Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - Скаутський закон

Скаутський рух в Україні, як і в інших країнах, характеризується спільними ознаками, загальними принципами організації життєдіяльності, типовими формами і методами роботи.

Мета скаутського руху - через участь скаутів у місцевих, національних і міжнародних організаціях виховувати відповідальних і гідних громадян своєї країни, сприяти розвитку молодих людей для розкриття їх фізичного, інтелектуального, суспільного й духовного потенціалу.

Основний принцип виховання - усі складові особистості, тобто фізичні, психічні, інтелектуальні, суспільні й духовні якості, розвиваються у взаємодії. Скаутинг охоплює багато чинників, що сприяють становленню індивіда, але це не означає, що він замінює сім'ю, школу, релігію та інші соціальні інститути виховання, він лише доповнює їх виховну суть. Він має важливе значення у формуванні концепції обов'язків громадянина. Ця мета - фундаментальна, і її потрібно розуміти у широкому сенсі: кожна особистість має бути прогресивною та індивідуальною, водночас вона є невід'ємною частиною суспільства, його політичної структури тощо.

Як і будь-яка громадська організація, скаути мають власні закони, традиції, атрибути, символіку тощо.

Скаутський закон

Закон скаутизму відображає ідеали, до яких слід прагнути в будь-якій діяльності. Дотримуючись скаутського закону, скаут зростає справжнім громадянином. Скаутський закон є основою, на якій будується весь скаутський рух:

1. Честі скаута потрібно довіряти.

2. Скаут вірний.

3. Обов'язок скаута - бути корисним і допомагати іншим.

4. Скаут - друг всім і брат кожному скауту.

5. Скаут ввічливий.

6. Скаут - друг тварин.

7. Скаут підкоряється своїм батькам, а також наказам керівника патруля, скаут-майстра.

8. Скаут усміхається і не сумує за будь-яких труднощів.

9. Скаут ощадливий.

10. Скаут чистий у думках, словах і справах. Традиції. Традиційним для Всесвітнього скаутського руху є світове скаутське джемборі (World Scout Jamboree) - зліт скаутських об'єднань, який відбувається раз на чотири роки. (Останнє, 21-ше, світове скаутське джемборі з нагоди 100-ліття скаутського руху відбулось у 2007 p. у Великій Британії, зібравши 40 тис. учасників зі 158 країн. Наступне відбудеться у 2011 p. у Швеції.

Традиційні свята скаутів: 22 лютого - день народження Р. Баден-Пауелла - святкують як Міжнародний день скаутизму; 1 грудня - День мам скаутів.

Основною традицією скаутів України, як і всього світу, незмінно залишається надання обіцянки як підґрунтя всіх відносин у скаутизмі. Вступаючи до організації, скаути урочисто обіцяють робити все, що від них залежить, щоб виконати обов'язок перед Богом і Батьківщиною; допомагати ближнім; жити за Законом скаутів. Прийом і посвята в скаути дещо відрізняються. Прийом - це формальніша частина, яка засвідчує виконання скаутом усіх підготовчих вимог, отримання дозволу батьків, його реєстрацію в групі. При посвяті необхідний прапор об'єднання або інший символ, місце проведення процедури має бути естетично витримане. Наприклад, можна розробити стежку випробувань, пройшовши якою, претендент збере літери і складе слово "скаутизм".

Символіка та атрибути

Міжнародний символ скаутизму - квітка геральдичної лілії. її зображали на старовинних картах мореплавців, щоб указати розташування частин світу (центральна пелюстка указувала на північ). Такої самої форми надавали наконечникам стріл і списів давніх воїнів. Тобто лілія здавна була знаком сміливих і відважних людей, яким, звичайно, прагне стати і кожний скаут. Лілія також є символом чистоти - вона ніколи не ростиме у водоймі з брудною водою. Ця волелюбна квітка, будучи зірваною, одразу загине, тому що не зносить неволі. Таким повинен бути і скаут: сміливим, сильним, волелюбним, чистим у своїх думках і справах.

