§ 12.1. Статистичні таблиці, їх види і правила оформлення
Результати обробки статистичних даних оформляють у вигляді статистичних таблиць. Статистична таблиця - це форма раціонального і наочного викладення цифрових характеристик досліджуваних явищ і їх складових частин. За допомогою інформації у вигляді зведених статистичних таблиць створюється можливість характеристики явищ з погляду їх розміру, структури та динаміки розвитку. А стислість і наочність форм зображення даних у таблиці зумовлюють їх сприймання, розуміння й аналіз. Адже таблична форма дозволяє викласти матеріал найбільш зручно, компактно, наочно і раціонально.
До складових статистичної таблиці належать вертикальні графи, горизонтальні рядки, які, перетинаючись, утворюють клітини, а також відповідні заголовки. У сукупності зазначені елементи форми таблиці утворюють її макет (рис. 26).
Рис.26.Схема макету статистичної таблиці
Статистична таблиця має загальний і внутрішні заголовки Перший з них у стислій формі відображує зміст таблиці. Останні -пояснюють змістовне навантаження відповідних рядків і граф.
Основними елементами статистичної таблиці є підмет і присудок.
Підметом таблиці є одиниці статистичної сукупності, або їх групи, які характеризуються показниками. Присудок таблиці - це система показників, які характеризують підмет.
Залежно від побудови (розробки) підмета статистичні таблиці поділяють на три групи: прості, групові, комбінаційні.
1. Таблиця проста, або перелікова, містить зведені показники щодо переліку одиниць спостереження, переліку хронологічних дат або територіальних підрозділів. Відповідно їх називають таблицями простими, або переліковими, хронологічними, або територіальними. Отже, в підметі простої таблиці перелічуються одиниці сукупності (підприємства, виробничі підрозділи, види продукції тощо) або одиниці часу (роки, квартали, місяці тощо).
2. Таблиця групова містить зведення про сукупність, розчленовану на окремі групи за однією ознакою. При цьому кожна група може бути охарактеризована рядом показників (табл. 91).
Таблиця 91
Групування підприємств за розміром посівної площі зернових культур
Групи підприємств за розміром посівної площі | Кількість підприємств у групі | Посівна площа, га | Урожайність, ц/га |
І-до 500 | 3 | 460 | 36,3 |
II - 500-700 | 5 | 680 | 39,6 |
III - 700 - 900 | 16 | 810 | 43,8 |
IV - 900 - 1100 | 4 | 1030 | 50,6 |
V-понад 1100 | 3 | 1270 | 53,2 |
Всього | 31 | - | - |
3. Таблиця комбінаційна - у підметі такої таблиці містяться групи за двома і більше ознаками (табл. 92 ).
Таблиця 92
Вплив якості Грунту та кількості внесених добрив на урожайність зернових культур
Показники | Групи підприємств за якістю ґрунту, балів | |||||
І -до 50 II -50-70 III - понад 70 | ||||||
підгрупи підприємств за кількістю внесених мінеральних добрив, ц діючої речовини | ||||||
до2,5 понад 2,5 до 2,5 понад2,5 до 2,5 понад 2,5 | ||||||
Кількість підприємств у групі | 3 | 6 | 4 | 7 | 6 | 3 |
Урожайність, ц/га | 32,7 | 39,6 | 40,2 | 43,4 | 45,0 | 52,6 |
Статистичні таблиці можуть бути побудовані за принципом розробки їх присудка, а саме: з простою розробкою присудка та із складною розробкою присудка. У таблиці з простою розробкою присудка показники, які характеризують підмет, не пов'язані між собою (табл. 93), а у таблиці складною розробкою присудка такі показники пов'язані між собою (табл. 94 ).
Таблиця 93
Макет статистичної таблиці з простою розробкою присудка
Бригади підприємства | Кількість працюючих, чол. | У тому числі | |||
чоловіки | жінки | з виробничим стажем, років | |||
до 5 | понад 5 | ||||
1 | |||||
2 | |||||
3 |
Таблиця 94
Макет статистичної таблиці з складною розробкою присудка
Бригади підприємства | Кількість працюючих, чол. | У тому числі з виробничим стажем, років | |||
до 5 | понад 5 | ||||
чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | ||
1 | |||||
2 | |||||
3 |
Вигляд статистичної таблиці залежить не від розробки присудка, а від побудови підмета.
