Страхові послуги - Яворська Т.В. - 11.4. Страхові послуги при проведенні будівельно-монтажних та експлуатаційних робіт

Ризики, що пов'язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами зі створення та використання складного технічного обладнання, машин, техніки, можна страхувати. У світовій практиці страхування технічних ризиків включає:

страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR);

страхування монтажних ризиків (EAR);

страхування машин;

- страхування електронних пристроїв (в Україні предмети, що належать до електронних пристроїв, страхуються на умовах страхування майна).

Перший договір страхування монтажних робіт від усіх ризиків було підписано в 1924 р. Договір страхування будівельних об'єктів уперше було укладено в 1929 p., коли будувався міст Ламбет у Лондоні. Нині страхування будівельно-монтажних ризиків активно поширюється в країнах з розвинутою ринковою економікою. У Німеччині існує близько 100 страхових компаній, які займаються страхуванням будівельно-монтажних ризиків [3, с. 50]. Для координації діяльності страхових компаній із різних країн світу створена Міжнародна асоціація страховиків технічних ризиків (ІМІА).

В Україні страхування технічних ризиків є добровільним. Ринок страхових послуг при проведенні будівельно-монтажних робіт дещо відрізняється від практики іноземних страхових ринків. На світовому ринку існує два окремих поліси — страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR) та страхування монтажних ризиків (EAR). В Україні ці два поліси об'єднані в один — страхування будівельно-монтажних ризиків, хоча подальше перестрахування на світовому ринку здійснюється окремо.

Страхувальниками можуть бути всі учасники будівництва: замовники, архітектори, будівельні організації, інженери тощо. Об'єктами страхування будівельно-монтажних ризиків є:

будівельно-монтажні роботи, включаючи всі матеріали;

будівельні машини й обладнання;

об'єкти на будівельному майданчику (будинки, споруди, інженерні мережі);

інше майно, що пов'язане з будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом;

відповідальність перед третіми особами.

Об'єкт страхування вважається застрахованим тільки на тій території, що зазначена у договорі страхування. За угодою сторін строк страхування встановлюється:

на весь період проведення робіт згідно з договором на будівництво об'єкта;

на окремі етапи робіт;

на календарний строк.

Страхова сума визначається згідно з проектно-кошторисною документацією, бухгалтерським балансом чи в окремих випадках — за згодою між страховиком і страхувальником. Протягом дії договору страхування розмір страхової суми може збільшуватися в міру освоєння страхувальником капітальних вкладень.

Страхова сума найчастіше визначається у таких розмірах:

для будівельно-монтажних робіт — у розмірі повної (проектної) вартості;

для будівельних машин і обладнання, об'єктів на будівельному майданчику — у розмірі їх ринкової вартості;

ліміт відповідальності перед третіми особами — за домовленістю.

При укладенні договору страхування будівельно-монтажних ризиків застосовується умовна або безумовна франшиза, яка може визначатися як на окремі об'єкти страхування, так і на окремі види ризиків. Відповідальність страховика розпочинається після розвантаження матеріалів, устаткування чи обладнання на будівельно-монтажному майданчику, але не раніше обумовленої в договорі страхування дати, і закінчується у разі виконання всього обсягу будівельних і монтажних робіт, але не пізніше дати, вказаної у договорі страхування.

Отже, основними видами страхування технічних ризиків є: страхування будівельного підприємця від усіх ризиків; страхування монтажних ризиків; страхування машин; страхування електронних пристроїв.

Короткі підсумки

Страхові послуги в аграрному секторі допомагають компенсувати агровиробникові втрати врожаю через несприятливі природні умови та покращити його фінансове становище. Вітчизняний розвиток аграрного страхування має свої особливості, і зокрема: відносини страхових компаній з сільгоспвиробниками мають формальний характер; складає незначну частку у портфелі страхових компаній; є збитковим видом страхування і лише за умови перестрахування ризиків у закордонних компаніях українські страховики можуть здійснювати виплати сільгоспвиробникам.