Скаутський знак - три пальці правої руки, піднесені догори, означають три частини скаутської обіцянки: виконати обов'язок перед

Богом; допомагати ближнім; жити за Законом скаутів. Кисть правої руки знаходиться на рівні голови і трохи відведена убік. Знак скаутизму нагадує, що сильний завжди захищає слабкого (великий палець прикриває мізинець), а молодший підкоряється старшому.

Скаутський салют віддають правою рукою, торкаючись до правого боку козирка головного убору або, якщо скаут у береті, середини правої брови, або, якщо він у скаутському капелюсі, краю полів капелюха з правого боку. Разом із салютом скаути всього світу використовують скаутське рукостискання: скаут вітається зі скаутом лівою рукою, при цьому мізинець злегка зігнутий і відведений убік. Під час офіційних зустрічей скаутів, разом з рукостисканням лівою рукою, скаут може віддавати салют, однак лише в тому разі, якщо він одягнутий у повну скаутську форму. Вітання правою рукою теж не заборонене, але саме скаутське рукостискання виражає особливий, братський дух, є своєрідним міжнародним пізнавальним знаком. Це привітання започаткував Р. Баден-Пауелл, запозичивши його в африканського племені. Воїни цього племені в правій руці тримали зброю, а в лівій - щит, і при зустрічі з тим, кому хотіли показати свою дружелюбність, перекладали щит з лівої руки в праву, залишаючись при цьому без захисту.

Скаутська форма, як і салют, є однією з перших традицій скаутингу. Під час подорожей або тренувань скаут не повинен боятися забруднити одяг. В урочистих же випадках він має відчувати себе впевнено і святково. Усім цим вимогам і відповідає уніформа скаутів: довгі шорти або брюки, формена сорочка, галстук скаута, головний убір і гольф. Форма, розроблена Р. Баден-Пауеллом, майже не змінилася і нині. Однак скаути різних країн при розробленні своєї форми враховують кліматичні і при

родні особливості та національні елементи одягу. Наприклад, скаут Індії може носити на голові тюрбан, шотландський скаут одягає картату спідницю-"кілт".

Загалом уніформа скаута повинна бути міцною для тривалого носіння; добре пратися, щоб її завжди можна було тримати в чистоті; бути зручною у процесі одягання, щоб скаут міг швидко її одягнути і бути справді "Завжди готовим!". У різних скаутських організаціях різні вимоги до галстуків, головних уборів і деяких дрібних елементів. Постійними залишаються тільки відзнаки, розміщення нашивок і знаки організації. Повною формою сучасного скаута е: формена сорочка; галстук; шорти (брюки) кольору хакі або темно-сині; спідниці для дівчаток тих самих кольорів (можливо з ременем); головний убір; гольф темних кольорів або хакі (єдині в патрулі); взуття темного кольору.

Колір скаутського галстука обирає загін або патруль. Зазвичай він відповідає кольорам прапорця патруля або загону. Також патруль визначає тип вузла і затискач, який для зручності можна закріпити на шнурку і вішати на шию. До шнурка скаут може прикріплювати шкіряні, дерев'яні або глиняні значки таборів, у яких він брав участь. Галстук - не тільки один з основних елементів форми, а й предмет, необхідний у різних ситуаціях. Наприклад, його можна використовувати у разі вивихів і переломів для накладання шин, як сигнальний прапорець, мотузку для зв'язування рук "ворогу" або зав'язати ніс і рот при буревії, вітрі, пожежі для захисту дихальних шляхів.

Взуття скаута повинне бути міцним, зручним, чистим. У походах і таборах скаут зазвичай використовує спортивне взуття (кросівки) або шкіряні туристичні чи армійські черевики. Необхідно користуватись міцними шнурівками. На урочистостях скаут носить однотонні черевики або неяскраві кросівки.

Найпопулярнішими головними уборами скаутів є класичні широкополі скаутські капелюхи і берети (єдиного кольору в патрулі). Іноді трапляються армійські кепі з козирком і "вухами", застібнутими вгорі. На всіх головних уборах скаутів може бути приколена (пришита, вишита) лілія, інший загальноприйнятий у загоні або патрулі скаутський знак.