Соціологія - Кузьменко Т.М. - Середній клас: ознаки, функції

КЛАС СЕРЕДНІЙ - основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою. Середній клас складають дрібні та середні власники, фермери, менеджери, державні службовці, вчені, лікарі, адвокати, високо-оплачувана частина інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників, люди вільних професій (актори, спортсмени, музиканти, письменники) тощо. Середній клас не є однорідним соціальним утворенням. Спільне, що їх об'єднує, - це саме проміжне становище між вищим та нижчим класами.

Наявність середнього класу визнається індикатором як рівня розвитку країни, так і її реальних перспектив. У науковому обігу немає чіткого визначення категорії середнього класу. Неоднозначне трактування поняття середнього класу ускладнює визначення його місця та ролі в соціальній структурі українського суспільства. Спочатку ця категорія описувала "кваліфікованих працівників індустріального сектору, фермерів, учителів, викладачів, лікарів, інженерів, державних службовців та військових, що зазначало дещо високий рівень їхнього життя та соціальної мобільності, порівняно з пролетаріатом*261.

*26: {Отрывок из книги В. Иноземцева "Расколотая цивилизация" // }

Середній клас - неоднорідне утворення.

У його структурі вирізняють три рівня (вищий, середній, нижчий "середній клас"), з різним рівнем освіти та прибутку.*27 Д. Белл вказував на аморфність категорії середній клас та її суб'єктивізм, вона, насамперед, відображає психологічну самоідентифікац3 ію основної структурної одиниці постіндустріального суспільства*28.

*27: {Цигельник И. Средний класс в России // }

*28: {Отрывок из книги В. Иноземцева "Расколотая цивилизация"// }

Для аналізу середнього класу використовують суб'єктивний і об 'єктивний підходи.

Суб'єктивний - базується на самоідентифікації, тобто визначенні респондентами власної соціальної позиції.

Об'єктивний - здійснюється за ознаками, що не залежать від оцінок респондентів: характером праці і рівнем доходів тощо.

Основні критерії вирізнення середнього класу:

o економічна незалежність,

o професіоналізм,

o висока самооцінка, яка ґрунтується на усвідомленні представником середнього класу своєї значимості в громадському житті*29.

*29: {Шанкин А. Ю. Средний класс в России: охота на Несси // ПОЛИС. - № 1. - 1003. - С. 104.}

Насамперед, це основний виробник матеріальних благ, з огляду на економічну незалежність цієї категорії, її представники можуть собі д2озволити забезпечити як значні накопичення, так і значні ви-трати*30.

*30: {Степанов Г. Средний класс а Америке стал жить ниже среднего // }

*31

*31: {Цигельник И. Средний класс в России //}

Виокремлення середнього класу в Україні за традиційними критеріями здійснити досить проблематично. Адже рівень освіти, професійний статус не пов'язуються з відповідними матеріальними та престижними статусами. Іноді як синонім категорії середній клас вживають поняття "середня верства" чи "середня майнова верства".

Це не тотожні поняття, середня майнова верства - це номінальна, "статистична категорія для позначення сукупності людей, об'єднаних єдиною ознакою - середнім на певний момент доходом"*32.

*32: {Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики // Україна - 2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 46-59.}

Середня верства в сучасному українському суспільстві досить різнорідна, фрагментарна, її не можна віднести до цілісного суб'єкта соціальної активності та взаємодії. До середньої верстви належать найрізноманітніші за соціальним походженням, місцем у системі суспільного поділу праці, іноді суперечливі один одному елементи соціальної структури суспільства: "чиновники, управлінці, представники дрібного й середнього бізнесу, самозайняті, фермери, певні групи наукової й технічної інтелігенції, висококваліфіковані робітники, матеріально забезпечені пенсіонери тощо. Сюди ж за критерієм доходів слід віднести й тих, хто живе за рахунок фінансових і посередницьких спекуляцій, хто робить гроші у царині кримінальної та напівкримінальної діяльності, у тіньовій економіці, серед оточення, що обслуговує супе-рбагатіїв. Звідси - суттєві розбіжності в умовах і способі їхнього життя, громадянських і політичних позиціях"*33.

*33: {Там само.}

Тож чи є підстави сьогодні говорити про середній клас в Україні, чи лише про середню верству?!

