змогу будувати кораблі будь-яких типів, в тому числі й унікальні (судна на повітряній подушці у Феодосії, авіаносці у Миколаєві).

Сільськогосподарське машинобудування спеціалізується на виробництві знарядь обробітку ґрунту (плугів, культиваторів, сівалок), іригаційного устаткування. Найбільшими центрами галузі є Одеса, Херсон, Сімферополь, Джанкой, Євпаторія.

Набуває розвитку автоскладальне виробництво. Найважливіші центри складання автомобілів — Сімферополь, Іллічівськ, Одеса. Виготовлення електроприладів та електрообладнання зосереджено в Сімферополі, Новій Каховці, Первомайську, Одесі.

Спеціальне устаткування для освоєння морів випускають у Севастополі, Феодосії.

Значного розвитку на основі власної сировини і привізної (нафти, фосфоритів) набула хімічна промисловість регіону. Найбільші центри галузі — міста Красноперекопськ, Одеса, Саки, Сімферополь.

Харчова промисловість посідає вагоме місце в господарському комплексі не тільки району, а й України. Тут виробляється 10 % м'ясної продукції, 15 — молочної, 35 — плодоовочевих консервів, майже 90 — вина, 21 % — олії в Україні.

М'ясна промисловість представлена потужними м'ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Первомайську, Вознесенську, Сімферополі тощо.

Підприємства молочної промисловості є, зокрема, у Балті, Одесі, Севастополі. Серед підприємств плодоовочеконсервної промисловості виділяються найбільші в Україні Херсонський та Ізмаїльський комбінати. Окрім цього є багато менших заводів.

Виноробство — одна з провідних галузей харчової промисловості регіону — зосереджене, в основному, на півдні Криму та пів-

денному заході Одеської області (Феодосія, Масандра, Ллушта, Одеса, Херсон, Коблево та ін.).

Рибна промисловість регіону, на яку припадає понад 80 % вилову риби в Україні, використовує ресурси не тільки Чорного та Азовського морів, а й Світового океану, де ведуть промисли наші риболовецькі судна. Найбільші центри рибної промисловості — Севастополь, Одеса, Керч, Очаків, Кілія.

Ефіроолійна промисловість (ефірні масла з троянди, лаванди, шавлії, розмарину та ін.) найкраще розвинута у Криму та Одеській області.

У легкій промисловості району виділяється текстильна промисловість: тут виробляють 20 % українських тканин. Вона представлена Херсонським бавовняним комбінатом, Одеською канатно-джутовою фабрикою, вовняними фабриками в Одесі і Татарбунарах. Швейна промисловість розвинена у великих і малих містах.

Промисловість будівельних матеріалів, незважаючи на значні природні ресурси, розвинена недостатньо. Найбільшим центром галузі є місто Бахчисарай.

Електроенергетика району представлена потужною Південноукраїнською АЕС, Каховською ГЕС, низкою невеликих теплових та гідроелектростанцій. У Криму в останні роки розвивається вітряна енергетика.

Сільське господарство району значне і виробляє 1/5 сільськогосподарської продукції країни, характеризується виробництвом зерна (20 % від загальнодержавного), соняшнику (27 %), овочів (20 %), винограду, ефіроолійних, баштанних культур.

Серед зернових культур виділяється пшениця (1/3 вирощеної в Україні), кукурудза, а в Криму ще й рис. Соняшник вирощують повсюдно. На півночі району, особливо в Одеській області, незначні площі зайняті цукровими буряками.

Найбільше у Криму та в південно-західній частині Одещини виноградників: цей район — база виноградарства в Україні.

Садівництво поширене у Придністров'ї, Придніпров'ї та в передгір'ях Криму.

Тваринництво спеціалізується на скотарстві, свинарстві, вівчарстві, шовківництві та птахівництві. Район є основним виробником тонкорунної вовни в державі. У 2009 р. в регіоні вироблено продукції тваринництва на суму понад 5 млрд грн.

