Страхування - Базилевич В.Д. - Навчальний тренінг

В основі врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків страховиком лежить проблема реальної вартісної оцінки майна та вартісної оцінки збитків, зумовлених настанням страхової події. Вартісна оцінка майна здійснюється, як зазначалось у попередньому підрозділі, за балансовою вартістю. Якщо у приватного підприємця не ведеться баланс, майно приймається на страхування за оціночною або договірною вартістю. Оціночну вартість, як правило, встановлюють експерти. Вона не повинна перевищувати ринкової вартості.

Заставлене та орендне майно також приймається до страхування за оціночною вартістю.

Страхове відшкодування з настанням страхового випадку стосовно застрахованого майна підприємства сплачується тільки після того, як повністю виявлено причини та розмір збитків. Після отримання всіх необхідних належним чином оформлених документів на страхову подію та збитки, спричинені нею, страховик зобов'язаний у строк, що не перевищує ЗО днів, виплатити відшкодування.

У випадку втрати або пошкодження майна внаслідок необачності страхувальника страхове відшкодування зменшується на ЗО %.

Якщо за фактами знищення або пошкодження майна відкрито кримінальну справу, то страховик сплачує ЗО % страхового відшкодування, а решту 70 % - після закінчення розслідування.

Страхове відшкодування виплачується:

o у випадку повної загибелі майна - в розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;

o у разі часткового пошкодження майна - в розмірі різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання, а за страхування за відновною вартістю - в розмірі витрат на його відновлення, але не більше страхової суми.

Витрати на відновлення включають:

o витрати на придбання матеріалів та запасних частин для ремонту;

o витрати на оплату ремонту;

o витрати на доставку матеріалів до місця ремонту та інші затрати, необхідні для доведення пошкодженого майна до стану, що був перед настанням страхового випадку.

Після виплати страхового відшкодування до страховика переходять права страхувальника, які той має щодо особи, відповідальної за спричинені збитки, в межах виплаченої страхової суми.

Виплата страхового відшкодування не проводиться, якщо страхувальнику відшкодовують збитки треті особи. Страховик зобов'язаний виплатити відшкодування в розмірі різниці між сумою збитків та сумою, відшкодованою третіми особами.

Приклад

Припустимо, що підприємець застрахував офіс із майном від крадіжки зі зламом у страховій компанії на суму 200 тис. грн. Водночас цей офіс перебував під охороною за допомогою засобів сигналізації і був оцінений у 400 тис. грн. Під час дії цих договорів з офісу було викрадено майна на суму 500 тис. грн. Органи внутрішніх справ виплатили 400 тис. грн згідно з договором про охорону квартири. Страхова компанія на основі переліку викраденого майна, представленого страхувальником та підтвердженого органами МВС, визнала збиток у розмірі 400 тис. грн і відшкодувала страхувальнику 100 тис, грн. Сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою збитку та сумою, виплаченою органами МВС. Якщо серед викрадених були незастраховані речі, зі страхового відшкодування вилучається їхня вартість.

Дія страхового договору припиняється за згодою сторін чи по закінченні дії страхового договору. В односторонньому порядку дія договору може бути призупинена у разі:

o виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі до закінчення строку дії договору;

o несплати страхувальником платежів у встановлені строки;

o ліквідації страховика;

o визнання судом договору недійсним з моменту його укладання.

Висновки

1. Майнове страхування - це галузь страхування, об'єктом якої є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном.

2. Майно - це матеріальні цінності (речі), що мають форму нерухомого та рухомого майна, та майнові права і зобов'язання фізичних і юридичних осіб.

3. Майнові інтереси в юридичному аспекті - це відносини між особою (фізичною та юридичною) та різними видами майна, що ґрунтуються на законі, договорі чи інших правових засадах.

4. Страховий ризик - це подія, що має ознаки випадковості та вірогідності настання, з приводу якої відбувається страхування.

5. Страховий майновий інтерес є обов'язковою передумовою укладання страхової угоди. Цей інтерес не може полягати в отриманні вигоди чи зиску від страхування. Він полягає тільки у збереженні майнового стану.

6. Залежно від суб'єкта (страхувальника) майнове страхування поділяють на страхування майнових інтересів фізичних і юридичних осіб.

7. До класичних принципів майнового страхування відносять такі: наявність страхового майнового інтересу в страхувальника; повна та достовірна інформованість страховика з боку страхувальника щодо майна, що підлягає страхуванню та ризиків, пов'язаних з майном; відшкодування збитків при настанні страхової події, передбаченої договором, у межах страхової суми; суброгація; контрибуція.

8. Страховими подіями при страхуванні майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням домашнім майном є: стихійні лиха; пожежі, удар блискавки, вибух; аварії системи водопостачання, каналізації; крадіжки зі зламом та пограбування.

9. Страхова сума при здійсненні майнового страхування не може перевищувати відновної (дійсної) вартості майна.

10. Якщо одне й те саме майно застраховане від різних чи однакових ризиків у декількох страховиків, загальна страхова сума не повинна перевищувати дійсної вартості об'єкта.

11. За подвійного страхування кожний страховик несе відповідальність на пропорційній основі в межах страхової суми, що не перевищує дійсної вартості застрахованого майна.

12. При страхуванні майна юридичних осіб (особливо для торговельних мереж) використовують повне страхування, яке охоплює декілька видів майна, що знаходиться в різних географічних місцях.

13. Страхове відшкодування з майнового страхування як для юридичних, так і для фізичних осіб визначається: у випадку повної загибелі майна - в розмірі дійсної (відновної) вартості з урахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми. У разі часткового пошкодження майна - в розмірі різниці між заявленою страховою сумою та вартістю майна, придатного для подальшого використання.

Навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Майно; майнове страхування; майновий страховий інтерес; об'єкт майнового страхування; основний та додатковий договори страхування майна; пакетні страхові поліси; повне майнове страхування; подвійне страхування; предмет майнового страхування; пропорційне майнове страхування; страховий ризик; суб'єкти майнового страхування.