Соціологія - Герасимчук А.А. - Конфлікт і ієрархія управління

Класифікація форм боротьби в конфліктах

Конфлікти мають економічний, політичний, психологічний, соціально-етичний, фізичний і т. д. характер. Серед значної кількості цих форм, соціологи схиляються на тому, що основними з них є:

1. Бойкот. Це свідомо відкрите ігнорування участі у виробничих процесах, інших формах життєдіяльності організації. Особливістю цієї форми конфлікту є її гострота, наприклад, страйк.

2. Саботаж. Це прихована форма конфлікту, метою тут є всебічна шкода інтересам іншої сторони. Соціолог В.Ф.Лайт подає приклад, як в одній з фірм досвідчений і авторитетний серед своїх колег робітник на ім'я Рей отримав від адміністрації завдання: довести, що можна збільшити випуск продукції, збільшивши оберти верстатів і відповідно посилити ритм на робочих місцях. Рей налаштував верстат на більші оберти, але так наладив його роботу, що при збільшенні обертів продукція повністю псувалась. Мало того, Рей мав виняткову здатність робити вигляд старанно працюючої людини. Він міг так володіти собою, що через декілька хвилин роботи за верстатом, який робив шалені оберти, Рей покривався потом, на обличчі з'являлися гримаси болю. Декілька разів в присутності членів адміністрації Рей робив "спроби" збільшити темп роботи і кожен раз повторювалась та ж сама ситуація — зіпсована продукція, а за верстатом повністю психологічно знівечена людина. Це робило величезне враження на представників адміністрації. Врешті-решт керівництво відмовилось від новацій. Правда, пише Лайт, через рік керівництво з'ясувало причину псування продукції, але покарати робітника не наважилось: на фабриці діяла сильна, впливова профспілка.

3. Переслідування (травля). Змістом цієї форми боротьби є ігнорування досягнень противника, спроби поставити його в незручну ситуацію, довести, що все, що він робить, не варте ніякої уваги тощо. Переслідування як форма боротьби часто використовується керівництвом популістської організації. Часті перевірки роботи людини, роздмухування незначних її промахів, помилок і підведення їх до розряду кримінальних порушень, організація "пустоти" навколо людини — ось ті форми і методи, які можуть використовуватись в цій боротьбі.

4. Вербальна агресія. В межах цієї форми боротьби широко використовуються різного роду звинувачення (часто видумані), приниження, поширення пліток про людину, негативні оцінки ЇЇ характеру — ось (і не тільки) арсенал вербальної агресії.

5. Фізична агресія. Це форма боротьби, в основі якої лежить насильство (побиття, бійка, вбивство, терористичні замахи, знищення майна, обладнання тощо), з допомогою якого одна сторона (або кілька) хоче досягти перемоги над іншою. Метою фізичної агресії, як стверджує соціолог К.Холсті, є знищення людини фізичними методами.

Особливості конфліктних ситуацій

Конфлікт слід відрізняти від конфліктної ситуації. Остання може тривати днями, місяцями і навіть роками, не переростаючи в конфлікт. Якщо така ситуація виникає в організації, зазначають широко відомі на Заході консультанти консалтингових фірм Рені Фрітш і Мелькольн Лері, життя її членів стає подібне до страшного сну. Кожен співробітник постійно знаходиться в напрузі, перш ніж сказати невинну в спокійній ситуації фразу, людина повинна декілька разів помислити, чи слід це робити. Дії членів організації уповільнені, на обличчях зосередженість і тривога. Продуктивність праці знижена на 7-10%. Після закінчення робочого дня людина йде до дому повністю вичерпана й розбита психологічно.

З перебігом часу напруга в конфліктній ситуації між антагоністичними сторонами може дещо спадати, але незадоволення жевріє постійно то розгортаючись, то затухаючи. І так безкінечно. Прикладом такого стану, пишуть спеціалісти з соціальної психології С.Хелпа і Т.Вітковський, можуть бути взаємостосунки в окремих сім'ях. Є такі сім'ї, пишуть вони, де конфліктна ситуація триває роками, десятиріччями. Так, двоє дорослих людей живуть під одним дахом, давно вже виросли і роз'їхалися їх діти, але немає цьому подружжю нічого доброго згадати, окрім постійних суперечок та образ.

