Соціологія - Гіденс Ентоні - Кіно, телебачення, реклама та електронні комунікації

Якщо сьогодні ми всі усвідомлюємо, що живемо в "одному світі", то це значною мірою є результатом міжнародного масштабу засобів комунікації. Людина, яка вмикає телевізор і переглядає "світові новини", зазвичай бачить презентацію деяких подій, що відбулися того дня або дещо раніше в багатьох куточках світу. Телевізійні програми та фільми продаються на великих міжнародних ринках; сотні мільйонів людей дивляться ці програми і серіали.

Все це свідчить про появу світового інформаційного порядку — міжнародної системи виробництва, розподілу та споживання інформації. Як і інші аспекти глобального суспільства, новий інформаційний порядок розвивався нерівномірно, і нині він віддзеркалює поділ між розвинутими країнами та країнами "третього світу".

Новини

У потоці новин домінує невелика група інформаційних агентств, котрі постачають актуальну інформацію газетам, радіо і телестанціям усього світу. Одним із перших у цій сфері було британське агентство "Рейтарз". 1870 року разом з французькою компанією "НАVAS" воно поділило земну кулю на ексклюзивні інформаційні території. "Рейтарз" діяло у Британії, Голландії та їхніх колоніях, що на той час охоплювали великі території Африки та Азії. "HAVAS" подавало інформацію Франції, Італії, Іспанії, Португалії та частині Середнього Сходу. 1876 року "Рейтарз" дало згоду на ексклюзивне право "НАVAS" на територію Південної Африки, залишивши собі увесь Далекий Схід, за винятком тодішнього Індокитаю, а також Австралію та Азію. Обидва агентства обмінювалися новинами з найвпливовішим американським агентством "Associated Press" ("АР").

"АР" у той час дуже залежав від двох європейських агентств в одержанні матеріалу, який використовували газети Сполучених Штатів, проте після першої світової війни провідні американські агентства почали конкурувати зі своїми європейськими суперниками у багатьох країнах світу. Два найбільших агентства, "АР" та "UPI" ("United Press International") досі одержують значну частину надходжень від газет, радіо і телебачення Сполучених Штатів, проте здобули значний вплив у забезпеченні інформаційного матеріалу, котрим користуються на міжнародному рівні.

Разом з агентством "Agence France-Presse", яке з'явилося замість "HAVAS", "Рейтарз", "АР" та "UPI" відповідають за більшість міжнародних новин, що транслюються у всьому світі. "UPI", нині найбільше з названих чотирьох аґентств, має 6400 клієнтів у 114 країнах, а його випуски новин перекладаються 48 мовами. Зібрана цими агентствами інформація, що колись передавалася азбукою Морзе чи по телефону, тепер надходить через комп'ютерні та супутникові мережі. Завдяки такому зв'язку щодня ці чотири агентства посилають 34 мільйони слів, що становить 9/10 сукупної кількості новин у світовій пресі, на радіо та телебаченні.

Кіно, телебачення, реклама та електронні комунікації

Американські джерела посідають панівне становище у виробництві й розподілі телевізійних програм, фільмів, рекламних оголошень та різних форм електронної комунікації.

У 1920-х роках, коли з'явилися художні фільми, у Голівуді знімалося 4/5 усіх стрічок світу. Сполучені Штати досі користуються найбільшим впливом у сфері кіноіндустрії. Уряди багатьох країн надають субсидії своїм кінокомпаніям, проте жодна інша країна не зрівняється зі Сполученими Штатами за обсягом експорту художніх фільмів. Наприклад, у Британії американські фільми становлять 40 відсотків усіх фільмів, які щорічно демонструються в кінотеатрах. Більшість країн, що експортують свою кінопродукцію, такі як Італія, Японія та Німеччина, ввозять також значну кількість американських фільмів. У Південній Америці частка фільмів США нерідко перевищує 50 відсотків. Подібне співвідношення спостерігається у багатьох країнах Азії, Африки та Середнього Сходу. В Таїланді 90 відсотків демонстрованих щороку фільмів — американського виробництва.

У царині телевізійних програм поряд з американськими корпораціями важливе місце у світі посідають британські компанії. За винятком художніх фільмів, призначених для широкого екрана, надходження від експорту британських телепрограм приблизно такі самі, як і в американських корпорацій. Разом з тим, більша частина британських програм продається на одному ринку, в самих Сполучених Штатах, порівняно з американською продукцією, отже, вплив американських телевізійних програм у світі фактично сильніший.

Дев'ять з десяти найбільших рекламних фірм світу розташовані в Північній Америці. Половину найбільших агентств у Канаді, Німеччині, Франції, Британії та Австралії становлять американські компанії; у багатьох державах Азії, Африки і Південної Америки найвпливовішими агентствами є або американські, або ті, що належать американським компаніям. Десять провідних рекламних агентств — транснаціональні компанії, деякі з них мають філії в інших країнах. Великі рекламні агентства регулярно надають послуги гігантським транснаціональним корпораціям з метою координації рекламних компаній, котрі проводяться одночасно в багатьох країнах.

Американський вплив відчутний і в електронних каналах зв'язку, що ними користуються для передачі інформації, від якої залежать сучасні держави та великі корпорації. Телекомунікаційні зв'язки нині вкрай важливі для банківської справи, грошових операцій у світовому масштабі, а деякі види теле- та радіотрансляцій зосереджені здебільшого в руках американських власників. "International Business Machines" ("IBM"), розташована в Сполучених Штатах, є однією з найбільших транснаціональних корпорацій і має величезний вплив на міжнародний інформаційний потік, особливо у сфері постачання комп'ютеризованих даних. За оцінками, 9/10 усієї інформації, що зберігається в банках даних усього світу, доступні урядові СПІА та іншим організаціям Сполучених Штатів.

Найбільша інформаційна компанія світу "Time-Warner", що утворилася 1989 року внаслідок злиття, також базується у СПІА. В її штаті налічується 350 тисяч працівників, вона має свої філії в Європі, Латинській Америці, Азії та Австралії. Сфера її діяльності включає виробництво фільмів, телевізійних програм, відеопродукцію, книгодрукування і запис музичних програм.

До інших великих медіа-корпорацій, крім імперій Мердока та Берлусконі, роль котрих розглядається нижче, належать японська корпорація "Sony", що володіє студіями "CBS Recordу", та "Hollywood"; німецька група "Bertelsmann" — власник "RCA Records" та цілої низки видавничих компаній, розташованих у СПІА, а також французька видавнича корпорація "Hachette".