Географія - Гілецький Й. Р. - Північно-Східний економічний район

Загальні відомості та ЕГП

До складу Північно-Східного економічного району загальною площею 84 тис. км2 входить три області: Харківська, Полтавська і Сумська. Проживають тут 5,6 млн осіб.

Важливими рисами економіко-географічного положення району є те, що на північному сході його межі проходять вздовж кордону України з Росією. На заході й півдні він межує з високорозвинутими Центральним, Центрально-Східним і Східним економічними районами країни. Територія Північно-Східного економічного району розміщена недалеко від паливно-сировинних баз країни — Донбасу та Придніпров'я, а також виходить до Дніпра. Його територію перетинають важливі транспортні магістралі міжнародного значення (залізниці, шосе, трубопроводи).

Населення і трудові ресурси

У районі значний від'ємний природний приріст населення в усіх областях. Особливо великі темпи депопуляції у сільській місцевості. Останнє пов'язано зі значним відтоком молоді із сіл до промислових центрів як у межах району, так і до Києва та міст Донбасу, Придніпров'я. Середня густота населення у районі — 67 осіб на 1 км . Найбільше воно концентрується у містах (рівень урбанізації — 70 %) - та районах, прилеглих до великих і середніх міст. Харків (1,47 млн осіб) став центром великої міської агломерації, що охоплює ще п'ять міст і декілька селищ міського типу. Через це Харківська область виділяється найбільшою серед областей району часткою міських жителів (79 %) та середньою густотою населення — 90 осіб на 1 км2.

Частка українців у Північно-Східному районі — 82 %. Близько 16 % становлять росіяни (у Харківській обл.— 25 %).

Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з трудовими ресурсами, оскільки у районі помітно знизилася частка молодих людей і зросла відповідно — пенсіонерів.

Природні умови і ресурси

З мінеральних ресурсів район порівняно багатий на паливні. Передусім, природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені у Харківській області (Шебелинське, Хрести шевське, Єфремівське та інші родовища), незначні — у Полтавській та Сумській.

У цих двох областях основне значення мають родовища нафти. На півдні Харківської області виявлені поклади кам'яного і бурого вугілля, у Полтавській і Сумській областях — торфу, у кожній з них є запаси бурого вугілля.

Серед інших груп корисних копалин важливими є високоякісні руди Кременчуцького залізорудного району, фосфорити у Харківській та Сумській областях, кам'яна сіль — у Сумській і Харківській областях та інша будівельна сировина у родовищах Північно-Східного району.

Водні ресурси формуються, в основному, численними лівими притоками Дніпра та Сіверським Дінцем з Осколом. Усі річки мають рівнинний характер течії, весняну повінь у період танення снігів. Основні масиви лісів зосереджені у північній поліській частині Сумської області. Окремі адміністративні райони Харківської та півдня Сумської областей також характеризуються значною лісистістю. На території району ростуть переважно листяні ліси, які пов'язані з річковими долинами.

Рельєф низовинний з незначними висотами, які лише на відрогах Середньоросійської і Донецької височин перевищують 200 м. Клімат району континентальний, тобто зими тут найхолодніші в Україні, а літо порівняно спекотне і сухе.

У межах Північно-Східного економічного району є всі три природні зони, які виражені на території України. Північ Сумської області — це мішані ліси Полісся із сірими лісовими та дерново-підзолистими ґрунтами. Більшість території займають лісостепи, а крайню південну частину — степи з родючими чорноземами.

Рекреаційне значення у районі мають байрачні ліси, мальовничі долини річок, мінеральні води Полтавської та Харківської областей.