Статистика - Опря А.Т. - § 1.3. Предмет статистки

1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки

Визначити предмет будь-якої науки - означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також характер взаємовідносин з ними. Питання визначення предмета (також змісту і структури) статистичної теорії суспільних явищ і процесів являє собою об'єкт пожвавлених дискусій протягом усієї історії розвитку статистики. Актуальним воно залишається і на сучасному етапі розвитку статистичної науки. Управління народним господарством в умовах переходу до ринкових відносин висуває нові вимоги до статистико-економічного аналізу суспільних явищ, розкриття специфічних тенденцій і закономірностей у змінах цих явищ, зумовлених новими формами і методами господарювання. Слід враховувати також тенденції і закономірності в розвитку статистичної науки. Перш за все це загальний процес "математизації" всіх наук і статистичної зокрема. Істотних змін набувають організація і форми проведення статистичного спостереження у зв'язку з широкою автоматизацією статистичних розрахунків.

Питання про зміст статистичної науки (а звідси і про її предмет) вважається одним із складних. Для вірного його розуміння треба виходити насамперед із висловленої вище думки про співвідношення якісного і кількісного аналізу суспільних явищ.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування, розвитку та взаємозв'язку.

Отже, предметом дослідження статистики є масові явища соціально-економічного життя; вона вивчає кількісну сторону цих явищ у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом у конкретних умовах простору та часу.

Важливо відзначити, що особливістю статистики є те, що вона вивчає масові суспільні явища, а це означає, що в статистичних показниках узагальнюються ті чи інші факти досліджуваних сукупностей. У своїх показниках статистика, характеризуючи конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє відмінності окремих рис, об'єднує окремі елементи в однорідні групи, виявляє певні типи досліджуваних явищ.

Масовому явищу притаманна особливість наявності в ньому множини елементів схожих за істотними властивостями. Наявність певної властивості у будь-якого поодинокого елемента є випадковістю. Об'єднання таких елементів у єдине ціле нівелює дію випадковості, тобто дає результат практично незалежний від випадку.

Спираючись на данні масових суспільних явищ, статистика за допомогою кількісних характеристик показує ступінь розвитку явищ (чи процесів), напрямки та темпи їх змін, характер (тісноту) взаємозв'язку та взаємозалежності.

Широке впровадження математико-статистичних методів в економічний аналіз, автоматизація процесів збирання, зберігання, передачі і обробки статистичної інформації зумовлюють нові підходи щодо визначення предмета, змісту і структури статистичної теорії суспільних явищ і процесів.

Найбільш вдало (на нашу думку) зазначене питання висвітлене вченим-статистиком В. І. Сіськовим. Його принциповий підхід до розробки змісту статистичної теорії і визначення її предмета ґрунтується на співвідношенні якісного і кількісного аналізу. Виходячи з цієї принципової позиції, розглянемо зміст теорії статистики, зокрема соціально-економічної, за такою логічно-структурною схемою: 1 - принцип побудови системи статистичних показників; 2 - класифікація і зміст типів статистичних задач; 3 - поняття і принципи формування однорідної статистичної сукупності; 4 - система статистичних методів аналізу; 5 - зміст і організація статистичної інформації.

Наявність у підручниках і навчальних посібниках переважно питань статистичної методології слід вважати об'єктивно необхідним, але коли мова йде про предмет статистики, то мається на увазі статистика не стільки як навчальна дисципліна, скільки як наука, завданням якої є пізнання кількісних сторін масових суспільних явищ у конкретних умовах простору і часу. Навчальний предмет "Статистика" включає як загальні закони для всіх масових явищ, так і статистичний метод. Але коли вивчають певний масовий процес, загальні закони масових явищ дають основу для методу його дослідження. Звідси можна зробити висновок, що статистика як навчальний предмет зводиться до вивчення в основному статистичного методу.

У науковій статистичній літературі е різні погляди відносно визначення предмета статистики як науки, Окремі автори навіть не визнають наявність предмета у статистиці, вважаючи її наукою методологічною. Безпідставність такої точки зору очевидна, адже немає безпредметних наук і самі методи як вже зазначалось, зумовлені її предметом. Прихильники цієї точки зору забувають про існування економічної статистики, галузевих статистик та статистик сфер діяльності, тобто статистик, пов'язаних з практичною діяльністю.

Переважна більшість вчених-статистиків є прихильниками визначення статистики як суспільної науки, а звідси і визначення її предмета згідно із концепціями, викладеними вище. Слід визнати аксеоматичним, що оскільки об'єктом вивчення статистики є суспільство, її відносять до суспільних наук. Але на відміну від інших суспільних наук (останні мають один об'єкт і предмет) статистика має специфічний предмет. Наприклад, якщо політекономія пізнає суспільство за допомогою таких категорій, як товар, гроші, вартість, кредит тощо, у статистиці в ролі основних категорій виступають узагальнюючі статистичні показники.