Моніторингові дослідження Інституту соціології НАН України дають підстави стверджувати, що в Україні, незважаючи на досить несприятливі соціально-економічні умови ряду років, є категорії населення, які за окремими кількісними та якісними показниками (рівень доходу, освіти, професійна кваліфікація, самоідентифікація тощо) належать до середньої верстви.

За даними моніторингу, в 2002 р. середня майнова верства становила 53 % усього масиву респондентів*34. В 2005 р. цей прошарок складав - 43 % (табл.).

*34: {Там само.}

Вирізнивши на основі самоідентифікації всередині середньо-майнової верстви три прошарки: верхній, середній і нижній (відповідно 4-6 позиції на шкалі оцінки матеріального рівня), науковці зазначали, що в 2002 р. нижній прошарок був найчисленнішим (27 %), середній - 22 % і верхній - 4 % опитаних. У 2005 р. відповідно нижній - 20 %; середній - 19 % та вищій - 5 %*35. І хоча середній бал в оцінці матеріального статусу і в 2002 і в 2005 рр. складав 3,5 (максимально можливе значення - 10 балів), однак можна констатувати зменшення частки середньомайнової верстви та відносне збільшення як нижчих позицій, так і вищих. Тобто продовжується розшарування в біполярному напрямку. Однак, порівняно з 1994 р., ситуація покращилася: зросла загальна позитивна оцінка матеріального статусу сімей та частка середньої майнової верстви за самооцінками матеріального стану із 33 до 44 % %.

*35: {Паніна Н. Українське суспільство 1994-2005: Соціологічний моніторинг. - К., 2005. - С. 119.}

ОЦІНКА РЕСПОНДЕНТАМИ МАТЕРІАЛЬНОГО РІВНЯ СІМ'Ї (1994-2005 рр., %)

(0 балів - найнижчий, 10 балів - найвищий)*36

*36: {Там само.}

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

0 -

найнижчий

11,3

11,8

17,6

18,8

15,7

13,6

12,2

11,4

2,4

2,9

2,0

4,0

1

8,2

10,7

12,6

11,8

14,8

12,8

12,4

9,5

3,2

4,8

3,3

6,6

2

17,6

17,5

18,2

16,6

19,3

21,9

19,8

19,5

17,8

15,2

15,0

12,3

3

27,9

27,5

25,5

26,1

26,6

25,9

26,6

26,7

22,6

22,7

20,7

30,1

4

16,3

14,5

12,6

12,9

11,4

11,8

13,8

13,7

26,5

28,7

29,2

19,6

5

13,4

13,2

10,2

10,3

9,1

10,4

11,2

13,4

21,8

20,9

22,6

18,6

6

3,3

2,5

1,8

2,0

1,8

1,6

1,8

3,2

3,7

3,4

5,3

4,6

7

1,4

1,5

0,7

0,9

0,8

1,1

1,7

1,8

0,9

0,8

0,9

1,9

8

0,2

0,4

0,4

0,3

0,3

0,3

0,2

0,4

0,1

0,1

0,3

1,1

9

0,1

0,2

0,1

0,1

0,0

0,0

0,1

0,2

0,0

0,0

0,1

0,1

10 найвищий

0,3

0,2

0,1

0,1

0,1

0,3

0,2

0,0

0,1

0,1

0,0

0,4

Не відповіли

0,0

0,1

0,2

0,2

0,2

0,2

0,0

0,2

1,0

0,3

0,5

0,8

Середній бал

3,0

2,8

2,5

2,5

2,4

2,6

2,7

2,9

3,5

3,5

3,7

3,5

Наведені дані відображають суб'єктивний аспект соціального структурування за матеріальним критерієм, "цей аналіз не може претендувати на повноту, адже самооцінки найчастіше відображають не стільки об'єктивну ситуацію, в якій перебуває індивід, як сприйняття ним свого власного становища крізь призму суспільної свідомості"*37. Однак, за відсутності можливості вимірювання доходів за об'єктивними показниками суб'єктивні критерії досить важливі, зокрема з огляду на те, що респондент не лише визначає власну позицію, а й порівнює її з іншими, тобто визначається відносна позиція. "Тому, при оцінці соціальних ресурсів і потенційних можливостей формування середнього класу варто спиратися на аналіз самооцінок соціального і матеріального становища, що тісно пов'язані із соціальним самопочуттям людей. А оскільки нормальне соціальне самопочуття - одна з сутнісних ознак середнього класу, що є основою стабільного демократичного розвитку суспільства, вибір суб'єктивних критеріїв" виправданий.*38

