Соціологія - Сірий Є.В. - 7. Тестові методики

У літературі немає одностайної думки про час появи тестів. Одні вважають, що історія тестів налічує понад 4 тисячі років. Інші пов'язують їх появу з іменем американського психолога Д. Кеттела, який в кінці XIX ст. написав роботу про тести.

Однак ті методи, які нагадують тести в більш широкому розумінні, мають давню історію. В Давньому Єгипті, наприклад, тільки той міг бути посвяченим у жерці, хто був здатний витримати перевірку на те, що називається професійною гідністю. У Давньому Китаї перший відбір персоналу для державних посад відбувся в 2200 роках до н. е. у вигляді конкурсів з: музики, стрільби, кінної їзди, мови, писання, поезії та ін. Історія Давнього Китаю найбільш відома використанням тестового характеру. Іспити практикувалися також і в Давній Греції (система відбору у Піфагорській школі, у Спарті, Афінах) та Стародавньому Римі. Таким чином, тест виступав як засіб перевірки вмінь людей.

Період капіталізму із елементами високого рівня спеціалізації та інтенсифікації виробництва дав поштовх розвитку "тестових випробувань", що підтверджується на практиці. Цей час визначався практичною потребою вивчення індивідуальних особливостей людей, бо за цим стояв великий економічний інтерес.

Засновником наукового вивчення індивідуальних відмінностей вважається відомий англійський вчений Ф. Гамільтон. Під час проведення у Лондоні міжнародної виставки медичного обладнання (1884), була створена лабораторія з перевірки фізіологічних та психологічних можливостей і особливостей людини. Цим і скористався вчений: за повною науковою програмою вперше було досліджено близько 10 тис. чол. Пропагандист ідей та методів Ф. Гамільтона американський психолог Дж. Кеттел запровадив близько 50 "тестів" перевірки різних психо-фізіологічних якостей людини, і ввів у психологічну науку термін "розумовий тест" (mental test) у 1889 p.

Початок розвитку сучасної тестології (психометрії) у психологічній та соціальній роботі пов'язують з іменем французького лікаря А. Біне, котрий розробив у співавторстві з Т. Симоном вимірювальну шкалу розумового розвитку, відому під назвою "тест Біне-Симона" (1905).

Вперше масові тестування застосовувалися в США в період першої світової війни (під час "масової мобілізації", в процесі якої було "протестовано" близько 1,7 млн солдат і 40 тис. офіцерів). 1 вже початок XX ст. характеризувався застосуванням тестів у практиці прикладних досліджень. Тести швидко почали застосовуватися в усіх країнах світу. Одним з чинників інтенсивного розвитку тестів на початку XX ст. було виникнення великої кількості науково-прикладних проблем (соціально-економічні та соціально-психологічні проблеми праці та позаробочого часу працівників).

Увага більшості вчених-психологів була звернена на вивчення психологічних факторів у трудових процесах, у результаті чого виник новий напрям – психотехніка праці. "Вторгнення" математики в психологію привело до заснування психометрії. У соціології автономізувалася мікросоціологія та відокремилася соціальна психологія, що і послужило формуванню соціометрії. В колишньому СРСР тести застосовувалися переважно у двох сферах – у народній освіті та у сфері профвідбору. В США тести використовувалися при прийомі на роботу, у навчальні заклади, для оцінки знань школярів та студентів, в соціально-психологічних дослідженнях.

Тести використовуються переважно в емпіричних дослідженнях, але більшість спеціальної соціологічної літератури ("Рабочая книга социолога", праці В. А. Ядова) не відносить тести до методу збору даних, а вважає особливою системою використання опитування та спостереження, іноді - як різновид психологічних процедур. Це - і випробовування, і перевірка, і експеримент.

Поняття "соціологічний тест" визначається як система відібраних соціологічними методами висловлювань для респондента з метою отримання валідної, тобто обґрунтованої, надійної інформації про ознаки та характеристики, які нас цікавлять. Основна, найбільш розповсюджена форма інтерпретації тесту - це перелік спеціально підібраних тверджень, згідно з якими респондент висловлює свою думку.

