Географія - Гілецький Й. Р. - Проблеми й перспективи розвитку

Провідними галузями у Столичному економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна та лісова галузі промисловості, агропромисловий, будівельний, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Паливна промисловість та електроенергетика спеціалізуються на видобутку палива та виробництві електроенергії на теплових (Трипільська) і гідро- (Київська) електростанціях. Власних паливно-енергетичних ресурсів у районі не вистачає, а тому їх завозять з інших регіонів.

Металургійна промисловість спеціалізується на видобутку титанових руд та їх збагаченні на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті.

Район спеціалізується на виробництві різноманітної продукції машинобудування. Особливого розвитку набули транспортне машинобудування (літакобудування, суднобудування), верстато- і приладобудування, радіоелектронне та електротехнічне машинобудування. Найбільшими центрами галузі є Київ, обласні центри, а також Ьіла Церква, Бердичів, Умань та інші міста, де зосереджена значна кількість кваліфікованих трудових ресурсів.

До хімічної промисловості входить, в основному, хімія органічного синтезу — виробництво полімерних матеріалів (Київ. Чернігів, Житомир, Прилуки), гумотехнічних виробів (Київ, Біла Церква), ліків (Київ).

Лісова і деревообробна промисловість набули найбільшого розвитку в поліській частині району, де вони орієнтуються на власну сировинну базу. Деревообробна промисловість зосереджена також у великих містах Лісостепу, враховуючи наявність значної кількості споживачів продукції. Основні центри — Чернігів, Малин, Київ, Бровари, Коростень та ін.

На місцеву сировину і споживача зорієнтована потужна промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство Столичного економічного району має добре виражені дві зони спеціалізації: поліську (зернові культури, льон-довгунсць, картопля, хміль, молочно-м'ясне тваринництво) і лісостепову (зернові культури, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молочно-м'ясне тваринництво і свинарство).

До харчової промисловості у районі належить цукрова, спирто-горіл-чана, плодоовочеконсервна, м'ясна, молочна, олійно-жирова галузі. Обслуговують потреби населення борошномельна, хлібопекарська, кондитерська, макаронна та інші галузі. Легка промисловість тільки частково працює на власній сировині (лляна, вовняна, шкіряно-взуттєва). Решта тканин виробляється із довізної бавовняної та хімічної сировини. Найважливіші підприємства галузі розміщені у Києві, обласних центрах, Бердичеві, Білій Церкві, Прилуках.

Центральне економіко-географічне положення району зумовило формування транспортної системи з густою мережею шляхів сполучення. Найбільший вантажо- і пасажирообіг здійснює залізничний транспорт, на другому місці — автомобільний. Важливу роль відіграють повітряний, річковий, трубопровідний.

Загальнодержавне значення мають науковий і культурно-освітній комплекси, які зосереджені у Києві та обласних центрах. Рекреаційний комплекс району перебуває у стадії формування й у перспективі матиме міжнародне значення. Основні райони оздоровлення сьогодні — Дніпро з прилеглими територіями, окремі об'єкти Полісся, а туризму — міста Київ, Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.

Проблеми й перспективи розвитку

Однією з проблем району є великий розрив у рівнях соціально-економій ного розвитку між містом Києвом і віддаленими територіями. Там гостро стоять питання низької народжуваності, високої смертності, безробіття. Не вирішеною залишається проблема тридцяти кілометрової Чорнобильської зони.