Аграрне страхування в Україні регулюється Законами України "Про страхування" та "Про державну підтримку сільського господарства України" (передбачено створення Фонду аграрних страхових субсидій з 1 січня 2005 p.), а також Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку і правил проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності". Основними об'єктами страхування є майбутній врожай, домашні тварини, а також рухоме та нерухоме майно. Ризиками, які найчастіше страхують, є: пожежа, вимерзання, затоплення, град, злива, буря, посуха.

В авіації страхові компанії захищають майнові інтереси юридичних і фізичних осіб при експлуатації повітряного транспорту. Виділяють обов'язкове і добровільне авіаційне страхування. Авіаційному страхуванню притаманні ризики, які можуть мати катастрофічні наслідки. Договір страхування має комбінований характер (включає страхування не лише повітряних суден, але й різні види відповідальності), діє за межами України. Авіаційне страхування є недешевим видом страхування, тісно пов'язане з міжнародним страховим ринком. Регулюється міжнародними та національними правовими нормами.

Обов'язкове авіаційне страхування включає такі види: страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу; страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам; страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу; страхування повітряних суден; страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт. Страхувальниками можуть бути: українські експлуатанти повітряних суден; повітряні перевізники, які мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення; особи, які мають право власності на повітряне судно; особи, які є замовниками авіаційних робіт.

Морське страхування є найдавнішим видом страхування. Більшість договорів морського страхування укладається на основі Морського страхового поліса "Ллойда" та застережень Інституту лондонських страховиків. Законом України "Про страхування" визначено види обов'язкового морського страхування. Об'єктами морського страхування може бути будь-який пов'язаний з мореплавством майновий інтерес (морські судна, вантажі, контейнери, цивільна відповідальність судновласника й перевізника перед третіми особами). У морському страхуванні використовується інститут абандона — це відмова страхувальника від застрахованого майна на користь страхової компанії з метою отримання повної страхової суми.

Основними видами морського страхування є: страхування вантажу (виділяють чотири варіанти оцінки вантажу: перший — вартість вантажу у пункті відправлення з урахуванням очікуваного прибутку, другий — вартість у місці призначення; третій — страхова вартість визначається на основі особливих положень, що зафіксовані у договорі купівлі-продажу; четвертий — відновлювальна вартість); страхування ризику втрати фрахту; страхування відповідальності судновласників (здійснюється клубами взаємного страхування "Р&І"); страхування каско суден (забезпечує захист судновласників та інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден від ризиків загибелі чи пошкодження).

Страхування технічних ризиків включає: страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR); страхування монтажних ризиків (EAR); страхування машин; страхування електронних пристроїв. Об'єктами страхування будівельно-монтажних ризиків можуть бути: будівельно-монтажні роботи; будівельні машини й обладнання; об'єкти на будівельному майданчику тощо. Строк дії договору страхування будівельно-монтажних ризиків може встановлюватися: на весь період проведення робіт згідно з договором на будівництво об'єкта, на окремі етапи робіт, на календарний строк.

Основні поняття і терміни: аграрне страхування, Фонд аграрних страхових субсидій, авіаційне страхування, Авіаційне страхове бюро, ліміт відповідальності авіаційного перевізника, страхування повітряних суден, морське страхування, страхування каско морських суден, страхування вантажу, страхування ризику втрати фрахту, страхування відповідальності судновласників, абандон, клуби взаємного страхування, Морське страхове бюро, страхування технічних ризиків, страхування будівельно-монтажних ризиків.

Контрольні питання

1.Розкрийте сутність аграрного страхування.

2.З якою метою має створитися в Україні Фонд аграрних страхових субсидій?

3.Виділіть характерні ознаки авіаційного страхування,

4.Які умови проведення обов'язкового авіаційного страхування?

6 . Що таке "абандон"?

7. Які особливості проведення страхування відповідальності морських судновласників?

8.У чому полягає сутність страхування будівельно-монтажних ризиків?

Тести

1. Фонд аграрних страхових субсидій — це: а) приватна спеціалізована установа, яка створена для надання страхових субсидій виробникам сільськогосподарської продукції;

б) спеціалізована установа, створена для надання субсидій
страховикам, які займаються агрострахуванням;

в) державна спеціалізована установа, яка створюється
для надання страхових субсидій виробникам сільгосппродукції;

г) накопичувальний недержавний фонд з метою розвитку
агрострахування.

