Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни — соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов'язковим складанням екзамену або заліку.

Соціологія є наукою, яка не тільки відтворює в теоретичній формі різноманітність пульсу життя суспільства, а й практично впливає на нього. "Соціологія,—наголошував американсько-польський соціолог Ф. Знанецький,— не є наукою, яку можна творити виключно в тиші бібліотечних та архівних кабінетів. Коли ми прагнемо до стислих теоретичних узагальнень чи, тим пене, до вирішення практично-соціальних проблем, ця наука мусить сягати до джерел подібно до того, як це чинить геологія, географія, ботаніка, зоологія".

Французький філософ Огюст Конт, ввівши в 30-ті роки XIX ст. термін "соціологія", навіть і гадки не мав, що ця наука вже через кілька десятиліть після його смерті тріумфально крокуватиме планетою, висуне цілу плеяду таких яскравих імен, як Г. Спенсер, М. Вебер, Ф.Тьонніс, Г.Зіммель, В.Парепю, П.Сорокін, Р.Мертон, Р.Дарендорф, Д.Карнегі та багато-багато інших.

Далеко за межами нашої держави відомі такі українські соціологи, як В.Андрущенко, Б.Гаєвський, М.Захарченко, В.Волович, В.Городяненко, І.Гавриленко, М.Лукашевич, А.Ручка, В.Танчер, М. Чурилов, О.Якуба та інші, які вивчають і значною мірою формують ідеї українського суспільства в умовах незалежності.

Цей навчальний посібник складений на основі програм з соціології, що читаються в університетах міст Києва, Дніпропетровська, Львова, Харкова, Одеси, і затверджений науково-методичною комісією з соціології Міністерства освіти і науки України.

Складається посібник із двох частин: І — загальнотеоретична соціологія, II — економічна соціологія. Теми курсу складено таким чином, що кожна наступна є логічним продовженням попередньої. Враховуючи специфіку заочної та дистанційної форм навчання, автори намагалися охопити якнайбільше матеріалу програми нормативного курсу, що спричинило до деякої фрагментарності викладу окремих тем і, навіть, їх опущення в тексті навчального посібника. Тож звертаємо твою увагу, шановний Читачу, на літературу, подану наприкінці розділів книги. Маємо щире переконання, що вона до деякої міри допоможе заповнити ті прогалини в соціологічному знанні, які не висвітлені в цій праці.

Частина І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ

Розділ І. СОЦІОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО

1.1. Специфіка соціологічної системи знання.

Слово "соціологія" походить від латинського societas (суспільство) і грецького logos (слово, вчення) й означає вчення про суспільство.

Вперше термін "соціологія" в науку ввів французький мислитель Огюст Конт (1798-1857). Вводячи новий термін, він визначив соціологію як загальну науку про структуру суспільства, його розвиток.

Об'єкт і предмет соціології

Об'єктом соціологічного знання є суспільство, але суспільство вивчають і право, і філософія, і історія, і етика і т. д. Отож, коли ми говоримо про об'єкт пізнання соціології, то маємо на увазі зв'язки і відносини, які прийнято називати соціальними.

Слід відрізняти об'єкт і предмет соціології. Коли ми говоримо про об'єкт пізнання, то мова йде про те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а коли — про предмет, то це означає, що завдяки даній науці (у нашому випадку це соціологія) ми вивчаємо якусь специфічну сторону об'єкта. Тому предмет науки не може бути тотожним об'єкту (чи об'єктам), які вона вивчає. Останній— це емпірично дана реальність, яка виражає той чи інший бік об'єктивного світу. Предмет науки — це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення найбільш важливих, з практичної точки зору, закономірностей і відносин цієї реальності'.

Як вже зазначалося, суспільство як об'єкт вивчається рядом наук, проте економіка вивчає те, що стосується економічної сфери життя, право — юридичної, історія — ще іншої і т. д. Соціологія ж вивчає, як суспільство сприймає, наприклад, ті чи інші економічні реформи, соціальні наслідки їх впровадження, те ж саме можна сказати про правові норми.

Сьогодні багато говорять і пишуть про екологічну кризу. Щоб якось послабити екологічні проблеми, не допустити остаточної загибелі всього живого на Землі, люди об'єднуються в різного роду природоохоронні організації, виступають з протестами проти забруднення водних басейнів, землі, атмосфери відходами виробництва, висловлюють свої думки стосовно причин порушення зв'язків у системі "суспільство — природа", дають рекомендації щодо ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу на довкілля.

Форми і методи діяльності цих організацій, причини протесту людей, їх ставлення до природи і т. д.— все це об'єкт досліджень соціології і, зокрема, соціальної екології.