Соціологія - Сірий Є.В. - Тема 6. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

1. Загальні положення

У соціології поняття "соціальна структура" тісно пов'язане з поняттям "соціальна система". Соціальною системою іноді називають суспільство. Це - сукупність різноманітних соціальних явищ і процесів, які детерміновані соціальними відносинами та зв'язками, в результаті чого виникає цілісний соціальний організм. Окремі соціальні явища та процеси виступають як системоутворюючі елементи, без яких неможливе існування тієї чи іншої соціальної системи (різновиду). Соціальна структура суспільства є частиною соціальної системи і об'єднує два компоненти - соціальній склад і соціальні зв'язки. У найзагальнішому вигляді вона розуміється як сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних груп, соціальних інститутів і відносин (зв'язків) між ними. У свою чергу, будь-яка соціальна система (в тому числі і суспільства) містить визначену соціальну структуру. "Соціальний склад" - це набір елементів, які складають дану структуру. Другий компонент являє собою набір зв'язків цих елементів. Таким чином, поняття соціальної структури включає в себе, з одного боку, соціальний склад або сукупність різних типів спільностей всередині суспільства, з іншого боку - це соціальні зв'язки всіх складових частин. Виходячи із розуміння суті соціальної структури суспільства, можна визначити її як сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою впорядкованих щодо один до одного соціальних спільностей, верств, груп, а також відносин між ними. Це - свого роду "анатомія" суспільства, об'єктивний диференційований поділ суспільства на окремі прошарки, групи, які об'єднуються на основі однієї або кількох ознак.

Вивчаючи соціальну структуру суспільства, соціологія аналізує процеси виникнення або стирання граней між різними групами, прошарками (зближення, віддалення за різними критеріями). Соціальна структура означає стійкий зв'язок соціальних елементів у соціальній системі. Основним елементом соціальної структури є соціальні спільності (класи, прошарки, нації, професійні, демографічні, територіальні, політичні групи, але не випадкові нестійкі об'єднання людей). Кожний з цих елементів, у свою чергу, є складною будовою, притаманною певним внутрішнім прошаркам, зв'язкам. Соціальна структура відображає особливості соціальних відносин класів, професійних, культурних, національно-етнічних та демографічних груп, які визначаються місцем та роллю кожної з них у системі економічних відносин. Соціальна структура формувалася, "карбувалася" в процесі історичного розвитку. Вона і нині видозмінюється.

Системний аналіз суспільства ми проведемо крізь призму соціальної диференціації (тобто поділення, розрізнення) суспільства. Члени суспільства можуть бути розрізнені (диференційовані) за багатьма особливостями, ознаками, до яких належать:

■ біологічні (стать, вік, раса);

■ інтелектуальні особливості (розумовий рівень, здатність);

■ соціальні особливості (освіта, матеріальний стан, спосіб життя);

■ функції, або соціальні ролі, статуси в рамках різних сфер діяльності суспільства.

Ці особливості диференціюються в кожному суспільстві по-різному. Існують різні способи, критерії оцінки ролі ряду особливостей. Саме принцип та ознаки диференційованості (розрізнення в якісно-кількісному вимірі) служать умовою подальшого розрізнення людей, груп в ієрархічній впорядкованій системі, статусно-рольовій системі - стратифікації.

Аналіз соціальної структури сучасного суспільства (рис. 1) виділяє такі елементи-зрізи:

■ соціально-класові (соціальні прошарки, групи, страти);

■ соціально-професійні;

■ соціально-демографічні;

■ соціально-територіальні (поселенські спільності);

■ соціально-етнічні (нації, народності).

Рис. 1

Кожен із цих елементів (системи спільнот) поділяється на велику кількість різних соціальних формувань.

Найголовнішим структурним компонентом соціальної структури є соціально-класовий або стратифікаційний зріз, який має подвійний характер: виступаючи водночас і як елемент цілого (соціальної структури), і як "соціальна випуклість", наслідок "взаємодії" інших соціальних зрізів, детермінованих певними диференційованими ознаками (рис. 2. Основні соціальні зрізи суспільства та їх позиціювання).

