Соціологія - Вербець В.В. - 7.4. Соціальна мобільність та її види

В суспільстві постійно відбуваються певні соціальні рухи, зміни. Ці соціальні переміщення призводять до змін у соціальній структурі суспільства, а також зміни соціальної стратифікації суспільства. Такі соціальні переміщення в соціології називають соціальною мобільністю.

Соціальна мобільність (лат. mobile — рух, рухливість) — це перехід людей з одних соціальних груп і верств в інші.

Основоположником теорії соціальної мобільності прийнято вважати П. Сорокіна. Під соціальною мобільністю учений розуміє будь-який перехід індивіда або соціального об'єкта з однієї соціальної позиції у соціальному просторі в іншу [9]. Соціальний простір за Сорокіним (під поняттям "соціальний простір" розуміється насамперед соціальна структура суспільства), має два основних класи координат — горизонтальний (наприклад, соціальні групи католиків, демократів, промисловців) і вертикальний (наприклад, єпископ — парафіянин, партійний лідер - рядовий член партії, управлінець — робітник), які є параметрами соціального простору. Тому існує два основних типи соціальної мобільності: горизонтальна й вертикальна. Просування соціальний суб'єкт може здійснювати як у межах одного, так і другого параметру, а тому існують дві основні форми соціальної мобільності — горизонтальна і вертикальна. Під горизонтальною соціальною мобільністю мається на увазі перехід індивіда (соціального об'єкта) з однієї соціальної групи в іншу, розташовану на тому самому рівні (наприклад, з одного громадянства в інше, з однієї родини в іншу, з однієї організації в іншу й т.д.). Під вертикальною соціальною мобільністю маються на увазі відносини, що виникають при переміщенні індивіда (соціального суб'єкта) з одного соціального прошарку в інший. Залежно від напрямку переміщення існує, згідно П. Сорокіну, два типи вертикальної мобільності: висхідна й спадна, у сучасній термінології відповідно соціальне сходження і соціальна деградація. Висхідні й спадні течії існують удвох формах: проникнення індивіда з нижнього шару в більш високий або створення індивідами нової групи й проникнення всієї групи в більш високий соціальний прошарок (наприклад, більшовики в Росії), і навпаки. Ситуацію в цілому П. Сорокін узагальнює так, як показано на мал. 3 [9].

Таким чином, вертикальна мобільність є вихідною з соціальної стратифікації суспільства, адже нагадаємо, що Сорокін виділяв три її типи — економічну, політичну і професійну, а тому кожній із цих форм стратифікації притаманна своя форма вертикальної мобільності.

Рис. 3. Види соціальної мобільності

Оскільки вертикальна мобільність спостерігається в будь-якому суспільстві, а між прошарками повинні існувати якісь шляхи, по яких індивіди переміщаються нагору або вниз із одного прошарку в інший, згідно П. Сорокіну, існують канали соціальної циркуляції, найважливішими з яких учений вважає такі: армія, церква, школа, політичні, економічні й професійні організації.

Останнім часом вирізняють ще й міжпоколінну мобільність, суть якої полягає у зміні соціального положення дітей по відношенню до їхніх батьків, а також мобільність в межах одного покоління, яка пов'язана з особистими успіхами індивіда або з його падінням соціальними "сходинками". Вивчення параметрів міжпоколінної мобільності є дуже важливим для встановлення фактора відкритості — закритості суспільства. У закритих суспільствах міжпоколінна мобільність майже неприпустима, адже у ньому існують жорсткі перепони між верствами, які подолати дуже складно. До таких суспільств, опираючись на теорію Е. Гідденса, можна віднести рабовласницьке, кастове і станове суспільства. Що стосується класового суспільства, то в ньому міжпоколінна мобільність зустрічається дуже часто, оскільки переміщення з соціальної групи в іншу є відкритими і бажаним. Проте, як вказує, П. Сорокін, розкриваючи основні принципи вертикальної мобільності, немає суспільств абсолютно закритих, які б не допускали вертикальної мобільності взагалі, так і не має абсолютно відкритих суспільств.

Питання для самоперевірки та контролю

1. Дайте визначення соціальної структури суспільства.

2. Охарактеризуйте основні елементи соціальної структури суспільства.

3. В чому полягає сутність соціально-класової теорії?

4. Які фактори впливають на формування класів?

5. Що таке соціальна стратифікація та соціальна страта? Я кі основні причини появи теорії соціальної стратифікації?

6. Назвіть основні страти українського суспільства.

7. Назвіть спільні і відмінні риси соціально-класової теорії та теорії соціальної стратифікації.

8. Що таке соціальна мобільність? Які Ви знаєте види соціальної мобільності?

9. Назвіть приклади соціальної мобільності, що мали місце у Вашому житті.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: в 2 т. — К., 1993.

2. Волович В. І. Проблеми соціального розвитку українського суспільства//Вісник Київського університету. Серія: Філософія, політологія. Психологія. — К., 1993, с. 3-16.

3. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социологические исследования. - 1992. №9, с. 112 - 124.

4. Добреньков В., Кравченко А. Социология. — М.: ИНФРА-М, Т.2.-2000.

5. Захарченко М. В. Погорілий О. І. Історія соціології. — К.: Либідь, 1993.-

6. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія: загальний курс. — К.: "Каравела", 2004.

7. Мертон Р.Социальная теория и социальная структура. - К.: "Абрис", 1996.

8. Современная западная социология: словарь. — М.: Политиздат, 1990.

9. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество: Перевод с английского. Общая редакция Согомонова А. Ю. М., 1992.

10. Соціологія: Терміни, Поняття, Персоналії /Уклад. В. Піча та ін. - Львів: "Новий світ - 2000", 2002.

11. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Городяненка. - К.: "Академія", 2006.

12. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. / Під заг. ред. В. Воловича. — К.:Укр. Центр духовн. культури, 1998.

13. Тихомирова Є. Б. Основи соціології. — К.: 1996.

14. Філософія. Навчальний посібник. За ред. Надольного І. "Вікар", 1997.

15. Щекин Г. В. Социальная теория и кадровая политика К 2000.

16. Якуба Е. А. Социология. - Харьков, "Константа", 1996.