Соціологія - Кузьменко Т.М. - Міжособистісні та внутрішні конфлікти особистості

Внутрішньоособистісний конфлікт може виникнути внаслідок недооцінювання власних сил, коли граюча роль не відповідає суб'єктивно-сприймаючій - тобто коли реальна поведінка людини не відповідає її власній суб' єктивній моделі поведінки. Міжособистісний конфлікт - результат невідповідності граючої та уявляючої ролі, тобто реальної поведінки особистості та очікувань соціального середовища.

Внаслідок виконання людиною декількох соціальних ролей, несумісних між собою, може виникнути внутрішній конфлікт особистості; його наслідком, зазвичай, є стрес. Соціологія покликана виявляти передконфліктні ситуації або підґрунтя для їх появи та пропонувати конкретні шляхи гармонізації соціальних ролей.

Для характеристики взаємодії у малій соціальній групі розрізняють такі соціальні ролі: лідера; підлеглого; ініціатора; стратега; тактика; критика; підбурювача.

Важливим аспектом дослідження соціальних ролей є науковий аналіз рольової ідентичності - форми соціальної ідентичності, зумовленої соціальними ролями. Ідентичність - базується на відчутті тотожності самому собі, пов'язана з образом "Я", з усвідомленням власної індивідуальності та неповторності індивідуальних фізичних та психологічних рис. Особистість створює систему ідентичностей, які актуалізуються в різних ситуаціях, що відповідають різним соціальним ролям.

"Американський соціолог Ч. Гордон, який розглядає рольову ідентичність як важливий складник Я-концепції особистості, розрізняє п'ять її видів:

1) статеву ідентичність, ґрунтовану на гендерній ідентифікації людини як чоловіка або жінки;

2) етнічну ідентичність, тобто ідентифікацію людини як члена расової, релігійної, національної спільноти або мовної групи, субкультури чи іншої соціальної структури;

3) ідентичності членства, базованої на зв' язку між людиною й організаційним життям суспільства завдяки всім формам групового членства (формального чи неофіційного);

4) політичну ідентичність, що походить від типових паттернів ставлення людини до конкуренції, влади і прийняття рішення;

5) професійну ідентичність, тобто систему рольових ідентичностей щодо роботи, як у домашньому господарстві, так і за його межами"¹.

Тісно пов'язані з ідентичністю і визначають тендерні особливості особистості фемінність і маскулінність - системи властивостей, що традиційно вважаються чоловічими чи жіночими.

Характерними маскулінними рисами вважаються: інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень. Якостями, що є типово (ремінними, вважаються: емоційність, м' якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, емпатійність.

Суспільні стереотипи визначають, що для чоловіка бажаною і нормативною є виражена маскулінність, а для сучасної жінки - надмірна фемінність не визнається такою бажаною та нормативною, як маскулінність - для чоловіка^*262.

*262: {Горностай П. П. Ґендерна соціалізація та становлення Тендерної ідентичності // Основи теорії Тендеру: Навч. посіб. - К., 2004. - С. 132-156. 2 Маслоу А. Г. Мотивация и личность. - СПб., 1999. - С. 77-106.}

В сучасному суспільстві спостерігається тенденція певної фімінізації чоловічої поведінки та маскулінізації - жіночої. Можливі випадки одночасного високого розвитку в особистості маскулінних та фемінних ознак - андрогінність (поняття введене К. Юнгом). Андрогінність в психології не повязана з порушенням статевого розвитку. Вона передбачає викокий адаптивний потенціал індивіда, масштабність та гнучкість гендерно-рольової поведінки. Досить часто такі люди талановиті.