*37: {Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики // Україна - 2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 46-59.}

*38: {Головаха Е. И. Изменение социальной структуры и формирование среднего класса на Украине // Социологический журнал - 1997. - № 4. С. 22-32.}

Отже, за суб' єктивними оцінками матеріального стану в українському суспільстві переважають позиції нижчі за середню. Більшість "люду України вважає себе бідними і злиденними і будують своє життя за цією моделлю. І жодні нав'язані нормативи не здатні змінити їхньої "моделі життя бідняків"*39. У структурі витрат переважають витрати на харчування, що є ознакою бідності. І, навіть, в уявній моделі "нормального життя" відтворюють структуру, в якій переважають витрати на харчування. "Не вистачає волі і фантазії, аби вивести себе за межі свідомості злюмпенізованої людини навіть у майбутньому"*40.

*39: {Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна - 2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 60-79.}

*40: {Там само. }

Визначаючи власну позицію в соціальному просторі у 2005 р. 0,8 % респондентів позиціонували себе на найвищому (УІІ) щаблі, 35,2 % - нижче середнього (ІІІ), 30,1 % - середній щабель (IV) та 9,3 % - вище середньої позиції (V). Середній бал (за семибальною шкалою) склав - 3,2 (рис. 1). Це найкращий показник за період з 1994 по 2005 роки, хоча і він не досягає навіть середнього значення шкали. Отже, актуальним залишається висновок Є. Головахи, що "в Україні в кращому випадку існує "нижчий середній клас", що навряд чи може бути г5арантом соціальної стабільності і рушійної сили ринкових реформ"*41.

*41: {Головаха Е. И. Изменение социальной структуры и формирование среднего класса на Украине // Социологический журнал - 1997. - № 4. - С. 22-32.}

Соціальне самопочуття населення: визначення власної позиції в соціальному просторі (1994-2005 рр., %)

Рис. Соціальне самопочуття населення: визначення власної позиції в соціальному просторі (1994-2005 рр., %)

"Соціальний статус у свідомості українських людей визначається рівнем добробуту їхньої сім'ї, тобто зафіксовано очевидне явище: злиденна або бідна людина не здатна претендувати на високі щаблі суспільної стратифікації"*42. Структури соціального статусу та розподілу за рівнем добробуту сім'ї повністю збігаються.

*42: {Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 60-79.}

Якщо говорити про середній клас, то це, насамперед, люди, які можуть задовольняти свої життєвоважливі потреби. Досліджуючи рівень задоволеності життєвоважливими факторами, Ю. Саєнко визначив вісім позицій:

1) здоров'я;

2) гарне житло (житло);

3) необхідні меблі (меблі);

4) харчування за своїми смаками (харчування);

5) наявність заощаджень, які підтримали добробут хоча б протягом року у разі тяжкої хвороби (заощадження) (тобто характеристика "міцності" матеріального добробуту);

6) можливість "дати дітям повноцінну освіту" (освіта) як одну з найважливіших цінностей;

7) повноцінне проведення дозвілля (дозвілля);

8) повноцінне проведення відпустки (відпустка).

"Визначена у такий спосіб суб'єктивна оцінка середнього класу має, так би мовити, потрійну суб'єктивність. Перша полягає в тому, що хоч і з посиланням на пріоритетність цінностей, обрані лише вісім життєво важливих факторів (а могло бути більше чи менше). Друга - саме названі, а не інші. Третя - за основу беруться самооцінки респондентів внаслідок соціологічних опитувань"*43.

*43: {Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 60-79.}

Було встановлено, що за окремими показниками є групи осіб, які задоволені визначеними аспектами життя (табл.), однак, усіма аналізованими життєвоважливими факторами задоволені лише 0,6 % (11 осіб із 1800 опитаних). За статтю з них 56 % жінок і 46 % чоловіків; за віком переважають особи до 30 років (55 %). За освітою: повна загальна середня - 46 %; спеціаліст, магістр -18 %; середня спеціальна -18 %; бакалавр - 9 %; неповна середня - 9 %. Оцінки ними матеріального стану свідчила, що ця група розпорошена в діапазоні злиденні - заможні (злиденні - 9 %; бідні - 27 %; середньо забезпечені - 46; заможні - 18 %).

