Соціологія - Кузьменко Т.М. - Соціальна типологія особистості

Американський соціолог А. Маслоу - творець ієрархічної теорії потреб, розглядає структуру особистості залежно від її потреб. Він класифікує потреби, поділивши їх на базові (або постійні) та похідні (або змінювані). Базові потреби розташовуються згідно з принципом ієрархії у висхідному порядку від нижчих, переважно матеріальних, до вищих, переважно духовних :

o фізіологічні і сексуальні потреби (у відтворенні людей, в їжі, диханні, рухові, одязі, житлі, відпочинку);

o екзистенціальні (від лат. - існування; це потреби у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);

o соціальні (у приналежності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);

o престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні і високому статусі у суспільстві);

o духовні (у самовираженні через творчість).

Перші дві групи потреб Маслоу вважає первинними і вродженими, три інші - набутими. При цьому діє тенденція піднесення потреб, заміни первинних набутими людиною.

К. Платонов на основі взаємодії біологічного та соціального, уродженого й набутого, процесуального та змістовного, запропонував ієрархічну структуру особистості.

Він розрізняє чотири підструктури особистості:

1) соціально обумовлену й переважно змістовну підсистему спрямованості особистості (переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси й бажання);

2) соціально-біологічні за сутністю й біологічно вроджені процесуальні якості досвіду (звички, уміння, навички й знання);

3) форми відображення дійсності, що виступають як особливості психічних процесів людини (воля, почуття, сприйняття, мислення, відчуття, емоції й пам'ять);

4) біопсихічні властивості (конституціональні, статеві та вікові, темперамент)*263.

*263: {Резник Ю.М. Человек и общество (опыт комплексного изучения) // Личность. Культура. Общество. - 2000. Т. 2. Вып. 3,4.}

Відповідно до теорії "дзеркального "Я"", особистість складається із трьох елементів:

1) уявлення про те, як нас сприймають інші люди;

2) уявлення про те, як вони реагують на нашу поведінку;

3) уявлення про те, як ми реагуємо на сприйняту нами реакцію інших людей.

Дж. Мід характеризує особистість як "Я", що складається із двох частин:

- "Я - сам" (реакція особистості на вплив інших людей і суспільства загалом) і

- "Я - мене" (усвідомлення людиною себе з погляду інших значимих для неї людей).

Соціальна структура особистості виступає у двох аспектах: з одного боку, в об'єктивному плані (як система статусів і ролей), а, з іншого, у суб'єктивному плані (як система диспозицій і рольових очікувань).

"Зовнішня" співвіднесеність особистості виражається в системі соціальних статусів (як об'єктивної позиції в суспільстві) і моделей рольової поведінки (як динамічного боку статусів), а її "внутрішня" співвіднесеність - сукупністю диспозицій (як суб'єктивно осмислених позицій) і рольових очікувань (як динамічного боку диспозицій)*264.

*264: {Там само. }


Способи структурування особистості

Рівні структурної організації особистості

"Об'єктивний" рівень

"Суб'єктивний" рівень

"Статика"

Соціальні орієнтації й уявлення

Елементи діяльності

Потреби

Інтереси

Цінності

Мотиви

Цілі

Ціннісні орієнтації

Елементи

Соціальні позиції

соціальних відносин

"Об'єктивні" позиції (статуси)

"Суб'єктивні" позиції (диспозиції)

"Динаміка"

Елементи діяльності

Одиничні соціальні дії

Елементи

соціальних відносин

Соціальні ролі

Способи рольової поведінки (моделі)

Рольові очікування й установки

Соціальна типологія особистості

Однією з найважливіших проблем соціологічного аналізу є проблема соціальної типології особистості. Розрізняють такі типи особистості:

o ідеальний (в якому знаходить вияв вимога соціального ідеалу того чи іншого суспільства);

o нормативний (тобто сукупність властивостей особистості, формування яких об'єктивно необхідне для розвитку певного суспільства);

o реально існуючий, або, за висловом В. Ядова, модальний (тобто переважаючий тип особистості на тому чи іншому етапі розвитку суспільства, який може суттєво відрізнятися від нормативного і, тим більше, ідеального типу).

Р. Дарендорф розрізняв чотири типи особистості:

o людина-працююча (особистість, що створює суспільнокорисні блага, наприклад, селянин, воїн, політик та ін.);

o людина-споживач (особистість, сформована масовим споживанням);

o людина-універсальна (особистість, здатна займатися різними видами діяльності);

o людина-тоталітарна (особистість, що залежить від тоталітарної держави).

Соціалізація. Види. Етапи. Агенти
Механізми соціалізації
Механізми соціалізації за Т. Парсонсом
Стадії соціалізації
Етапи розвитку особистості за Еріком Еріксоном
ТЕМА 12. СОЦІАЛЬНА ДЕВІАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Сутність соціальної девіації
Типологія девіантної поведінки
Види девіантної поведінки (С. Фролов)
Соціологічні теорії девіації
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru