Страхування від нещасного випадку передбачає виплату компенсації при отриманні інвалідності, тимчасовій втраті працездатності або в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку.
Не страхують інвалідів I, II, III груп, що не працюють. Якщо страхуються діти чи школярі від нещасних випадків, то страхувальниками є батьки та інші родичі незалежно від їхнього віку, а застрахованими — діти та школярі.
За правилами страхування від нещасного випадку можуть бути застраховані громадяни віком від 1 до 75 років. Страхова сума визначається за згодою сторін і може бути встановлена або як одна сума за страхування всіх ризиків, або окремо за кожним ризиком. Страховий внесок обчислюється на підставі розмірів страхової суми і тарифної ставки.
Страхова сума підлягає виплаті, якщо в результаті нещасного випадку, який трапився із застрахованим впродовж терміну страхування, наступить втрата здоров'я, тимчасова втрата працездатності, інвалідність І, П, III груп або смерть застрахованого. Страхова сума у зв'язку зі смертю сплачується, якщо вона сталася протягом одного року з дня настання випадку.
За наслідками нещасного випадку сплачується такий відсоток від страхової суми, на скільки застрахований втратив здоров'я. При цьому всі виплати обмежуються величиною однієї страхової суми, на яку було укладено договір страхування.
Добровільне медичне страхування
Страховик несе відповідальність за оплату медичної допомоги, наданої за програмою добровільного медичного страхування в медичних закладах. Страхувальниками визнаються юридичні та дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиком договори страхування. Застрахованими можуть бути громадяни віком від 16 до 60 років, за винятком інвалідів I, II, III груп та осіб, визнаних недієздатними.
Страховим випадком є звернення застрахованої особи до медичного закладу. Договір страхування може бути укладений на таких умовах:
— гарантоване надання повного обсягу медичної допомоги;
— гарантоване надання медичних послуг при амбулаторному лікуванні;
— гарантоване надання медичних послуг при стаціонарному лікуванні.
Страхова сума може бути різною для кожної програми або однаковою для всіх обраних програм.
Залежно від результатів попереднього медичного огляду застрахованому встановлюється відповідна група здоров'я — І, П, III.
Страхування відповідальності
Страхування відповідальності — це галузь страхування, де його об'єктом виступає відповідальність перед третіми (фізичними та юридичними) особами, яким може бути завданий збиток (шкода) внаслідок будь-якої дії або бездіяльності страхувальника. Метою страхової відповідальності є страховий захист економічних інтересів страхувальників, здатних заподіяти шкоду третім особам.
Страхування відповідальності передбачає можливість завдання шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб, яким в силу закону чи за рішенням суду і здійснюються відповідні виплати, що компенсують заподіяну шкоду. Характерним для цієї галузі страхування є те, що поряд зі страховиком і страхувальником, третьою стороною відносин можуть виступати будь-які, невизначені раніше, треті особи. При здійсненні страхувальником страхового платежу не встановлюється особа застрахованого, тобто фізична чи юридична особа, якій має сплачуватися відшкодування. Це з'ясовується тільки при встановленні страхового випадку.
Страховим ризиком визнається факт настання відповідальності страхувальника. Особливістю страхування відповідальності є порядок визначення в договорі страхової суми — ліміту відповідальності. Сторони встановлюють в договорі ліміт відповідальності страхувальника, який бере на себе страховик, що може виникнути при спричиненні страхувальником шкоди (збитків) третім особам.
Соціальне страхування є важливою соціальною технологією, яка лежить в основі систем соціальної роботи у зарубіжних країнах світу.
Основна література
Социальная работа: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. В.И. Курбатова. — 2-е изд., перераб. и доп.— Ростов н/Д.: Феникс, 2003.
Тюптя Л.Т., Іванова IJ3. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. — К.: ВМУРОЛ "Україна", 2004. — С. 204—211.
Додаткова література
Добірка документів з питань соціального страхування. — К., 2002.
Кашенко OJI, Борисова ВЛ. Соціально-економічні основи страхування: Навч. посіб. — Суми, 1999. — С. 4—8, 10—14, 52—58, 61—65, 68—72.
Методичні рекомендації по соціальному страхуванню. — Чернівці: Прут, 1999.
Надточій Б. Соціальне страхування у контексті історії // Соціальний захист. — 2003. — № 2. — С. 20—24.
Соціальна робота: Короткий енцикл. слов. // Соціальна робота. — Кн. 4. — К.: ДЦССМ, 2002. — С. 455, 456.
Теми для дискусії
1. Сутність соціального страхування як технології соціальної роботи, його зміст, основні напрямки, функції.
2. Види страхової діяльності: страхування життя; пенсійне страхування; страхування від нещасних випадків та хвороб; медичне страхування; страхування відповідальності.
3. Соціальний працівник у системі соціального страхування.
4. Різні системи соціального страхування у практиці соціальної роботи.
4.5. Соціальна діагностика, експертиза, профілактика
Мікрорівень
Мезорівень
Макрорівень
Методи профілактичної роботи
Методи профілактичної інтервенції
4.6. Соціальна корекція і терапія
Психолого-педагогічні методи корекційного впливу
Соціальна терапія