Людина і світ - Юрій М.Ф. - СВІТ СПІЛКУВАННЯ

Що зближує і що відрізняє спілкування і комунікацію? Які функції спілкування? У чому полягає різноманіття світу спілкування? Яке значення спілкування в діяльності людини?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Структура діяльності, потреби.

СПІЛКУВАННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ ЧИ СПІЛКУВАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ?

У сучасній вітчизняній науці існують різні точки зору на те, як пов'язані діяльність і спілкування. Можна виділити три основних підходи. Прихильники першого ототожнюють ці поняття, ставлять знак рівності між ними. Вони думають, що спілкування - теж саме, що діяльність, оскільки спілкуванню притаманні ознаки діяльності. Ті, хто поділяє таку точку зору, могли б назвати даний параграф "Спілкування як діяльність". Для них словосполучення "трудова діяльність" і "спілкування в процесі праці" рівнозначні за змістом.

Друга точка зору полягає в тому, що діяльність і спілкування протиставляються одне одному. Спілкування є щось інше, ніж діяльність, воно може виступати, наприклад, як умова діяльності, навіть як невід'ємна властивість діяльності, але не як сама діяльність. Для прихильників цього підходу між словами в назві параграфа доречно помістити сполучення "чи ", а не "і". Вони вважають, що трудова діяльність може відбуватися і без спілкування, без безпосереднього контакту її учасників. А спілкування, у свою чергу, може існувати за межами діяльності.

Відповідно до третьої точки зору, спілкування розглядається поряд з діяльністю як самостійне, але рівноправне явище, що існує в дійсності. У цьому випадку сполучення "і" між поняттями "спілкування" і "діяльність" підкреслює таке співвідношення: самостійний вид активності поряд із працею, грою, про які вже йшла мова.

Яка з представлених точок зору переважає - вирішувати вам. Важливо усвідомити, що усе залежить від тлумачення, визначення вихідних понять.

СВІТ СПІЛКУВАННЯ

Що це за особливий світ - спілкування? Які закони лежать у його основі? Як співвідноситься цей світ з навколишньою дійсністю і внутрішнім світом людини? Яке значення має спілкування для розвитку суспільства? Коло цих питань можна розширити. Не випадково проблемою спілкування займаються багато наук: соціальна психологія, етнографія, педагогіка, етика, лінгвістика знаходять власні проблеми і звертаються одне до одного, досліджуючи світ спілкування.

Спілкування має неминуче значення в житті людини. Саме спілкування дозволяє людині стати особистістю повною мірою. Німецький філософ Л. Фейєрбах стверджував: "Спілкування облагороджує і піднімає: у суспільстві людина мимоволі, без будь-якого удавання тримається інакше, ніж на самоті". Спілкування як обмін інформацією, думками, знаннями, почуттями і переживаннями збагачує життя, приносить людям радості і засмучення, від яких навряд чи хтось відмовиться добровільно і назавжди.

У світі спілкування відбувається взаємодія суб'єкта не з об'єктом, а із суб'єктом. Це можуть бути реальні суб'єкти, а також ілюзорні, тобто такі, на які переносяться властивості реального суб'єкта. Про це трохи пізніше.

А тепер спробуємо розібратися в тому, що таке спілкування, чим воно відрізняється від близького поняття "комунікація".

СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ

Останній термін нерідко вживають поряд з поняттям "спілкування". Чи правомірно це? Зрозуміло, що спілкування припускає обмін інформацією, яке складає суть комунікації. Розглянемо, як може відбуватися передача і сприйняття інформації при комунікації, де діє суб'єкт і є об'єкт, і в процесі спілкування, де беруть участь два (чи більше) суб'єкти.

У процесі комунікації суб'єкт, діючий активно, передає інформацію (нею можуть бути знання, ідеї, вказівки тощо). Одержувачем інформації є об'єкт, що повинен вчинити відповідно до отриманої команди, установки, наказу. Роль одержувача можуть виконувати і людина, і тварина, і машина. Наприклад, радистка Кет з роману Ю. Семенова "Сімнадцять миттєвостей весни", що приймає шифрування для Штирліца; дресирована тварина в цирку, що виконує команду; диктофон, що записує зміст телефонного повідомлення. Ознаки суб'єкта у всіх випадках прийому комунікаційної інформації несуттєві.

Що відбувається з інформацією? У кращому випадку вона сприймається без втрат, хоча це важко реалізувати на практиці; якась частина інформації втрачається неодмінно через перекручування голосу по телефоні, підтексту або прихованого змісту, пов'язаного з емоційним станом передаючого тощо. Односпрямований потік даних при відсутності або при формальному характері зворотного зв'язку ("Як зрозумів мене?") нічого не додає до первісної інформації.

Інше - передача інформації при спілкуванні рівноправних, рівноцінних і вільних партнерів. Зміст переданої інформації може бути таким же, як і при комунікації. Однак механізм її передачі і сприйняття міняється. Суб'єкти на обох кінцях ланцюжка передачі інформації активні, вони усвідомлено вступають у контакт, не просто обмінюються інформацією, але видозмінюють її.

доповнюють, уточнюють, тобто активно оперують нею. Іншими словами, у процесі циркулювання інформації відбувається вироблення на її основі нової інформації, що є надбанням обох учасників спілкування.

Для прояснення суті відмінностей звернемося до парадоксального судження англійського драматурга Б. Шоу: "Якщо у вас є яблуко й у мене є яблуко і якщо ми обміняємося цими яблуками, то й у вас і в мене залишиться по одному яблуку. А якщо у вас є ідея й у мене є Ідея і ми обмінюємося цими ідеями, то в кожного з нас буде по дві ідеї".

Комунікація як передача інформації припускає, що той, хто Передав її, позбавляється цієї інформації і не одержує повноцінного зворотного зв'язку (оператор вносить інформацію в комп'ютер, а користується нею інший)" У той час, як спілкування не тільки не позбавляє інформації, але й істотно її збагачує. Якщо учасники комунікації так і залишаються відособленими (кожен сам по собі), то в процесі спілкування посилюється спільність. Нерідко доводиться чути чи читати: "Сторони провели обмін думками ". Що відбувається при такому обміні - комунікація чи спілкування?