ВІДСОТОК РЕСПОНДЕНТІВ, ЯКІ ЗАДОВОЛЕНІ ХОЧА Б ОДНИМ ІЗ ВОСЬМИ НАВЕДЕНИХ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ФАКТОРІВ

Життєво важливі фактори

1998

2002

Необхідна медична допомога

11

14

Гарне житло

37

36

Необхідні меблі

29

29

Харчування за своїми смаками

7

12

Заощадження, які підтримали добробут хоча б упродовж року у разі тяжкої хвороби, безробіття, майнових збитків

-

3

Повноцінна освіта дітей

-

6

Повноцінне проведення дозвілля

13

16

Повноцінне проведення відпустки

5

9

Примітка: частка тих, хто не визначився, коливається від 0,5 до 1,0 %.

"Таким чином, суб'єктивне визначення середнього класу за достатністю всіх восьми життєво важливих факторів переважно не збігається з суб'єктивним віднесенням своєї сім'ї до ступеня "середні" за шкалою матеріального значення "злиденні - багаті". Парадоксально"*44.

*44: {Там само. }

Наступними кроком стало суб'єктивне визначення середнього класу за достатністю будь-яких шести із восьми життєво важливих факторів. Таким чином окреслилася група із 49 осіб, тобто 2,7 % від вибіркової сукупності. Однак наявні життєво важливі фактори, у варіантах одержаних підгруп, не збігалися з пріоритетністю визначених ними життєвих цінностей.

Серед цих 49 осіб, яких умовно можна віднести до середнього класу, переважна більшість (65 % переважно або цілком задоволені своїм життям), що значно перевищує загальноукраїнський показник (12 %). Для них властивий "значно вищий "індекс самовпевненості" порівняно з усією вибіркою. Серед них набагато більше "ін-терналів" - 32 % проти 22 % за вибіркою"*45. Отже, ці показники переважно характеризують певну групу як середній клас, але частка їх у загальній структурі населення досить незначна, зокрема для того, щоб визначати її як клас.

*45: {Там само. }

Рис. Розподіл відповідей респондентів на запитання: "Якою мірою Ви в цілому задоволені своїм становищем у суспільстві на теперішній час? (1994, 1998, 2005 рр., %).

Соціологічні дослідження (2002 р.) окреслили основні характеристики середньої верстви українського суспільства, які дають оптимістичні підстави щодо перспектив їх як середнього класу*46:

*46: {Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 46-59.}

- активність у сфері праці. Цей критерій дозволяє співвіднести її із західними стандартами, хоча з досить суттєвою відмінністю: вони не успадковують свій матеріальний статус (і ресурс) від попередніх поколінь, а формують його лише за рахунок власних "надзусиль", долаючи "силу-силенну перешкод";

- досить висока адаптованість цієї спільноти до умов ринкової економіки, що забезпечує відповідні моделі поведінки (інтернальність, підприємницька активність тощо);

- розшарування та неоднорідність середньої верстви за низкою ознак (віковими параметрами, професійними, кваліфікаційними, освітніми, соціально-психологічними тощо).

Середня верства як прототип середнього класу в українському суспільстві поки що - маргінальне утворення, яке структурно неоднорідне, в межах та на межі якого здійснюється постійний процес мобільності як у висхідному, так і в низхідному напрямку. Найбільш представлені в середній верстві, зокрема у верхньому її прошарку, є особи віком до 30 років, за рівнем освіти переважають з середньою і середньою спеціальною освітою. Вища освіта не є ресурсом, який забезпечує матеріальний статус, що властиво постін-дустріальним суспільствам (однак в когорті молоді не справджується даний зв'язок: серед молоді переважають особи з неповною вищою освітою, а отже, в перспективі це спеціалісти з вищою освітою), кращі умови для входження до середньої майнової верстви створює приватний сектор економіки. Можна говорити про зародження середнього класу в Україні, який ще не становить "повно-вартісного" класу*47.

