Соціологія - Макеєв С.О. - Гніздовий відбір

Під гніздом розуміють проміжний об'єкт дослідження, який відбирається на кожному ступені і є висхідною сукупністю для наступного відбору. Гніздами можуть бути різні одиниці відбору, починаючи з міста, району і закінчуючи виробничими бригадами, сім'ями та ін. Використання гнізд суттєво ускладнює методику вибіркового обстеження, оскільки вивчення одиниць дослідження, які належать до одного й того самого гнізда, дасть значно менше інформації, ніж вивчення тієї ж кількості одиниць, розміщених у різних гніздах.

Розподіляючи генеральну сукупність на гнізда, слід звернути увагу на такі обставини: 1) кожний елемент генеральної сукупності може належати тільки одному гнізду; 2) гнізда мають бути якомога одноріднішими за рядом показників; 3) самі гнізда (як і генеральна сукупність) мають мати однорідну структуру за цими самими показниками. Отже, гніздова вибірка є прямою протилежністю районованій, яка вимагає, щоб виділені страти мали однорідний склад, але значно відрізнялись одна від одної.

Гніздовий відбір має суттєві організаційні переваги порівняно з імовірнісним і районованим відбором. Легше зробити відбір та вивчити кілька колективів, бригад, цехів тощо, які знаходяться в одному місці, ніж кілька сотень розкиданих у просторі респондентів. Процедура відбору дає змогу сконцентрувати вибірку у порівняно невеликій кількості пунктів. У більшості випадків генеральна сукупність має чітке природне розчленування на гнізда (хоча можливі також "штучні" гнізда).

Ефективність гніздового відбору багато в чому залежить від того, які саме структурні одиниці вибрані за гнізда. Особливе значення має співвідношення кількості відібраних гнізд і обсягу вибірки з кожного гнізда. За будь-яких умов краще збільшувати кількість гнізд, включених до вибірки, і зменшувати обсяг вибірки з кожного гнізда. Проте конкретні співвідношення між параметрами вибірки залежать від організаційних можливостей та наявних ресурсів. Великі гнізда мають більшу дисперсію, тому за будь-яких умов вони мають певні переваги над дрібними.

Опитування за вибіркою з використанням великих гнізд потребує менших матеріальних коштів та часу. Однак у великих гніздах слід робити відбір усередині гнізда, що ускладнює проведення дослідження і збільшує загальну помилку вибірки за рахунок помилок, які виникають на нових етапах дослідження. Позитивною ж є та обставина, що дрібні гнізда можна розташувати на більшій території та краще врахувати специфіку різних регіонів.

Систематичний відбір

Систематична вибірка — це, як правило, вибірка з різних алфавітних списків, картотек тощо. Відбір одиниць відбувається через один і той самий інтервал (крок) у вихідному алфавітному чи пронумерованому списку, до того ж номер у списку, з якого починається відбір, визначається випадково.

Вважати систематичну вибірку варіантом імовірнісної неправильно, оскільки за умови систематичної вибірки порушується основне обмеження, що накладається на одиниці генеральної сукупності. Відбір першої одиниці, по суті, визначає всю вибіркову сукупність. Отже, не всі елементи генеральної сукупності мають однакову ймовірність потрапити до вибірки. Таких відборів можна здійснити певну кількість, але не стільки, скільки дозволив би випадковий відбір. За систематичної вибірки відбір наступного елемента залежить від відбору попереднього, тоді як за умов імовірнісної вибірки такої залежності немає. Застосування систематичної вибірки звичайно виправдовується тим, що порядок перелічення елементів відбору в списках можна розглядати як більш-менш випадковий, а також тим, що ознака, за якою впорядкований список, ніяк не стосується самого предмета дослідження.

Систематична вибірка — одна з найбільш поширених. Це пояснюється, мабуть, тим, що вона, по-перше, значно простіша за ймовірнісну, яка передбачає вміння користуватися таблицями випадкових чисел. По-друге, систематична вибірка економічніша й зручніша для формування вибіркової сукупності, хоч і можливі помилки зміщення, оскільки списки одиниць спостереження, які використовуються для систематичної вибірки, нерідко складаються за певними критеріями та принципами, що можуть бути пов'язані з предметом дослідження. В деяких ситуаціях наявність їх допомагає поліпшити вибірку за рахунок наближення систематичного відбору до районованого. Наприклад, ми формуємо вибіркову сукупність для вивчення політичної активності студентів у вищому навчальному закладі за допомогою систематичного відбору респондентів із загального списку, складеного не за алфавітом, а відповідно до факультетів та курсів. За такого відбору ми збережемо пропорційне представництво студентів усіх курсів та факультетів. Можна стверджувати, що у вибірковій сукупності в тих самих пропорціях, що і в генеральній сукупності, збережено основні соціально-демографічні ознаки. Такий систематичний відбір наближений до районованого відбору, тому в деяких випадках помилки репрезентативності за умови систематичних відборів можуть бути нижчими, ніж при ймовірнісному. Проте, якщо у складеному списку елементів генеральної сукупності спостерігається деяка систематичність або періодичність, можуть виникнути систематичні помилки.

Є низка засобів і методів, за допомогою яких можна позбавитися систематичних помилок зміщення або принаймні звести їх до мінімуму. Насамперед для вибору першої одиниці відбору слід використовувати таблиці випадкових чисел. Застосовується також зміна початкової одиниці через певну кількість інтервалів. Можна також вибрати на початку списку кілька вихідних одиниць і здійснювати відбір через однакові або різні інтервали.

Систематичний відбір
Квотний відбір
Метод основного масиву
Стихійний відбір
Обсяг вибірки
Вибірка в опитувальних мережах
§ 5 Анкета — основний інструмент дослідження
Основні вимоги до запитань анкети
Помилки формулювань
Помилки формування віяла (набору) відповідей
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru