Соціологія - Герасимчук А.А. - 5.1. Теоретичний підхід до розуміння влади

5.1. Теоретичний підхід до розуміння влади

У широкому розумінні поняття "влада" означає право і можливість одних керувати, розпоряджатися і управляти іншими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю стосовно інших, робити визначальний вплив на їх поведінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби'.

Теорії влади приділяли значну увагу ще древні мислителі — Платон, Арістотель та інші. Нею цікавились Макіавеллі і Т.Гоббс, Дж.Локк і І.Кант, а також багато інших філософів середньовіччя. Суттєвий внесок у розробку теорії влади внесли В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс та інші вчені. Новий розділ у соціологічному аналізі влади відкрив М.Вебер, який під владою розумів можливість серед конкретних соціальних відносин проводити власну волю, навіть незважаючи на опір, незалежно від підстав, на яких вона гарантується.

Підкреслюючи ключове значення влади, Т.Парсонс стверджував, що вона в аналізі політичних систем займає місце, подібне тому, що в економічних системах займають гроші.

Проблеми влади знаходяться в центрі уваги і сучасної соціології.

Найважливішим аспектом влади є те, стверджує П.С.Робінс, що основною її функцією є залежність. Чим більшою є залежність А від Б, тим більшою є влада Б. Людина, пише американський вчений, може над нами мати владу тоді і тільки тоді, коли ми чогось хочемо, і те "щось" є в її руках когось іншого.

Учений наводить такий приклад. Людина хоче отримати диплом про закінчення вищого навчального закладу. Цілком зрозуміло, що для цього слід вступити до конкретного навчального закладу, сумлінно провчитися кілька років, складаючи при цьому ряд екзаменів і заліків. Кожен з викладачів, які викладають той чи інший предмет, буде мати над нею неабияку владу, яка фактично зникає після складання іспиту чи заліку (хіба необхідно перескладати предмет на кращу оцінку, тоді влада викладача продовжується)" Згодом до викладача залишається тільки пошана. І її викладач (якщо він, звичайно, таку повагу має у студентів) може використовувати дуже довго, навіть після закінчення студентом вищого навчального закладу.

Декан же має владу над студентом упродовж всього процесу навчання. Пошана як етична засада в цьому випадку теж має значну роль, але в свідомості студента, наголошує П.Робінс, декан є втіленням влади впродовж усіх п'яти років навчання незалежно від того, які іспити і заліки, з яких предметів студент повинен складати. Пошана до декана з боку студентів ґрунтується не на знаннях того чи іншого предмета та його викладання доцентом чи професором, а на ставленні керівника факультету до студентів як до рівних.

Управління і влада

Влада та панування над людьми — це складний і багатогранний процес взаємодії різних факторів, соціальних сил і конкретних особистостей. Влада має глибокі підсвідомі і емоційно-вольові сили, які закладені в біологічних, природних і соціальних початках психічного життя людини. Управління в його різних формах є принципом влади, що вимагає наявності іншого принципу — підпорядкування, підлеглості. Управління і виконання, керівництво і підлеглість, владність і покірність—нерозривні принципи влади, що вимагають наявності керівника і виконавця, який добровільно чи вимушено сприймає цю владу.

Слід розрізняти, підкреслює П.Робінс, поняття управління і влади. Владі не завжди потрібна згода на вирішення того чи іншого питання. Вона ставить питання просто і прямо: треба зробити те і те, в такому-то місці, в такий-то час, тоді як керівник повинен "підняти" людей, зацікавити, "запалити". У вирішенні проблем організації керівник начебто попадає в залежність від підлеглих, яку свого часу чудово розкрив Гегель на прикладі слуги і пана.

Сьогодні соціологи багатьох країн активно працюють над проблемою пояснення суті, спільності змісту і відмінності понять "управління" і "влада". Таке пояснення має не тільки теоретичне, але і практичне значення в житті сучасної організації.