Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - Графітчики (райтери)

Роликові ковзани та роликові дошки (скей-ти) увійшли в молодіжну моду наприкінці 80-х років. Проте самоорганізація прихильників цього виду розваг припадає на початок 90-х років. Ролерство - це поєднання спорту та стилю життя задля самовираження. За зовнішніми ознаками ролери подібні до сучасних гедоністично-розважальних молодіжних субкультур. Вони організовані, мають виражену еліту, проводять регулярні змагання, їх підтримують владні структури. Київські ролери видають журнал "Екстремум". Ролер-ство поступово переростає в рух прихильників різних екстремальних видів спортивних розваг. Так, у межах ролерської тусовки виокремилися прихильники вело-акробатики, скейтбордисти тощо.

Графітчики (райтери)

Термін "графіті" (італ. graffito - проводити лінії, писати каракулями) означає будь-який напис, знак, самовільно зроблені будь-яким способом на об'єктах суспільної і приватної власності. Графітчики - група молоді, яка займається урбаністичним живописом на стінах архітектурних споруд. У графіті-тусовці майже немає дівчат.

Райтери носять затерті джинси, спортивні куртки. Бомбінг - розмальовування об'єктів - команди графітчиків здійснюють пізно вночі.

Сучасний настінний живопис у 70-ті роки XX ст. в Нью-Йорку започаткував райтер "ТАКІ 183". Він просто надряпав на стіні своє прізвисько. Змістом графіті може стати зізнання в коханні, кумедні підписи і коментарі до різних подій, реклама, політичні, соціально спрямовані вислови. Політичні графіті часто оформлені у вигляді гострих памфлетів, гасел або стилізованих під газетні смути сюжетів. Авторами можуть бути члени політичних партій і груп, радикальних студентських рухів або ж просто незадоволені життям громадяни.

Сучасне графіті - це культурний феномен, про який активно дискутують, знімають фільми (наприклад, "Subway Art" (1984), "Spray-сап Art" (1987)). Деякі художники, які працюють у стилі графіті, визнані не лише у своїй субкультурі, а й серед широкого загалу. Робляться спроби організувати творчі конкурси райте-рів, їх залучають до тематичного оформлення стін будинків, парканів, пустирів тощо.

Сатаністи

Це демоністичний культ, до якого належать прихильники обожнення сил зла, поклоніння Сатані (Дияволу чи Люциферу). Сатанізм як культ зародився у Давньому Іраку, а в Європі особливо поширився в середні віки. Під сучасним сатанізмом слід розуміти різновид наліврелігійного руху, заснованого Е. Кроулі на межі XIX-XX ст. і реанімованого в 60-ті роки в Америці.

За світоглядною суттю, типом об'єднання, формами діяльності сатаністські громади дуже різноманітні. Сатаністи вшановують не Бога, а Сатану, читають Біблію "навпаки", проводять т. зв. чорні меси з використанням чорних свічок, перевернутих розп'ять, ритуальних жертвопринесень (переважно тварин, але відомі випадки жертвопринесень людей). Моральна програма сатаністів відзначається крайнім індивідуалізмом, прагматизмом, егоїзмом, що утверджує особистісні пріоритети, перевагу над усіма, культ сили.

В Україні сатаністи з'явились у 80-ті роки XX ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисленні прихильники є й сьогодні. Умовно їх можна поділити на теоретиків ("ідейних одинаків") та практиків ("групо-виків"). Решта малоорганізовані і діють як молодіжні екстремістські угруповання, чиї світоглядні пристрасті є віковим зацікавленням, яке з часом минає.

Флешмобери

Флешмоб (англ. flash mob - миттєвий натовп) - це нова гра, суть якої полягає в тому, що в певному громадському місці у визначений час ніби випадково з'являється натовп людей. Кожна людина в натовпі робить дивні дії, а потім всі організовано залишають місце флешмобу. Учасники між собою не спілкуються і поводяться так, ніби опинились у вказаному місці випадково. Про зустріч мобери домовляються через Інтернет і sms-повідомлення.

Виник флешмоб у СІЛА. У Нью-Йорку в червні 2003 року до 150 осіб одночасно увійшли до меблевого відділу магазину Macy's і попросили "килим для кохання" за 10 тис. доларів для "приміської комуни". У Денве-рі натовп із 400 осіб розосередився поверхами будівлі. "Пінт!" - кричали ті, що стояли внизу. "Понг" - відповідали їм зверху. При цьому учасники дійства синхронно повторювали рухи кульки для настільного тенісу.

Флешмоберів не можна вважати типовим неформальним об'єднанням, оскільки їм властиві далеко не всі його ознаки. Більшість із них - молодь від 20 до 40 років. Участь у флешмобі тільки добровільна. Його проводять за визначеними правилами і лише для нешкідливої розваги та цікавого проводження часу. Кожний новий флешмоб повинен бути оригінальним, не мати політичного, релігійного або комерційного характеру і не завдавати шкоди. Учасники по змозі не спілкуються під час флешмобу, поводяться просто і невимушено, поважаючи себе і всіх людей довкола.