Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - 4.1. Особливості сучасних дитячих громадських організацій в Україні

З кожним роком зростає вплив громадських організацій на формування підростаючої особистості. Уже з шести років дитина може стати повноправним членом дитячої громадської організації, участь у якій дає змогу реалізовувати свої здібності та нахили, розвивати лідерські якості, забезпечувати організоване та змістовне дозвілля.

4.1. Особливості сучасних дитячих громадських організацій в Україні

Нині в Україні діють різноманітні дитячі об'єднання: гуртки, секції, клуби за інтересами, літні табори, у т. ч. і дитячі громадські організації. До особливостей їх розвитку зараховують різноманітність організацій; відмову об'єднань, організацій від масового охоплення дітей; неоднакову інтенсивність дитячого руху в різних регіонах, областях, містах, селах; створення досвіду взаємодії, координування зусиль різних дитячих рухів, організацій.

Дитячі громадські організації переважно виникають і діють на базі навчально-виховних закладів, створюючи додаткові можливості для педагогічного впливу на особистісний розвиток дитини. Вони мають достатній потенціал, щоб стати самостійним інститутом, що забезпечує соціальне становлення особистості, залучаючи її до суспільно-корисних справ, формує активну життєву позицію, задовольняючи інтереси особистості, і сприяє її подальшому розвитку. Інакше кажучи, сучасні дитячі громадські організації здатні впливати на формування особистості, бути суб'єктом виховання та соціалізації підростаючого покоління. Для забезпечення ефективної реалізації цього завдання сучасна дитяча організація у своїй діяльності повинна дотримуватись певних принципів (за Р. Литвак):

1. Принцип гуманізації: реалізація видів діяльності з урахуванням інтересів і потреб дітей; виховання на ідеях гуманізму - любові, доброти, милосердя.

2. Принцип свободи вибору: добровільність вступу і виходу з організації, визнання особистості дитини найвищою цінністю, метою і суб'єктом виховного процесу; повага до гідності дитини, потенційних можливостей; спрямованість системи діяльності (її цілей, завдань, змісту, форм і методів) на інтереси і потреби дітей; формування самосвідомості дитини, її активного ставлення до себе і світу; створення реальних можливостей для вибору дітьми видів і змісту діяльності; забезпечення дитині можливості вільно висловлювати власні погляди, повага її прав на свободу думки, отримання і передавання інформації; право дитини вибирати і бути обраною до всіх органів управління об'єднанням; можливість кожного члена об'єднання користуватись матеріальною базою і засобами; повага до інших дитячих організацій та об'єднань, діяльність яких не має асоціального характеру.

3. Принцип самореалізації: стимулювання творчої діяльності; створення можливостей для прояву творчої активності; створення умов для реалізації інтересів, потреб дітей; розвиток ціннісно орієнтованих умінь і навичок; вироблення вміння приймати рішення; розвиток мотиваційно-потребної сфери особистості; розвиток мислення, інтелекту, внутрішньої культури; формування здатності до безперервного збагачення соціального досвіду; забезпечення безперервної діяльності дитини в соціальній сфері; стимулювання і заохочення соціально значущої діяльності дітей.

4. Принцип взаємодії дітей і дорослих: взаємоповага, довіра і культура у відносинах; організація спільної діяльності для передавання і засвоєння дітьми соціального досвіду; надання соціально-педагогічної допомоги, сприяння соціальному, духовному благополуччю, активній участі дитини в житті суспільства.

5. Принцип соціально-педагогічної захищеності дітей: підтримка у дітей позитивних емоцій, оптимістичного погляду на світ, подолання негативних переживань, які травмують дитину; розвиток психологічної стійкості особистості; формування позитивної Я-концепції; створення атмосфери захищеності в мікросоціу-мі об'єднання; запобігання міжособистісним конфліктам, заохочення і розвиток доброзичливих взаємин; захист прав дитини.

6. Принцип романтики та гри в діяльності: розкриття в яскравій формі видатних фактів і подій з життя людства; емоційна насиченість творчих і суспільно корисних справ; використання символіки, атрибутики, ритуалів; розвиток інтересу до наукового пошуку, технічної творчості, мистецтва тощо; активне використання ігрових форм і прийомів в організуванні діяльності; розвиток творчої фантазії.

Дотримання цих принципів діяльності сприятиме ефективному виконанню сучасною дитячою організацією соціовиховних функцій. Основними функціями дитячої організації дослідники вважають:

- розвивальну (забезпечення громадського, морального становлення особистості, розвиток соціальної творчості, уміння взаємодіяти з людьми, ставити і досягати значущих цілей);

- орієнтаційну (забезпечення умов для орієнтації дітей в системі соціальних, моральних, політичних цінностей);

- компенсаторну (створення умов для реалізації потреб, інтересів, актуалізації можливостей дитини).

За виконуваними функціями, характером, напрямом діяльності сучасні дитячі організації в Україні поділяють на групи: організації, орієнтовані на комплексне виховання та саморозвиток особистості дитини (піонерські, скаутські, козацькі); організації, в яких є домінантний напрям діяльності (екологічні, туристичні, спортивні, військово-патріотичні); організації, які орієнтуються на навчальну діяльність (шкільні, учнівські).