*47: {Там само. }

На Заході поняття "середнього класу" існує не стільки як чітко визначений науковий термін, скільки як частина масової свідомості і масової культури, і навіть у межах соціології воно визначається і використовується по-різному. Розрізняють чотири найбільш загально визнані характеристики - функції середнього класу розвинутого Заходу.


Ознаки - функції середнього класу*48

*48: {Заславская Т. И., Громова Р. Г. "Средний класс" в российском обществе // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. - М., 2003. - С. 375-405.}

1. Середній клас - це не однорідне утворення, а сукупність соціальних груп, їх об'єднує проміжна позиція між верхами і низами суспільства, що й зумовлює виконання інтерактивної функції, тобто середній клас - соціальний медіатор суспільства.

2. Середній клас - це відносно забезпечена частина суспільства, власність, якою він володіє, гарантує особисту економічну незалежність, свободу вибору сфери діяльності та ін. Висока якість і сучасний стиль життя, задоволеність сьогоденням, впевненість у майбутньому - підґрунтя зацікавленості середнього класу у збереженні існуючого соціального порядку, надаючи йому функцію соціального стабілізатора суспільства.

3. Середній клас - зосереджує найбільш кваліфіковані кадри суспільства, з високим рівнем професіоналізму та діяльнісним потенціалом, громадською активністю. Звідси - високий соціальний престиж середнього класу та виконання ним функції агента технологічного і соціально-економічного прогресу.

4. Середній клас у високорозвинутих західних країнах складає більшість населення, виступає основним носієм, з одного боку, суспільних інтересів, а з іншого - національної культури (суспільних цінностей, норм, зразків поведінки, стилю життя та ін.), виконуючи функцію культурного інтегратора суспільства, розповсюджує зразки власної культури на вищі і нижчі прошарки суспільства.

У високорозвинених країнах середній клас справді виступає гарантом стабільності суспільства - його інституційних систем, однак причиною цього є не просто привабливість їх для середнього класу, а реальний захист цими системами прав певної структурної ланки суспільства. У разі дисфункціональності інституційних систем стаб1ілізаційна роль середнього класу стає ситуативною і відносною*49. Для пострадянського простору характерною є проблематична діяльність у межах інституційного поля, це зумовило перехід значної частини працюючого населення в тіньовий сектор, тобто адаптація до нових умов відбувається в неправовому полі. Конструювання середнього класу в таких умовах не може бути успішним.

*49: {Дилигенский Г. Г. Люди среднего класса. - М., 2002. - С. 10-11.; Заславская Т. И. Социетальная трансформация российского общества: Деятельностно-структурная концепция. - М., 2003. - С. 490.}

Світовий досвід вказує на те, що формування середнього класу обумовлюється стабільними процесами, пов'язаними з економічним зростанням, сприянням розвитку малого та середнього бізнесу, підвищенням рівня та якості життя населення, зменшенням розриву між доходами та багатством високозабезпеченого та малозабезпеченого населення, тобто поляризації суспільства. Вагомим фактором постає і відповідний освітній та кваліфікаційний рівень населення загалом та середньої верстви зокрема.

"І щоб з'явився новий середній клас - стабільний, легальний, не криміналізований, - слід мати відкрите громадянське суспільство, яке б вміло захищати власні інтереси, активізувало розвиток етичних і законодавчих норм, спрямованих на реалізацію свого економічного та духовного потенціалу"*50.

*50: {Тарусин М. Средний класс и стратификация российского общества }

Нестабільність у соціально-економічній та політичній сферах ускладнює процес формування класу, який повинен стати каркасом суспільства, запорукою, базою його прогресивних ринкових змін. "Тому завдання для України полягає в тому, щоб "середній клас" у країні не тільки зростав кількісно і змінювався якісно, але й брав активну участь у творенні громадянського суспільства, не був відчужений від процесу формування влади, а відтак став локомотивом економічного, соціального і духовного прогресу".*51

*51: {Рябіка В. Формування "середнього класу" в умовах сучасного суспільного розвитку // Український центр політичного менеджменту}

Лібанова Е.*52 розглядає два основні варіанти суспільства: європейське та латиноамериканське, які кардинально різняться.