Рис.2

Соціальна структура розкриває внутрішню будову і всю багатомірність зв'язків у суспільстві. А стратифікація (або стратифікаційна структура) пов'язана із ієрархічно (домінанта кількісних параметрів) організованою взаємодією людей. Основними елементами соціальної структури є індивіди (люди), які займають певні соціальні позиції (статуси) в суспільстві і виконують у ньому певні соціальні функції (ролі). На основі статусно-рольових ознак і виникає об'єднання людей в групи та інші соціальні спільності. Тому соціальну структуру суспільства визначають ще і як сукупність статусів, ролей та інших ознак. У свою чергу, ролі та статуси - це похідні суспільного поділу праці, які засвоюються індивідами в процесі соціалізації (виховання, освіти, сприйняття та освоєння соціальної дійсності). Це, можна сказати, будівельні цеглинки соціальної структури.

Статус - це соціальне становище людини в суспільстві, узагальнена характеристика, яка охоплює професію, економічне становище, політичні можливості, демографічні характеристики людини. Він являє собою і певну позицію людини в соціальній структурі певної спільноти або суспільства, пов'язану із іншими позиціями через систему можливостей, прав, обов'язків. Розрізняють соціальний та особистий статус. Про соціальний вже йшлося, а особистий визначається становищем, котре людина займає в малій або первинній групі, залежно від того, як вона оцінюється членами колективу за своїми індивідуальними якостями. Кожен із нас, так чи інакше, є носієм багатьох соціальних та особистісних статусів, оскільки бере участь у функціонуванні та взаємодії багатьох великих та малих соціальних групах.

Не менш важливим елементом структури суспільства виступає соціальна роль. Вона поєднана із статусом, характеризуючи його динамічну, поведінкову сторону. Статус вимагає від людини соціально схвалюваної поведінки, реалізації прав та обов'язків, психологічного ототожнення, ідентифікації себе зі своїм статусом. Модель поведінки, яка орієнтована на конкретний статус, із виконанням відповідних функцій можна назвати соціальною, статусною роллю. Вимоги та норми поведінки суспільство визначає для статусу заздалегідь. У свою чергу, кожна позиція та виконуюча роль визначаються колом прав та обов'язків. Права визначають можливості вільного вибору дії. Обов'язки обмежують вибір вимушеним виконанням тієї чи іншої дії. Водночас права та обов'язки міцно пов'язані між собою таким чином, що одне визначає інше.

У соціології поняття "соціальна структура" застосовується у широкому та вузькому значеннях. (У широкому (узагальненому) - мова вже йшла). У вузькому розумінні, "соціальна структура" частіше застосовується для аналізу соціально-класових та соціально-групових спільнот. Соціальна структура у цьому розумінні - це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих один з одним класів, соціальних прошарків та груп.

Існує декілька теорій та концепцій соціальної структури. Історично однією з перших є марксистська концепція, в котрій головне місце відводиться соціально-класовій структурі суспільства, яка являє собою взаємодію трьох основних елементів: класів; суспільних прошарків і соціальних груп. Ядром соціальної структури є класи, головною ознакою яких є відношення до засобів виробництва і відношення до власності (володіння або неволодіння), що визначає роль класів у суспільній організації праці і в системі влади (ті, хто править, і ті, ким правлять; "керівники" та "підлеглі"), їх благоустрій (багаті та бідні). А боротьба класів є рушійною силою суспільного розвитку.

Окрім класів, структурними компонентами суспільства є також прошарки - проміжні або перехідні суспільні групи, які не мають чітко вираженого специфічного відношення до засобів виробництва. Вони можуть бути як внутрікласові (як частина класу: велика, середня, дрібна сільська буржуазія, промисловий та сільський пролетаріат, робітнича аристократія), так і міжкласові прошарки. До них відносять: пролетарську інтелігенцію, буржуазію, дрібну буржуазію. Це дає підстави іноді використовувати поняття "соціально-прошаркова" структура суспільства. Це поняття не повністю є тотожним соціально-класовій структурі, але, на думку марксистських соціологів, дозволяє конкретизувати соціальну структуру суспільства.

При більш широкому підході до інтерпретації соціальної структури з цієї позиції значне місце відводиться поняттю "соціальний інтерес" - як реальним життєвим прагненням людей, груп, котрими вони керуються у своїх діях і котрі визначають їх об'єктивне становище в соціальній системі. На основі вищевикладеного, можна дати визначення класам. Це - великі соціальні групи, які різняться щодо ролі в усіх сферах життєдіяльності суспільства і які формуються та функціонують на основі корінних соціальних інтересів.