Географія - Гілецький Й. Р. - Озера й водосховища

В Україні налічується близько 20 тис. озер, із них 43 площею 10 км2 і більше, тобто середніх за розміром. Розподілені вони на території нерівномірно.

Озер тектонічного походження на території України практично немає. Найрозповсюдженішими в Україні є озерні улоговини, що утворилися під дією річкових вод (стариці, дельтових та заплавних озер). Здебільшого ці озера невеликі і зустрічаються у долинах майже всіх рівнинних річок країни.

Озера морського походження поширені у Причорномор'ї та Приазов'ї. Серед них виділяють озера-лагуни та озера-лимани. Озер-лагун найбільше у межиріччі Дунаю та Дністра. Озера-лимани утворюються в результаті затоплення річкових долин морем (Дністровський, Куяльницький, Хаджибейський лимани). Одним з них є озеро-лиман Сасик (Кундук). На сьогодні це найбільше прісноводне озеро в Україні (площа — 204,8 км2, довжина — 35 км, ширина від 4,5 до 11 км). Озером лиманного походження вважають і найбільше природне прісноводне озеро України — Ялпуг. Протоками воно зв'язане з озером Кугурлуй і Дунаєм, який живить озера своїми водами. Площа озера Ялпуг — 149 км2, довжина — 39 км, ширина — 2—5 км, найбільша глибина — 6 м.

Льодовикові озерні улоговини утворилися в нашій країні тільки у межах найвищої частини Карпат, де в четвертинному періоді існували гірські льодовики.

Карстові озера утворюються у районах поширення легкорозчинних гірських порід. Найбільшою з них є група Шацьких озер, які об'єднують понад ЗО невеликих природних водойм у межиріччі Бугу та Прип'яті. Це, зокрема, озера Світязь, Пулемецьке, Лука. Найбільшим серед них є Світязь, яке має довжину понад 9 км, середню ширину — 3,5 км, площу — 27,5 км .

У басейні Сіверського Дінця, в результаті просідання ґрунту над вимитими солями, утворилися озера Ріпне, Сліпне тощо. За походженням вони належать до просадочних.

Завальні (греблеві) озера характерні для Карпат. Утворюються вони внаслідок зсуву чи обвалу, що перегороджує шлях водному потоку. Прикладом такого озера є Синєвир.

Озерні улоговини вулканічного походження зустрічаються у Закарпатті, на Вигорлат-Гутин-ському вулканічному хребті. Вони є кратерами згаслих вулканів (Липовецьке, Синє та ін.).

Підземні води. Болота, їхні типи і поширення

У межах України найбільше боліт на Поліссі (особливо у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях), у долинах степових річок та Карпатах. Загальна площа боліт ще донедавна становила близько 1 млн га. Тепер значна їхня частина осушена і використовується у сільському та лісовому господарствах.

Залежно від умов живлення й характеру рослинності виділяються низинні, верхові та перехідні болота.

В Україні підземні води належать до окремих артезіанських басейнів, серед яких найбільшими є Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський і Причорноморський. Найбільші запаси підземних вод мають Дніпровсько-Донецький та Волино-Подільський басейни. Прісні води тут містяться до глибини 500—600 м на півночі і 300—400м — на півдні. У південній частині країни запаси вод залягають на глибині 100—250 м. Води нижчих горизонтів засолені.

В артезіанських басейнах міститься 89,7% питних вод України, з ними пов'язані джерела мінеральних вод (курорти Моршин, Трускавець, Миргород та інші).

Водний баланс і водні ресурси України

Люди, будуючи греблі, регулюють сток річок. Вони затримують весняні води, які нагромаджуються у водосховищах і рівномірно витрачаються влітку та взимку. В Україні до найрегульованіших річок належить Дніпро, на якому в межах країни споруджено шість водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Запорізьке, Каховське).

Поверхневі й підземні води, які придатні для використання у господарстві, називають водними ресурсами. їхні запаси в Україні у середній за водністю рік становлять 94 км , але для використання придатні тільки 56 км3.