2. Особливістю авіаційного страхування є:

а) дія поліса страхування за межами України;

б) необхідність перестрахування;

в) великі розміри страхових сум;

г) усі відповіді правильні.

3. За договором обов'язкового авіаційного страхування
страхова сума за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю пасажира під час польотів у межах України повинна бути:

а) не меншою за 5 тис. грн.;

б) не меншою за 10 тис. грн.;

в) не меншою за 15 тис. дол.;

г) не меншою за 20 тис. дол.

4. У морському страхуванні великі та найбільші ризики
страхує:

а) об'єднання страховиків;

б) страхова компанія;

в) страховий агент;

г) страховий брокер.

5. Морське страхування здійснюється на основі міжнародних угод та застережень:

а) Інституту американських страховиків;

б) Інституту лондонських страхувальників;

в) Інституту лондонських страховиків;

г) Інституту страхових брокерів.

6. Відповідальність перед пасажиром повітряного судна
вважається застрахованою за наявності у нього:

а) страхового договору;

б) авіаквитка;

в) страхового поліса;

г) сертифіката страхової компанії.

7. CAR — це:

а) страхування монтажних ризиків;

б) страхування будівельного підприємця від усіх ризиків;

в) страхування машин;

г) страхування електронних пристроїв.

8. Договір страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається:

а) у строк, визначений агрономічними службами;

б) за домовленістю між страховиком і страхувальником;

в) у строк, визначений Фондом аграрних страхових субсидій;

г) у строк, визначений Кабінетом Міністрів України.

9. Якщо збільшується розмір посівної площі, то агровиробник може укласти:

а) комбінований договір страхування;

б) комплексний договір страхування;

в) вибірковий договір страхування;

г) додатковий договір страхування.

10. На який строк може укладатися договір страхування будівельно-монтажних ризиків:

а) на весь період проведення будівельних робіт;

б) на окремі етапи робіт;

в) на календарний строк;

г) усі відповіді правильні.

Література

Говорушко Т. А. Страхові послуги: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005, — С 150—190, 252— 308.

Дедиков С. В. Важный страховой институт (абандон) // Финансы. — 2005. — № 11, — С 51—55.

Деминский С. Страхование рисков в строительстве// Финансовый директор. — 2005. — № 3. — С. 50—55.

Демченко О. Страхування навскладки // Контракти. — 2003. — № 36. — С. 18—19.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 p. № 2745-ПІ /

Коваленко К. Держава не використовує аграрне страхування // Україна Business. — 2006. — № 26. — С. 3.

Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 p. № 176/96-ВР /

Комаха А. Приговор синоптика // Бизнес. — 2004. — № 21. — С. 50—51.

Мних М. В. Страхування як механізм надання гарантій підприємницької діяльності та соціального захисту населення: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. — К.; Знання України, 2004. — С. 317—360.

Морозова І. JI. Механізм організації перестрахування авіаційних ризиків у страхових компаніях: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01. — К.: Націон. авіац. ун-т, 2006. — 20 с.

Морское страхование в Украине / Под. ред. В. Ю. Крука / Морское страховое бюро Украины. — Одесса: Латстар, 2001. — 276 с.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації" від 12 жовтня 2002 р. № 1535 /

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку і правил проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних
насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності"
від 11 липня 2002 р. № 1000 /

Ратна В. Злакові ризики // Контракти. — 2004. —
№ 17. — С. 22.

Ратна В. Мотор не тягне // Контракти. — 2005. — № 9. — С. 26—27.

Ратна В. Фондування ризиків//Контракти. — 2004. — № 30. — С. 18.

Свістунов О. Роль страхування в управлінні ризиками сільського господарства в Україні та напрями підвищення його ефективності//Економіка України. — 2006. — № 1. — С. 66—70.

Сосис А, Морозова Л. Остерегайтесь псевдострахования//Инвестгазета. — 2003. — № 3. — С. 26.

Як страхують ризики сільгоспвиробників в Україні //Страхова справа. — 2004. — № 4. — С. 58—59.

Якубович В. Стан та перспективи розвитку страхування сільськогосподарських ризиків в Україні // Страхова справа. — 2003. — № 1. 88.