Тест - це об'єктивне і стандартизоване вимірювання вибору поведінки, яке спрямоване на визначення можливості передбачити саме поведінку. Це і метод вимірювання, і оцінка різних психологічних якостей та станів індивіда. Поява тестових процедур зумовлювалася потребою зіставлення (порівняння, диференціації, ранжирування) індивідів за рівнем розвитку або ступенем вираження різних соціальних та психологічних якостей (інтелект, здібності, темперамент, особистісні якості). Кожен тест, що відповідає головним критеріям надійності та валідності (відповідності), містить такі компоненти (інакше кажучи - структура тесту):

1. Інструкція до тесту - де викладено мету тесту і порядок, особливості заповнення анкети (рекомендація в кожному твердженні обрати відповідь, обводячи її кружком).

2. Висловлення тесту - набір питань та відповідей.

3. Ключ шкалювання - співвіднесення пунктів завдань зі шкалами вимірювання якостей, що вказує на те, який саме пункт завдань до якої характеристики належить.

4. Ключ кодування, який дозволяє підрахувати, скільки балів у шкалу додає той чи інший варіант відповіді.

5. Ключ тесту, або інтерпретація отриманих даних.

При формулюванні висловлень тесту корисно дотримуватися таких правил:

■ висловлення повинні бути у міру можливості короткими, зрозумілими для всіх без винятку респондентів;

■ вони не повинні містити натяку на правильну або схвальну відповідь;

■ тестові речення не повинні містити тільки позитивних або тільки негативних суджень;

■ у кожному висловлюванні тесту має стверджуватися щось одне.

Отже, кожний тест складається з набору характеристик вимірюваного явища і шкал, за якими здійснюють вимірювання кожної характеристики. Сукупність цих вимірювань інтегрована в єдиний числовий показник - загальний результат вимірювання - індекс явища, що вивчається.

Одним із критеріїв надійності даного тесту є його точність та валідність. Валідність тесту означає вимірювати те, що він має вимірювати за задумом. Замість валідності в соціологічній літературі використовуються терміни "обґрунтованість", "достовірність", "дієздатність", "адекватність", "узгодженість". Поняття валідність стосується не стільки самого тесту, скільки його мети, ситуації та процедури проведення.

Слід визначити основні принципи, на котрі необхідно зважати, конструюючи тести для застосування їх у масових опитуваннях під час емпіричного соціологічного дослідження:

- універсальність (методика має вимірювати найсуттєвіші індикатори (ознаки) досліджуваного явища, що дає можливість застосувати практично в кожному соціологічному дослідженні, яке передбачає аналіз даного явища);

- інтегральність (обґрунтоване зведення різних вимірювань різноманітних характеристик досліджуваного явища до одного інтегрального показника);

- об'єктивність - чіткість мети вимірювання, котра дозволяє значною мірою уникати спрямовану фальсифікацію суб'єктом результатів тестування;

- компактність (обсяг методики повинен бути компактним з можливістю використання в масових опитуваннях, не переобтяжуючи головного інструментарію дослідження);

- якісність (методика повинна "паспортизуватися" статистичними показниками надійності та валідності);

- стандартизованість - встановлення норм рівня вимірюваного параметра, що дозволяє співвідносити одержані в конкретних дослідженнях дані з певними параметрами;

- чутливість - шкала повинна відповідати досить високій точності вимірювання, що уможливлює реєстрацію різних змін у реальному стані людей;

Тести класифікуються за різними ознаками.

За видами властивостей особи вони поділяються на тести:

- досягнень - це вимір інтелекту, творчості, знання, вмінь тощо;

- особистісні – вимір установки на інтереси, темперамент, характер, мотивації.

Щодо різновиду опитування тести поділяються на індивідуальні і групові.

У науці розрізняють тести:

■ апаратурні (фізіологічні) (як правило, із застосуванням засобів, апаратури для виміру психофізіологічних особливостей людини);

■ "олівець - папір" (графічні);

■ "питання - відповідь" - найбільш поширені в соціології та ін.

На сучасному етапі значно розширено застосування комп'ютерів

при проведенні тестування.