На території регіону сформувався потужний рекреаційний комплекс. Для лікування і оздоровлення людей функціонують кліматичні курорти Південного берега Криму (Ялта, Алупка,

Алушта, Гурзуф та ін.), західного берега Криму (Євпаторія і Саки) тощо. На основі ресурсів моря та грязей сформувався ряд курортів Одеси. Всього на території району функціонує 1378 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, постійно збільшується кількість будинків відпочинку тощо.

У районі ведеться інтенсивне будівництво (14 % загальноукраїнського), особливо в Криму і в Одеській області.

Транспортний комплекс регіону формують усі основні види транспорту. Залізничний транспорт найгустішу мережу має в Одеській області, хоча достатньо розвинений і в інших областях району. Найбільші залізничні вузли району — Одеса, Сімферополь, Джанкой, Миколаїв, Херсон. Основні автомобільні шляхи сполучають найбільші міста району між собою, а також з іншими регіонами України, Молдовою, Румунією та Росією.

Морським транспортом здійснюються як каботажні перевезення, так і міжнародні. Найбільші вантажопотоки проходять через порти Одеси, Південного Іллічівська, Миколаєва, Керчі, Євпаторії, Херсона.

Портове господарство є однією з найефективніших галузей в регіоні. Іллічівськ, місто-порт, є найуспішнішим в країні за показниками соціально-економічного розвитку території. Сприятливі передумови для розвитку портового господарства має Севастополь за умови його демілітаризації.

Добре розвинений річковий транспорт, який здійснює перевезення річками Дніпро та Дунай. Трубопровідний транспорт представлений нафтопроводом Лисичанськ — Кременчук — Одеса, газопроводом Шебелинка — Одеса, аміакопроводом Тольятті — Горлівка — Одеса. Зі спорудженням Одеського нафтотерміналу пов'язане будівництво нафтопроводу Одеса — Броди (завершено у серпні 2001 р.).

Транспортний комплекс регіону є повноцінною галуззю, роль якої постійно зростає. В Одеській області частка транспортних послуг і зв'язку у структурі ВРП перевищила 28 % (в той час, як промисловості —15 %).

Помітну роль в господарстві регіону відіграє соціальний комплекс, частка якого постійно збільшується. Обсяг реалізованих послуг в регіоні становить 17 % від загальноукраїнського показника. Інтенсивно розвивається торгівля, готельний та ресторанний бізнес, фінансова діяльність. Потужний освітній комплекс представлений 126 вищими навчальними закладами І—IV рівнів акредитації, які забезпечують високий освітній рівень населення. Наукові та науково-технічні роботи виконують 206 організацій і установ, причому їх кількість зростає при загальному скороченні в Україні. Витрати на інноваційну діяльність незначні (близько 8 % від витрат по країні), проте, обсяг інноваційної продукції становить 11 % загальноукраїнського. Тобто, з певними застереженнями можна говорити про прогресивні тенденції розвитку.

Показником стану господарства є характер зовнішньоекономічних зв'язків. Обсяги експорту товарів з регіону в 2009 р. сягнули 1785,8 млн дол. США, а імпорту — 234,8 млн дол. Товарна структура експорту тут більш прогресивна, порівняно з іншими регіонами країни. Поряд із зерном і сировиною (в основному металами і хімічною продукцією) висока частка устаткування, транспортних засобів та іншої продукції машинобудування. Розвиток регіону потребує значних інвестиційних вкладень — 2,3 млрд дол. іноземних інвестицій за останні 17 років не є сумою, яка може істотно вплинути на оновлення і реструктуризацію господарства регіону.

Пріоритети розвитку:

— вдосконалення структури господарства і підвищення ролі морегосподарського комплексу (суднобудування, рибне господарство, морський транспорт);

— ефективне освоєння і використання рекреаційного потенціалу та розвиток рекреації;

— підвищення ефективності АПК;

— подолання соціальної напруги в суспільстві та формування виваженої регіональної політики з врахуванням поліетнічності регіону, особливо Криму.