Регіональна економіка - Качан Є.П. - 13.6. Карпатський економічний район

Район охоплює західні області України: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку. Він межує на півночі з Волинським, а на сході — з Подільським економічними районами. З півдня і заходу проходить державний кордон України з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Це сприяє налагодженню відносин із країнами Західної Європи, розвитку експортних галузей. Позитивно на розвитку району позначається густа мережа транзитних залізничних, автомобільних і трубопровідних шляхів.

Природні умови і ресурси

Територія району відзначається різноманітністю природних ресурсів. Тут представлені різні форми рельєфу: горбистий — на Подільській височині, низовинний — на Малому Поліссі та в Закарпатті, гірський — у Карпатах. Гори займають понад 24 тис км2.

Клімат регіону помірно теплий з достатньою кількістю вологи. В горах спостерігається висотна поясність. Саме тут випадає найбільша в Україні кількість опадів.

Район добре забезпечений водними ресурсами. У Карпатах бере початок велика кількість річок, які впадають в Дунай. Величезні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних, є в Закарпатті і Прикарпатті.

Різноманітний і ґрунтовий покрив Карпатського району. На гірських масивах переважають бурі гірсько-лісові, гірсько-лучні ґрунти, бідні на гумус. У передгір'ях переважають дерново-підзолисті ґрунти, у подільській частині району — опідзолені чорноземи та сірі лісові ґрунти.

Район добре забезпечений унікальними лісовими ресурсами, має значні запаси деревини — понад 1 /4 обсягу продукції лісового господарства в Україні. Надмірна вирубка лісів для регіону сьогодні чи не найбільша екологічна проблема. Ліси тут поділяються на заповідні (охоронні) та експлуатаційні. У них переважають дуб, граб, бук, смерека, ялина. Ліси багаті на ягоди та гриби і мають велике рекреаційне значення. Карпатські букові праліси є пам'яткою природи світового значення.

У Карпатському районі розвідані значні поклади корисних копалин. Серед них виділяються паливні ресурси та хімічна сировина. Вагоме місце посідають нафта і газ, які, в основному, зосереджені у Прикарпатському і Закарпатському прогинах. Внаслідок тривалої експлуатації родовища цих копалин значною мірою вичерпані.

На півночі району знаходиться частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Є значні поклади торфу, проте як паливо торф майже не використовується.

Значний резерв палива та сировини для виробництва нафтопродуктів — менілітові сланці та озокерит із родовищ у Карпатах.

Рудними корисними копалинами район забезпечений недостатньо. Хоча є прояви майже всіх металів, перспективними можна вважати лише поклади марганцю (біля Бурштини), ртуті. Промислова розробка Мужіївського родовища золота вкрай неефективна, а тому призупинена. Виділяється район і родовищами сірки (Яворів, Новий Роздол), кам'яної солі (Солотвино), калійних солей (Калуш, Стебник), будівельних матеріалів, серед яких — андезит, базальт, перліт, ліпарит, мармур, пісок, мергель, вапняки, доломіти.

Населення

Район належить до густозаселених регіонів країни (107 осіб/км2). Складний історичний розвиток, різноманітні природні умови зумовили етнічну строкатість населення та неоднорідність його розселення. Характерною є і велика скупченість сільських та міських населених пунктів. Густота сільського населення тут найвища в Україні. Рівень урбанізації невисокий (46 %). Налічується 165 міських поселень, серед яких переважають малі.

Найбільшим містом регіону, вплив якого поширюється й поза його межі, є Львів (734 тис. жителів). Великими містами і центрами промисловості та обслуговування виступають Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Дрогобич, Коломия, Мукачеве, Стрий, Калуш та ін.

Останніми роками спостерігається скорочення кількості населення, що пов'язано переважно з демографічними процесами. Хоча показники смертності у районі дещо нижчі, ніж в середньому по Україні, а показники народжуваності вищі, природний приріст від'ємний. Лише в Закарпатській області +2,1 %о. З демографічними процесами пов'язана і більш сприятлива порівняно з іншими регіонами України вікова структура населення. Тут низька частка осіб старших вікових груп (20 %) та найвища в Україні молодших (23 %).

Економічно активне населення налічує 2,8 млн осіб, рівень зайнятості — 59 %. Значний надлишок трудових ресурсів і високий рівень безробіття (10 %) пов'язані з недостатнім промисловим розвитком території та скороченням виробництва на наявних підприємствах. Це зумовлює помітний відплив населення з Карпатського регіону, найчастіше в розвинуті країни Європи та Північної Америки. Набирає сили реурбанізація — повернення мешканців міст у села.