Чинники впливу на розвиток конфлікту

СХелпа і Т.Вітковський зазначають, що динаміка конфліктів детермінована декількома чинниками, а саме:

а) рівнозначність конфліктуючих сторін. Це така ситуація, при якій і одна і друга сторона в однаковій мірі несуть відповідальність за конфлікт, який виник. Такий конфлікт, як правило, розвивається бурхливо і його дуже важко зупинити;

б) неадекватність конфліктуючих сторін. Часто в конфліктах одна з сторін бере на себе ініціативу і намагається будь-якою ціною досягти переваги відносно більш пасивної сторони. Звичайно, це не означає, що пасивність є виразом поступливості. Іноді, це просто засіб вичікування, виграшу часу. Динаміка такого конфлікту сповільнена, але вирішення його значно результативніше, ніж у першому випадку; членам організації достатньо нейтралізувати активно конфліктуючу сторону (шляхом вмовлянь, зниження значущості об'єкта конфлікту, врешті-решт адміністративного тиску) і конфлікт гальмується, звичайно, на деякий період. Для повного його розв'язання необхідний час або конкретні посередницькі дії відповідних осіб, про що мова піде далі.

в) Непримиренність конфліктуючих сторін. Учасниками конфліктів є люди, які і за таких неприємних для них ситуаціях, як конфлікт, намагаються зберегти своє "обличчя". Дії таких учасників конфлікту визначаються зовнішньою пасивністю, глибоко прихованою ненавистю. Такі конфлікти характеризуються невисокою динамікою, яка час від часу дещо зростає, але знову непомітно переходить в перманентний режим свого розвитку.

Конфлікт і організаційна структура

Динаміка конфліктів тісно пов'язана зі структурою міжособистісних відносин в організації. Чим більша мережа таких відносин, тим більша їх взаємна залежність, тим більша небезпека появи конфліктів і апріорі можна сказати, що якщо вони виникнуть, то будуть мати дуже гострий характер.

Л.А. Козер писав: "В групах, де стосунки функціонально специфічні і активно нейтральні, конфлікти мають менш гострий і вибуховий характер, ніж в групах, де зв'язки дифузійні і запальні"6.3

Л .Козером погоджується і В.Ф. Лайт, який на основі своїх досліджень прийшов до висновку, що особливо сильне почуття ворожості в конфліктах спостерігається в тих організаціях, де люди якимось чином залежні один від одного. Підсвідомо вони відчувають, що конфлікт створює певну можливість частково зняти цю залежність.

Результати досліджень Лайта знайшли підтвердження в дослідженнях інших американських соціологів Брітта і Галле, які, проаналізувавши психологічні причини страйків, прийшли до висновку, що схильність до страйкування, а також до їх гостроти значно більша в малих підприємствах, де існує велика взаємозалежність людей один від одного, тоді як у великих організаціях гострота страйку і бажання людей страйкувати є значно нижчими.

Конфлікт і ієрархія управління

Слід зазначити, що інтенсивність конфлікту залежить не тільки від кількості об'єктів конфлікту, але й від ієрархії управління цих об'єктів. Неясність ситуації з ієрархією об'єктів дуже часто переносить конфлікт з об'єкта на особисті стосунки, і тут "в гру" входять емоційні чинники. Цілком зрозуміло, що емоції в кожному конфлікті мають неабияке місце, але коли об'єкти конфлікту чітко не визначені його учасниками, він носить довгий, затяжний і важко вирішувальний характер.

7.3. Розвиток конфлікту в організаціях
Фази розвитку конфлікту
Стан в організації до і після конфлікту
7.4. Особливості виробничих конфліктів
Типові характеристики агресивних представників
Психологічні аспекти конфлікту
Нейтралізація конфлікту
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ЗАПИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru