Соціологія - Сірий Є.В. - 4. Соціальне відтворення та трансформація суспільства

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність є серйозними позитивними чинниками суспільного розвитку, стабілізуючи конкретно-історичне суспільство, "адаптуючи" його до змін в ситуації економічних політичних та інших типів відносин. Але самі по собі соціальні переміщення не змінюють характеру соціальної стратифікації та соціальної структури. Здатністю і функцією соціальної стратифікації та соціальної мобільності є соціальна стратифікація і соціальне відтворення та трансформація суспільства. Соціальна стратифікація – це процес соціального відтворення більш-менш однорідних сукупностей осіб, які і створюють ієрархічну структуру суспільства. Процес соціального відтворення (відтворення соціальних відносин та індивідів (з набором соціальних ролей, функцій, статусів) є серцевиною перетворень у стратифікаційних системах, яке віддзеркалює дію універсальних закономірностей соціального розвитку і специфічні риси розвитку конкретних соціальних організмів (держав, регіонів), національні традиції, норми, цінності і т. ін. Таким чином, соціальне відтворення втілює тенденцію зміни соціальної структури. Воно включає в себе відтворення раніше існуючих елементів соціальної структури і відносин, а також виникнення та розширення нових елементів соціальної структури та відносин, в ході чого йде процес формування нових індивідів, їх змін і розвитку. Категорія "соціальне відтворення" розкриває здатність творчої діяльності людини виробляти не лише якийсь результат, а й постійно зберігати, відновлювати, підтримувати, відтворювати "собі подібне" середовище, умови, засоби і цілі життєдіяльності людей, всю систему соціальних відносин.

Одним з фундаторів філософії соціального відтворення є французький соціолог П. Бурд'є, який через категорію "соціальний капітал" вивів суттєвість "стратифікаційних" зв'язків між індивідами. Ідентифікаторами соціального капіталу виступають спільні основні та допоміжні стратифікаційні критерії: рівність за майновими, владними, авторитетними критеріями, освітнім, культурним, професійним і т. ін.

Явища соціальної стратифікації, мобільності, соціального відтворення мають слабку історичну усталеність і в більш конкретній формі відображають механізм зміни соціальної структури суспільства. Вони характеризуються латентністю у відношенні до більш узагальненої категорії – соціальна трансформація, яка характеризує сукупність соціальних перемін як конкретних суспільств, так і глобального суспільства ще й в історичному ракурсі. Під соціальною трансформацією розуміється процес внутрішніх змін суспільства у плані досягнення нового рівня впорядкованості та організованості його в усіх сферах життєдіяльності з метою подолання втрати суспільної рівноваги, крайньої соціальної напруги. В соціальній трансформації відображаються загалом соціально-політичні, – економічні та культурні переміни суспільства у порівняно довготривалому проміжку (елемент історичності) часу. Зміни, як правило, відбуваються, перш за все, в політичній та державній системах; проходить оновлення економічних основ даної суспільної системи; охоплюється перемінами психологія та "дух" суспільства. Саме тому соціальну трансформацію ставлять поряд, а іноді використовують замінником усталених термінів, які позначають процес змін у суспільстві, таких, як: еволюція, революція, реформація.

Складовими соціально-трансформаційного процесу слід вважати:

■ переоцінку власного існуючого стану;

■ перебудову (демонтаж) старої соціальної системи, ліквідацію її наявних невідповідностей існуючому рівню розвитку суспільства;

■ нове самовизначення суспільства (висування та обґрунтування шляхів подальшого розвитку).

Контрольні запитання:

1. Соціальна диференціація, її види, критерії, ознаки.

2. Теорія соціальної стратифікації, стратифікаційні моделі соціальної нерівності.

3. Соціальна мобільність та її чинники. Різновиди соціальної мобільності.

4. Поняття соціальних процесів, їх характеристика та різновиди.

Тема реферату:

1. Механізм формування стратифікаційної моделі сучасного українського суспільства .

Додаткова література (до теми 7):

Головаха Є. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні. - К., 1997.

Гидденс Е. Стратификация и классовая структура // Социол. исслед. – 1992. – №9.11.

Ильин В. Социальная стратификация. – Сыктывкар, 1991.

Ильин В. Основные контуры системы социальной стратификации общества государственно-монополистического социализма // Рубеж. – 1992, № 1.

Кордонский С. Социальная структура и механизм торможения // Постижение. – М.: Прогресс, 1989.

Комаров М.С. Социальная стратификация и социальная структура // Социол. исслед. - 1992. – № 7.

Куценко О. Общество неравных. Классовый анализ неравенства в классовом обществе. – Харьков, 2000.

Мостовая И В. Социальное расслоение. Символический мир метаигры. - М., 1996.

Нечаев В. Я. Социология образования. - М., 1992.

Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.

Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. Вип. 1, 3. - Львів, 1996.

Шаповалов В. А. Высшее образование в социокультурном обществе. - М., 1994.