*52: {Лібанова Е. М. Соціальна стратифікація українського суспільства: спроба статистичного визначення та вимірювання}

Тип суспільства

Характеристики

Європейське суспільство - суспільство середнього класу

o домінування активної життєвої позиції (населення покладається на себе у забезпеченні власного добробуту);

o наявність внутрішніх джерел інвестування (населення не "проїдає" зароблені кошти, а інвестує їх у бізнес, житло й освіту тощо);

o високий платоспроможний попит населення, і, відповідно, масштабний внутрішній ринок (за рахунок високого попиту збільшується пропозиція, відбувається економічне зростання, збільшення зайнятості);

o демократичні принципи управління, зокрема постійні звіти владних структур (середній клас - основна складова структури суспільства відзначається високим рівнем освіти, обізнаністю з власними правами та прагненням їх обстоювати в правовій площині).

Латиноамериканська модель - поляризоване суспільство з двома головними соціальними групами - багатими та бідними

o концентрація капіталів і влади у відносно нечисленних колах (економічне зростання збагачує обмежену частку населення, а економічний спад призводить до значного погіршення матеріального становища більшості населення);

o безконтрольність дій владних структур усіх рівнів (влада представляє інтереси окремих верств населення, у законодавчій та виконавчій владі домінують представники або олігархів, або бідних; одних задовольняє сприяння їх економічним апетитам, а других - популістська риторика);

o поширення корупції - особливо при розподілі державної власності під контролем чиновників (під час прискореного процесу накопичення первинного капіталу);

o масштабна бідність.

В Україні превалюють ознаки другої моделі, хоча проголошується створення суспільства середнього класу.


ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. - К., 2002.

2. Вебер М. Основные понятия стратификации // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. - М., 2003.

3. Головаха Е. И. Изменение социальной структуры и формирование среднего класса на Украине // Социологический журнал - 1997. - № 4. -С. 22-32.

4. Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики // Україна - 2002. Моніторинг соціальних змін. - К., 2002. - С. 46-59.

5. Заславская Т. И., Громова Р. Г. "Средний класс" в российском обществе" // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. - М., 2003.

6. Изменение социально-классовой структуры общества в условиях его трансформации. - Х., 1997.

7. Ильин В. И. Социальное неравенство - М., 2000.

8. Иноземцев В. Л. Социальное неравенство как проблема становления постэкономического общества // Политические исследования - 1999. - № 5. - С. 17-30.

9. Классовое общество: Теория и эмпирические реалии / Под ред. С. Макеева. - К., 2003.

10. Коваліско Н. В. Основи соціальної стратифікації: Навч. посіб. - Л., 2007.

11. Круглий стіл "Суспільство і соціологія на межі третього тисячоліття" // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - № 3.

12. Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных обществах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. - 2002. - № 4. - С. 121-129.

13. Куценко О. Д. Общество неравных. Классовый анализ неравенства. - Х., 2000.

14. Мімандусова Г. Рівень безробіття та категорії безробітних у структурі населення України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - № 4-5.

15. Подвижность структуры. Современные процессы социальной мобильности / С. А. Макеев, И. М. Прибыткова, Е. В. Симончук и др. - К., 1999.

16. Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация: Учеб. по-соб. - М., 1995.

17. Рябіка В. Формування "середнього класу" в умовах сучасного суспільного розвитку // Український центр політичного менеджменту

18. СимончукЕ. В. Средний класс: люди и статусы. - К., 2003.

19. Сорокин П. А. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.

20. Средние классы в России: экономические и социальные. /Под ред. Т. Малеевой - М., 2003.

21. Уорнер Л. Социальный класс и социальная структура // А. И. Кравченко Социология: Хрестоматия для вузов. - М., 2003.


TEMA 5. СУСПІЛЬСТВО РИЗИКУ
Соціологічна концепція "суспільства ризику": еволюція, типологія та ознаки ризиків
Структура ризиків. Суб'єктивний ризик та його формування
Чорнобильська детермінанта суспільства ризику
ТЕМА 6. СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА ЇЇ ВИДИ
Поняття соціальної групи та її характерні ознаки
Види соціальних груп
Первинна та вторинна соціальна група
Велика та мала соціальна група
Формальні та неформальні соціальні групи
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru