Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А.О.Бороноєв, В.Я.Єльмеєв, В.М.Орлов у статті "Про предмет соціології як загальної науки про суспільство" пишуть, що природу, наприклад, вивчають фізика, геологія, хімія, біологія, філософія та інші науки. Чи виникла, запитують автори статті, в їх шерензі наука, яка б не була ні фізикою, ні філософією, ні хімією і т. д. Такої науки немає, і ніхто серйозно не займається її створенням.
Місце соціологи стосовно специфічних суспільних дисциплін таке ж саме, як і загальної біології стосовно анатомії, фізіології та інших спеціальних біологічних галузей; положення загальної фізики стосовно акустики, електроніки, вчення про світло і т. д.; місце хімії стосовно органічної і неорганічної хімії.
Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія—це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект" тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).
Визначення поняття "соціологія"
Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну еорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем.
Сьогодні в літературі є чимало визначень соціології як науки. Аргументоване, на наш погляд, визначення соціології дав П.Сорокін, який вважав, що соціологія — це наука про суспільство і закономірності, які проявляються у суспільних явищах. Предметом вивчення соціології, на думку автора, є суспільство та його явища. Слід зазначити, що спроби якнайдокладніше дати визначення соціології мали місце в колишньому СРСР ще в середині 60-х років.
За нашим переконанням, найбільш вдалим на сьогодні є визначення, подане в колективній праці, де автори підкреслюють: "...Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей, про соціальні процеси і соціальні відносини між спільностями, між спільностями і особистістю, наука про суспільство і суспільні відносини".
Зі спробами виділити соціальне у вузькому значенні слова, тобто у всередині самого суспільства, відрізнити соціальні відносини від політичних, економічних та інших, пов'язане формування різних предметних галузей соціології. Так виникло ціле сімейство соціологій: праці, освіти, політики, сім'ї та інших соціальних інститутів і процесів. З'явились соціологічні теорії середнього рівня, що спираються на матеріали емпіричних досліджень. В окремий пласт соціологічного знання виділилась методика, техніка і організація соціологічних досліджень.
1.2. Історичні етапи становлення соціологічної думки.
Соціологічні твори стародавніх мислителів; Платон і Аристотель
Погляди представників стоїцизму
Вчення Августина Аврелія
Концепція Фоми Аквінського
Соціологічна думка мислителів епохи Відродження
Постулати Нікколо Макіавеллі
Соціологічна думка вчених Нового часу
Гегелівська концепція взаємовідносин