Страхування - Базилевич В.Д. - Розділ 7. ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

7.1. Страхування ренти (ануїтетів).

7.2. Страхування додаткової пенси.

7.1. Страхування ренти (ануїтетів)

Коли розкривався зміст страхування життя на дожиття застрахованої особи до обумовленого договором віку (дати), підкреслювалось, що страховик по закінченні строку дії договору здійснює одноразову виплату застрахованій особі в розмірі страхової суми. У випадку смерті застрахованої особи в період дії договору вигодонабувачеві здійснюється виплата в обсязі суми сплачених страхувальником страхових внесків, скоригованої на норму дохідності, передбачену страховим тарифом.

Якщо договір був підписаний на умовах здійснення страхової виплати у разі смерті застрахованої особи, то вигодонабувач отримує від страховика страхову суму в повному обсязі.

Страхування життя, що передбачає одноразову виплату страховиком страхової суми при дожитті застрахованого до зазначеного в договорі строку, називають страхуванням капіталу. У цій темі розглянуто дещо інший різновид страхування, який на відміну від страхування капіталу називають страхуванням ренти.

Страхування ренти за змістом є таким різновидом договорів страхування життя, за яким страховик зобов'язується здійснювати виплати страхового забезпечення при дожитті страхувальника чи застрахованої особи до віку, визначеного

договором, як правило, в обсязі фіксованої суми впродовж встановленого договором часового періоду. Інакше кажучи, страхування ренти передбачає виплату страхової суми не одноразово, а в розстрочку із зазначеною договором періодичністю. Це своєрідна форма доходу страхувальника (застрахованого) на нагромаджений резерв страхових внесків.

На перших порах запровадження страхування ренти страхувальник здійснював одноразовий страховий внесок, який страховик розміщував певним способом із метою отримання інвестиційного доходу. З часу, зазначеного в страховому договорі, страховик починав здійснювати розстрочені страхові виплати довічної ренти застрахованій особі, а у випадку смерті останньої - ЇЇ правонаступникові (вигодонабувачеві).

Рента (лат. reddita - віддана назад, повернена) - у широкому розумінні - дохід від різного виду активів, а у вузькому, власне для страхування, - певна сума, яку страховик щорічно виплачує страхувальнику (застрахованому).

Щорічний рентний платіж також називають ануїтетом (лат. аппиitas). У страхуванні ануїтетом називають договори (страхові поліси), що передбачають одноразову чи розстрочену сплату страхувальником визначеної страхової премії та отримання ним (страхувальником) права одержання щорічної страхової виплати певного обсягу впродовж визначеного часу.

Предметом страхування ренти (ануїтетів) є майнові інтереси застрахованих осіб, пов'язані з життям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.

Суб'єктами страхування ренти (ануїтетів) є страховики, страхувальники, застраховані та вигодонабувачі (правонаступники).

Страховики - страхові компанії, що одержали ліцензії на право здійснювати страхування життя та пенсій на зазначених умовах.

Страхувальниками з цього виду страхування можуть бути:

o дієздатні громадяни, що підписали договір на свою користь чи на користь третіх осіб;

o юридичні особи, що підписують договори та сплачують страхові премії на користь третіх осіб.

Застраховані - це треті особи, на користь яких страхувальники підписали страховий договір та сплатили внески.

Вигодонабувачі (правонаступники) - в особовому страхуванні це особи, що визначаються страхувальником як отримувачі страхової суми у випадку смерті застрахованої особи. Цих суб'єктів ще називають бенефіціаріями (beneficiary).

Страхова сума (sum Insured) у договорі страхування ренти - це сума страхового забезпечення (ануїтету), що визначається згодою страховика та страхувальника та підлягає виплаті страховиком застрахованій особі з визначеною договором періодичністю.

Договір страхування ренти набирає чинності після сплати страхувальником страхової премії.

Зобов'язання страховика зі страхових виплат настають виключно після сплати страхувальником страхових внесків (премій) у повному обсязі. У цьому полягає особливість договорів із страхування ренти.

Саме тому в цих договорах прийнято виділяти два періоди: 1) сплати страхових внесків; 2) виплати страхових ануїтетів. Подекуди між цими двома основними періодами може бути проміжна ланка - період очікування.

Періоди очікування - це час між закінченням сплати страхових внесків страхувальником та часом, що надає право застрахованому отримувати страхові ануїтети.

Наприклад, громадянин Коромисло уклав угоду зі страхування довічної ренти у віці 40 років. За цією угодою передбачається, що внески мають бути сплачені страхувальником за 15 років, а виплата страхових ануїтетів почнеться по досягненні страхувальником віку 60 років. У такому випадку період очікування буде 5 років.

Чинники, що впливають на величину страхових внесків при страхуванні ануїтетів:

o вік страхувальника на момент укладання угоди;

o стать;

o строк та періодичність сплати страхових внесків;

o наявність чи відсутність очікуваного (відстроченого) періоду;

o термін та періодичність страхових виплат;

o норма дохідності, що враховується при розрахунку страхового тарифу тощо.