Соціологія - Жоль К.К. - Розділ 1. ЛІНГВІСТИЧНІ МЕТОДИ У СОЦІОЛОГІЇ

Розділ 1. ЛІНГВІСТИЧНІ МЕТОДИ У СОЦІОЛОГІЇ

• Пропедевтичні зауваження

• Соціологічне вивчення і документації

• Дискурсивний аналіз повідомлень засобів масової комунікації

• Метол опитування з точки зору аналізу дискурсу

• Соціолінгвістичне вивчення мови політики

• Анкетування, поштове опитування, інтерв'ювання

• Контент-аналіз, компонентний аналіз та побудова тезаурусів для соціологів

Пропедевтичні зауваження

Соціологам добре відомо, що не можна пізнати дійсність за допомогою самих тільки спостережень. Необхідно озброїтися додатковими й достатньо ефективними інструментами, які розширили б та посилили пізнавальні можливості. До таких інструментів належать аналіз документів та опитування.

Розробка методики опитувань почалася наприкінці XVIII ст. Проте впродовж понад 100 років опитування не розглядали як скільки-небудь важливий засіб для отримання соціологічно значущої інформації. Мало хто вважав опитування інструментом, який розширює можливості людського пізнання. Американські соціологи першими у широкому, масовому масштабі почали застосовувати соціологічні опитування, але їхні перші кроки були не дуже вдалими. У 1948 р. фахівці нині знаменитого Інституту Геллапа сіли в калюжу, давши хибні прогнози з приводу президентських виборів. Проте Дж. Гсллап (190/—1984) все ж таки добився довіри до вибіркового методу дослідження громадської думки. У цьому йому допомогло те, що на початку XX ст. було винайдено зв'язок між математикою, яка є засадовою для "закону великих чисел", та опитуваннями населення.

Успіхи соціології були невеликими, доки вона використовувала лише статистичний інструментарій. Це робило її залежною від державної статистики у виборі сфер вивчення. Застосування вибіркових опитувань істотно змінило ситуацію, в результаті чого з'явилася можливість ураховувати потреби соціологічної науки й отримувати потрібні кількісні дані. У цьому й полягає перевага опитувань перед статистикою.

Що ж стосується труднощів у сприйнятті даних соціологічного аналізу, то їх почасти можна пояснити тим, що у повсякденній свідомості відсутня звичка брати до уваги рівень точності або неточності. Вибір відбувається зазвичай з альтернативи "істинне" або "хибне", але для адекватного розуміння можливостей методу опитування потрібно відмовитися від цієї жорсткої альтернативи й переключитися на царину ймовірнісних оцінок, обчислюваних неточностей.

Абстрагування від особистості є неодмінною умовою калькуляції людей як певних "одиниць" (індивідів). Словосполучення "людська інженерія", впроваджене підприємливими американцями в науковий обіг, добре ілюструє таке "безлике", але цілком виправдане ставлення до людини як одиничного (не єдиного у своєму роді, а саме одиничного, розрізнюваного) представника обчислюваної множини (маси, великої соціальної групи, класу). Ще більш знеособленим є вивчення документації, яке наближує соціолога до бюрократа, але без такої "бюрократії" соціологу ніяк не обійтися, якщо він хоче отримати більш-менш реальне відображення соціальних процесів.

Теорія ймовірностей і статистичні методи в усіх науках, включаючи гуманітарні, відіграють сьогодні першорядну роль. Справедливо це й для соціології.

За допомогою теорії ймовірностей соціолог може швидко переходити від найпростіших гіпотетичних тверджень до дуже потужних засобів описання подій та ситуацій, які його цікавлять і які вимагають використання математичних методів. Без опертя на теорію ймовірностей не може бути й сучасної статистичної науки, союз з якою для соціологів є неодмінною умовою вивчення масових явищ.