Географія - Гілецький Й. Р. - Людина і географічна оболонка

Людина не може жити без тісного зв'язку з природою. Вона бере з неї повітря, щоб дихати; воду, щоб пити; їжу рослинного і тваринного походження, а також найрізноманітніші компоненти для виробництва енергії, промислової продукції та подальшого розширення виробництва. Потреби людини постійно зростають, а взяти все необхідне для їх задоволення можна в основному з природи.

Сучасна людина стає все менше залежною від природних явищ. Однак на нашій планеті відбуваються і такі стихійні явища, яким людство поки що не в змозі протидіяти, від яких воно не може надійно захиститися. Це вулкани і землетруси, пов'язані з дією внутрішніх сил Землі, посухи, урагани, снігопади, морози в атмосфері, паводки, селі, снігові лавини, пов'язані з гідросферою тощо.

На стані літосфери, перш за все, позначається зростання обсягів видобутку різних корисних копалин, зростання площі кар'єрів, довжина й глибина шахт, що призводить інколи до обвалів, зменшення площ орних земель тощо.

Під впливом діяльності людини змінюється й рельєф території. У промислових районах

характерними формами рельєфу є відвали пустої породи й терикони шахт, які піднімаються над навколишньою місцевістю на 60—100 м.

Поздовжнє розорювання схилів, знищення природної рослинності (особливо в горах) спричиняє змив ґрунтів, утворення ярів, зсувів тощо. Переосушення зволожених ґрунтів та їх відвальне розорювання призводить до розвіювання вітром верхнього родючого шару (вітрової ерозії). Надмірне зрошення призводить до наближення до поверхні розчинених солей із нижніх горизонтів, які перетворюють ґрунт на солончак. Ґрунти втрачають свою родючість і через надмірне, науково необгрунтоване використання мінеральних добрив та отрутохімікатів.

Під впливом господарської діяльності змінюється мікроклімат окремих територій та планети в цілому.

Дуже забруднюють різними шкідливими сполуками (оксидами сірки, фосфору, хлором тощо) атмосферне повітря викиди сотень хімічних та металургійних підприємств, теплових електростанцій.

Промислові та побутові стоки, звалища сміття забруднюють води океанів, морів, річок, озер, підземні води. Основними забруднювачами води є нафтопродукти, отрутохімікати, солі важких металів.

Унаслідок вирубування лісів зменшилася водність річок, а деякі малі річки перетворилися на ланцюжок загниваючих озер.

Для збереження і вивчення унікальних природних комплексів, окремих видів рідкісних рослин, ендеміків, реліктів, цікавих об'єктів неживої природи створюються різні природоохоронні об'єкти, розробляється природоохоронне законодавство.

Із цією метою створюють природозаповідні об'єкти — заповідники, заказники, природні національні парки тощо.

Державні заповідники — це своєрідні наукові заклади, які не тільки охороняють рослинний і тваринний світ, рідкісні об'єкти неживої природи, а й вцвчають їх. Заказники, як правило, створюють для збереження одного або декількох видів тварин чи рослин, окремих компонентів природи. У заказнику заборонені певні види господарської діяльності.

Природний національний парк (ПНП) — територія виділена з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів, що мають особливу екологічну, історичну та естетичну цінність у зв'язку зі сприятливим поєднанням природних і культурних ландшафтів. У їх межах охорона природи поєднується з відпочинком людей у малозмінених природних умовах.

Дуже важливе природоохоронне значення мають і внутрішньодержавні біосферні заповідники, які входять у міжнародну систему контролю за станом довкілля.