Географія - Гілецький Й. Р. - Структура і принципи розміщення

Значення, місце і роль у господарств

До сучасного машинобудування належить важке машинобудування і металообробка, які охоплюють декілька десятків галузей і підгалузей, об'єднаних між собою спільністю технології і сировини. Залежно від призначення продукції, яку випускає машинобудування, його поділяють на важке, транспортне, сільськогосподарське, виробництво устаткування для легкої і харчової промисловості тощо. Транспортне машинобудування у свою чергу можна поділити на суднобудування, літакобудування та ін.

Рівень розвитку машинобудування значною мірою визначає економічний розвиток країни в цілому.

Основною сировиною для машинобудування є продукція металургійної промисловості. Поряд з тим воно не може обійтися без великої кількості конструкційних матеріалів, які виробляють лісова, хімічна, легка промисловість. Деякі види машинобудування (виробництво екскаваторів, устаткування для металургії тощо) потребують великої кількості металу. Вони належать до метало ємних галузей. Підприємства машинобудування в Україні споживають третину виготовленого прокату, а також 40 % чавунного та 2/3 сталевого литва. Більшість галузей машинобудування необхідно віднести до трудомістких. Особливо це характерно для приладобудування, електронного

тощо, де металу споживається мало, але для виробництва продукції необхідно затратити багато праці. На цих підприємствах зайнята велика кількість кваліфікованих трудових ресурсів.

Для машинобудування характерні спеціалізація і кооперування підприємств.

Технологічні особливості підприємств машинобудування, що випускають дуже різноманітну продукцію, мають подібну структуру. Кожен завод має чотири основні виробництва: ливарне, ковальсько-пресове, механічне та складальне. У ливарному виробництві з металів чи сплавів відливають різні деталі. У ковальсько-пресовому відбувається штампування деталей на пресах або кування з прокату чи злитків. Виготовлені в обох цехах деталі обробляють у механічних цехах на металообробних верстатах. Кінцеву продукцію складають з виготовлених на заводі чи довезених з інших підприємств деталей у складальних цехах.

Структура і принципи розміщення

Галузевий склад, форми організації виробництва та технологічні особливості зумовлюють чинники, що визначають розміщення машинобудівних підприємств.

Основними серед них в сировина (металургійна база), кваліфіковані трудові ресурси, транспортні шляхи і споживач. Підприємства машинобудування побудовані переважно в містах, де є кваліфіковані трудові ресурси і перетинаються транспортні магістралі. До великих міст тяжіють особливо трудоємні і наукоємні галузі машинобудування, а металоємні — до районів із розвинутою чорною металургією.

Виробництво сільськогосподарської техніки, суднобудування, обладнання для вугільної, нафтової, харчової промисловості орієнтується на споживача. Часто поєднуються два, три або всі чотири основні чинники розміщення машинобудівних підприємств.

Підприємства, що виготовляють машини й устаткування для металургії, гірничовидобувної, хімічної, паливної та енергетичної промисловості,. належать до важкого машинобудування. Вони розміщені переважно у Донбасі та Придніпров'ї.

Найбільшими у підгалузі є Новокраматорський та Горлівський машинобудівні заводи, Харківський турбінний завод. Великими центрами важкого машинобудування є також Донецьк, Луганськ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ.

Транспортне машинобудування спеціалізується в Україні на виробництві майже всіх транспортних засобів. Тепловозобудування зосереджене в Луганську і Харкові. У Луганську налагоджено виробництво трамваїв. Вагони виробляють у Ста-ханові, Дніпродзержинську, Кременчуку, залізничні цистерни — у Маріуполі.

У нашій країні розвинуте суднобудування, найбільшим центром якого є Миколаїв. Центрами морського суднобудування також є Херсон, Київ, Керч, а річкового — Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл.

Автомобілебудування розвинуте у Львові (автобусний завод та завод автонавантажувачів), Кременчуку (завод великовантажних автомобілів, де налагоджено й випуск мікроавтобусів "Івеко"), Запоріжжі та Іллічівську (заводи легкових автомобілів), Луцьку (завод вантажо-пасажирських автомашин "Волинянка"), Мелітополі (моторний завод). В останнє десятиліття розпочато випуск тролейбусів у Львові, Дніпропетровську та Києві, автобусів малої місткості у Черкасах.

Центрами літакобудування в Україні є Київ, Харків і Запоріжжя (авіадвигуни), виробництва космічної техніки — Дніпропетровськ.

Електротехнічне машинобудування, яке спеціалізується на випуску електричних двигунів, апаратів, приладів, кабелю та іншої продукції, що призначена для передачі і споживання електроенергії, представлене заводами в Харкові, Києві, Запоріжжі, Полтаві, Львові, Донецьку тощо.

Підприємства електронної й радіотехнічної промисловості розташовані переважно у великих містах, де зосереджені висококваліфіковані трудові ресурси, науково-дослідні інститути. Серед

них виділяються Львівські заводи телевізорів, кінескопів, Київські заводи телевізорів, магнітофонів, транзисторних радіоприймачів, електронно-обчислювальних машин, а також телевізорні заводи Дніпропетровська і Сімферополя, електронних мікроскопів у Сумах.

Найбільшими центрами верстато- і приладобудування в Україні є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Краматорськ, Запоріжжя, Донецьк, Львів.

Основні підприємства тракторного і сільськогосподарського машинобудування розміщені в Харкові (тракторний завод), Дніпропетровську, Тернополі, Ромнах (бурякозбиральних комбайнів), Херсоні та Олександрії (кукурудзозбиральних комбайнів), Кіровограді (тракторних сівалок), Одесі (плугів і культиваторів), Хмельницькому (кормозбиральних комбайнів).

Проблеми й перспективи розвитку

Основні проблеми машинобудування України пов'язані із необхідністю подальшого розвитку економічних зв'язків у постачанні комплектуючих, підвищення якості продукції відповідно до міжнародних стандартів, розширення ринків її збуту як в середині країни так у світі.