Соціологія - Герасимчук А.А. - Динаміка змін трудових ресурсів і соціальних відносин

Динаміка чисельності і складу трудових ресурсів визначається природним рухом народонаселення. В результаті зменшення відновлення населення (депопуляції—перевищення смертності над народжуваністю), що відбувається в Україні, чисельність трудових ресурсів в країні значно зменшилась, відбувається старіння населення (збільшилась питома вага осіб працездатного віку), зросло демографічне навантаження (збільшилась чисельність осіб нижче і вище працездатного віку).

Сотні років неволі, протягом яких жорстоко нищилась наша культура, десятки років панування тоталітарної системи, коли вся державна машина була запрограмована на нівеляцію нації, деформували всі сфери життя одного з найчисельніших народів Європи. Тривале фізичне та духовне насильство над усім, що стосувалось українців як нації, призвело до значних демографічних втрат.

За підрахунками вчених, в умовах справжньої, а не декларованої незалежності, навіть за несприятливих умов українців мало б бути 75-95 мільйонів.

До 1992 р. чисельність населення в Україні зростала і досягала 51,9 млн. чоловік. У 1992 р. чисельність населення України вперше зменшилися на 100 тисяч осіб. За статистичними даними, на кінець 1996 р. населення зменшилось до 50,7 млн., а річне його скорочення склало більше 300 тис. чоловік. На початок 2002 року Україну населяло 48,8 млн. чоловік. Темпи приросту населення нашої держави за останні роки ще більше знизились, і ще 5-7 мільйонів людей Україна може втратити до 2015 року.

В Україні вже давно існує система інформації про стан трудових ресурсів, формування кадрового складу, в тому числі в сільському господарстві, але все це не використовується для планування демографічної політики держави щодо населення в цілому і сільськогосподарського зокрема.

Згідно із статистичними даними у середині минулого десятиріччя найактивніша молодь покинула село, особливо у віці 17-25 років, причому найбільше молоді виїхало з Чернігівської, Хмельницької, Житомирської, Волинської і Рівненської областей. У зв'язку з міграцією молоді багато господарств у селах і до цього часу відчувають нестачу працездатного населення, що позначається і на можливостях дотримання технологій сільськогосподарського виробництва, виробництва продукції та її переробки, загострює і без того складну екологічну ситуацію як в землеробстві, так і по всій країні.

Змінилась і структура розподілу доходів між соціальними групами. Так, за останні роки в Україні в середньому до 30% доходів отримує 10% багатшого населення, таку ж частку доходів отримує 60% біднішого населення, 30%—це середньо-дохідні, 10%— відносяться до групи ризику збідніти. В Україні офіційно визнана бідність (за рівнем середньодушового сукупного доходу в місяць) — 30 відсотків від усього населення, з них до найбідніших та злиденних відноситься майже 15%.

Незважаючи на те що державними документами передбачено розвиток соціально орієнтованої економіки, за якої достатній рівень соціального захисту є необхідною умовою економічної політики, зростання бідності до цього часу не призупинено. Чисельність бідних в Україні зростає за останні роки із середньорічним темпом 8-10%. З посиленням гостроти і глибини бідності стає більш чітким розшарування серед соціальних класів населення, розподіл людей на бідних і багатих.

Таблиця 1. Народжуваність, смертність та природний приріст населення, тне.

Таблиця 2. Кількість населення

Психологія будь-якої людини така, що вона сприймає різницю в доходах як важливу людську відмінність. Ніщо так не змінює людей духовно, не визначає їх вчинки, взаємовідносини, як матеріальне положення. Бідність і багатство мають різні психологію, характер, а наявність чи відсутність грошей відображається на формуванні особистості людини, відтворенні собі подібних.

Як зазначає соціолог А.В.Дорін, доходи можуть створити специфічні проблеми в соціальних відносинах, а саме:

— зникає солідарність в трудових колективах і суспільстві;

—виникають майнові конфлікти, ситуації нерівності в соціальних правах (право на освіту, медобслуговування тощо);

— формуються негативні соціальні настанови типу "агресії до багатих" і "надмірності поведінки з бідними".

—збільшується протиставлення людей один до одного, створюються перепони і закриті кола спілкування за майновою ознакою, демонструються переваги в стилі життя, одязі, місці проживання, проведенні дозвілля тощо.