При побудові комбінаційних таблиць найчастіше використовують комбінаційне групування за 2-3 ознаками. Якщо виділяти більшу кількість груп і підгруп, одержимо досить громіздке групування. Наприклад, якщо за першою ознакою виділити 2 групи, за другою -3, за третьою- 4, то у підметі такого групування одержимо 24 рядки (2x3x4), не рахуючи підсумкових рядків по групах і загального підсумку. Тому з введенням кожної нової групувальної ознаки число рядків у кілька разів збільшується, що значно ускладнює читання такої таблиці і та аналіз.
Слід також враховувати ту обставину, що при комбінаційному групуванні за кількома ознаками відбувається велике подрібнення сукупності на групи і підгрупи. У результаті цього в одержаних підгрупах може виявитися недостатня кількість одиниць спостереження. У такому разі числові показники не будуть характеризувати типові властивості, адже вони не втрачають своєї індивідуальності.
Результати комбінаційного групування за великою кількістю ознак навіть при невеликій кількості інтервалів важко сприймаються, а сама таблиця втрачає свою найважливішу перевагу - наочність. Тому комбінаційні таблиці доцільно складати не більше як за трьома факторами та кількістю інтервалів не більше трьох (інколи чотирьох).
Уперше прості і групові таблиці були застосовані при вивченні статистичних даних у 1727 р. І. К. Кириловим, а комбінаційна таблиця була розроблена і запропонована у 1882 р. А. П. Шлікевичем,
Для досягнення найбільшої виразності статистичної таблиці необхідно при її оформленні дотримуватися певних правил. Розглянемо їх.
1. Форма статистичної таблиці повинна бути узгоджена із раніше існуючими таблицями для забезпечення можливості порівняння даних за ряд відрізків часу.
2. Назва таблиці (загальний заголовок) повинна коротко і точно характеризувати основний її зміст. Ця вимога рівною мірою стосується і назв підмета та присудка таблиці. Якщо загальний заголовок недостатньо докладно сформульований, то можна зробити примітки до нього.
3. У таблиці (в загальній назві або в назвах підмета і присудка) повинно бути вказано, якої території або якого періоду чи моменту часу стосуються наведені дані, а також характер цих даних (фактичні, нормативні, розрахункові і т. д.).
4. Показники таблиці повинні мати одиниці виміру. Якщо для всіх показників використовується одна одиниця виміру, її пишуть наприкінці заголовка таблиці, а якщо їх кілька - в кінці рядків або граф.
5. Усі числові значення даного показника зазначаються з однаковою точністю.
6. Якщо кількість показників підмета і присудка таблиці досить велика, то їх нумерують. При цьому графи, які містять перелік об'єктів або їх груп, позначають великими літерами алфавіту, а графи з показниками присудка - арабськими цифрами.
7. У кожній клітині таблиці слід писати відповідне -число або умовні знаки, які мають таке значення: ... (три крапки) - відсутність даних, або робиться запис "немає зведень"; - (тире) - замість нульового значення або якщо числове значення не має логічного змісту чи неможливе зовсім; число 0,0 ставиться у тих випадках, коли величина показника не перевищує 0,05.
8. Таблиця повинна бути замкненою, тобто мати підсумки (в цілому по групах і підгрупах).
9. Якщо по тексту зустрічаються дві і більше таблиць, їх нумерують арабськими цифрами. Номер таблиці ставиться перед її назвою, слово "Таблиця" і знак "№" не пишуть.
При необхідності до таблиці дають примітки і зноски. Примітки даються у випадках необхідності додаткових пояснень щодо показників таблиці. У зносках вказують джерела зведень, наведених у таблиці, уточнюють дату тощо.
Грамотно складена статистична таблиця є важливим засобом викладення обробленого статистичного матеріалу та його аналізу.
12.2.1. Роль і значення графічного методу в наукових дослідженнях
12.2.2. Основні елементи статистичного графіка
12.2.3. Види статистичних графіків і способи їх побудови
ПРОГРАМОВАНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
МОДУЛЬ І
Тема 1. Методологічні засади статистики
Тема 2. Статистичне спостереження
Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
МОДУЛЬ 2