Соціологія - Кузьменко Т.М. - Українська сім'я в європейському контексті

За житлово-побутовими умовами життєдіяльності сім'ї Україна за багатьма параметрами негативно відрізняється від європейських країн, незважаючи на певні позитивні зрушення останніми роками. Зокрема, одне з останніх місць Україна посідає серед країн Європи, що брали участь в "Європейському соціальному дослідженні" за якістю житлових умов. Облаштованість житла для виконання домашньої роботи оцінена в 4,3 бала (за шкалою від 0 - найнижчий рівень до 10 балів - найвищий рівень), тоді як у Польщі - 6,4, у Португалії - 7,0, в Угорщині - 7,2. У лідерів - Люксембургу й Ісландії - оцінка перевищує 9 балів. На домашню роботу українська сім'я витрачає в середньому значно більше часу (6,8 години на день), ніж середньостатистичні сім'ї в державах ЄС. Най₁ менше часу на домашню роботу витрачають датчани (2,6 години).^*250

*250: {Презентація дослідницьких проектів Інститутом соціології НАН України // }

Українці окрім підвищеного побутового навантаження, пов'язаного з домашньою роботою, дещо більше обтяжені доглядом за членами сім' ї, які потребують опіки. В Україні 48 % громадян виконують такі обов'язки, в Угорщині - 36 %, а в Данії - 15 %. Як характеристику традиційності відносин в українській сім' ї та одночасно ознаку неефективності соціальної політики можна трактувати той факт, що українці найчастіше надають фінансову допомогу й підтримку у повсякденній домашній роботі своїм дорослим дітям та онукам, які живуть окремо. Одночасно найбільшою мірою вони отримують відповідну підтримку від дітей та онуків.

Більшість українців погоджуються із судженням, що сім'я має бути головним пріоритетом у житті як чоловіків, так і жінок: цілком згодні - 58 % громадян, переважно згодні - 32 %, тоді як цілком згодних із таким судженням у Голландії - 18 %, у Швеції - 19 %, у Данії - 22 %; Греції, Чехії та Польщі (48-49 %) громадян. Сім'я в Україні залишається чи не єдиним ресурсом виживання людей, які потребують соціальної підтримки^*251.

*251: {Презентація дослідницьких проектів Інститутом соціології НАН України // }

Мораль. Українське суспільство вирізняється в загальноєвропейському контексті своєю традиційністю установок щодо сім' ї та дітей. Переважна більшість населення 83 % (82 %) не схвалюють та зовсім не схвалюють, якщо жінка (чоловік) вирішує ніколи не мати дітей. Схвально ставляться до такого рішення 3 % (1 %). Дещо менш критичні в оцінках позашлюбних стосунків. 51 % (52 %) не схвалюють та зовсім не схвалюють, якщо жінка (чоловік) проживають з партнером без укладання формального шлюбу. Схвалюють - 17 % (18 %) населення України, а наприклад, у Данії - 91 % (92 %), Норвегії - 84 % (81 %), Нідерландах - 75 % (76 %), Фінляндії -73 % (71 %). Дещо більш традиційні погляди лише в Естонії - 15 % (13 %).

На такому самому рівні українські громадяни схвалюють народження позашлюбних дітей 17 (18) %. Це найнижчі показники серед 20 європейський країн, що брали участь в опитуванні^*252.

*252: {Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005-2007 роки. - К., 2008. - С. 63.}

Сім'я залишається базовою інституцією в масовій свідомості населення в Україні. Досить часто сучасний стан сім'ї визначають як кризовий. Проявами кризи є: зниження показників шлюбності, народжуваності, нестабільність сім' ї, зростання кількості розлучень, частки неповних сімей, незареєстрованих шлюбів, дітей, народжених у незареєстрованих шлюбах, поява великої кількості бездітних, відмова від народження єдиної дитини; численні випадки відмови від дітей, втеча дітей із дому; жорстоке поводження з дітьми. Однак на європейському просторі українська сім'я позитивно вирізняється щодо традиційності в своїх установках, але досить негативно за житлово-побутовими умовами життєдіяльності.

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім'ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2007. - № 3. - С. 60-75.

2. Личностно-ориентированная социология П. Бергер, Б. Бергер, Р. Коллинз. - М., 2004. - С. 103-127.

3. Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім'я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук. - Х., 2002.

4. Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. - К., 2002.

5. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах: тематична державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. - К., 2002.

6. Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов / Под ред. В. И. Добренькова. - М., 1998.

7. Галичанська А. Симетричність функцій членів подружжя // Соціальна психологія. - 2004. - № 5. - С. 155-161.

8. Гіденс Е. Соціологія. - К., 1999.

9. Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005-2007 роки. - К., 2008.

10. Гурко Т. А. Родительство: социологические аспекты - М., 2003.

11. Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социологические исследования. - 1995 - № 10. - С. 95-99.

12. Друзь Е. В. Социальное положение женщины в обществе. - Х., 2001.

13. Социология / Казаринова Н. В., Филатова О. Г., Хренов А. Е. - М., 2000.

14. Кляпець О. Шлюбна залежність як чинник емоційного вигоряння в сім'ї // Соціальна психологія //

15. Кравченко А. И. Социология: учебник. - М., 2003.

16. КраковичД. Ставлення до сексу без сім'ї та сім'ї без шлюбу: 15 років тому і зараз // Думки і погляди населення України напередодні референдуму щодо незалежності та через 15 років. Прес-конференція КМІС, 30 листопада 2006 року, Києво-Могилянська Академія //

17. Лавриненко Н. Гендер та інститут сім'ї // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посібю / За ред. С. Макеєва - К., 2006. - С. 264-292.

18. Матеріали науково-практичної конференції "Тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні" // Український соціум. - 2004. - № 3 (5).

19. Медіна Т. Сексуальна функція молодої української сім'ї // Соціологія.: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 2.

20. Піча В. М. Соціологія сім'ї. - Л., 1995.

21. Презентація дослідницьких проектів Інститутом соціології НАН України //

22. Руденко Р. И. Практикум по социологии. - М., 1999.

23. Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Структурно-логические схемы с комментариями - М., 1999.

24. Смелзер Н. Соціологія. - М., 1994.

25. Солодовников В. В. Социология семьи в России: вторая половина ХХ века //

26. Українське суспільство 1992 - 2007. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. - К., 2007.

27. Черняк Е. М. Социология семьи. - М., 2003.

28. Шманкевич Т. Ю. "Затмение семьи": дискуссия во французской социологии // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2005. - № 3. - С. 157 - 173.

29. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. - М., 2000.

30. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. - М., 1969.